Основні Теорії міжнародної торгівлі
Меркантілістська та неомеркантілістська Теорії
Зовнішньоторговельна політика будь-якої держави зосереджується на таких харчування: які товари необхідно експортуваті та які імпортуваті, з якімі країнамі торгуваті та у якому обсязі, чи потрібно державі втручатіся у Вільний Потік товарів, и ЯКЩО так, то в якому обсязі?
СЬОГОДНІ розроблено два типи Теорії торгівлі, які по-різному відповідають на ці Запитання. Згідно з теоріямі Першого типу держава не винна втручатісь у структуру торгівлі. Ці Теорії вівчають та пояснюють, Якою продукцією, в якому обсязі та з ким Країни Будуть торгуваті за відсутності будь-яких державних обмежень. До таких теорій належать: Теорії "абсолютно Переваги, відносніх Переваги, розміру Країни, співвідношення факторів виробництва, життєвого циклу продукту, подібності країн, "міжнародної конкурентоспроможності націй" ТОЩО.
Другий тип теорій передбачає державне втручання у Вільний Потік товарів Між країнамі для Зміни обсягах, складу та напрямків торгівлі. До теорій цього типу належать: Теорії меркантілізму, неомеркантілізму, залежності та Інші.
Метою теорій міжнародної торгівлі Було и є Допомогті фірмам та уряда у віборі найдоцільнішого варіанта спеціалізації та стратегії Задля обдуманість Використання національніх ресурсів.
Меркантілізм
Перша теорія міжнародної торгівлі - теорія меркантілізму - Була розроблено європейськімі вчен Томасом Маном (1571-1641), Чарльзом Дейвіантом (1656-1714), Жаном Батістом Колберт (1619-1683), сірому Вільямом Петті (1623 - 1687). Обгрунтувано роль товару та необхідність економічного виходе національніх держав на Зовнішні Рінк. Ці функції Чудово виконав меркантілізм.
Меркантілізм - ції економічне вчення та економічна політика, Яка представляє інтересі
торгової буржуазії у періоді феодалізму та становлення капіталізму.
Згідно з теорією меркантілізму багатство Країни вімірюється кількістю золота та срібла, Якою смороду володіють.
Меркантілісті вважаєтся, Що економічна система Складається з трьох секторів: виробничого, сільськогосподарського та іноземніх колоній. Для ефективного Функціонування економічної системи найважлівішімі, на їхню мнение, булі торговці, їхня праця розглядалась Як основний фактор виробництва. Отже, джерелом багатства є сфера обігу, а не сфера виробництва; багатство ототожнювалося з копійчаних капіталом. Грошові кошти (у формі золота та срібла) дають змогу утрімуваті армію, зміцнюваті стійбища правителя, спріяють проведенню колоніальніх війн, виникненню фабрик (мануфактур), Утворення нових робочих місць.
Оскількі у Світі, на мнение пріхільніків цієї Теорії, існує обмежен кількість багатства (золота та срібла), то Країни можут збільшуваті Своє багатство и за рахунок зубожіння інших, тобто внаслідок перерозподілу.
Однією з головного передумов меркантілістської Теорії Було ті, Що економічна система функціонувала в умів неповної зайнятості, внаслідок Чого Приплив Додатковий золота з-за кордону МіГ в поєднанні з, надлишково робочі силою Збільшити виробництво. ЯКЩО б зайнятість населення Була повний, припливли золота з-за кордону спричиняв бі зростання інфляції І не знаходив ефективного Використання.
заслуги меркантілістів є ті, Що смороду дере запропонувалі струнку теорію міжнародної торгівлі, показали її значення для економічного зростання країн, розроб можливіть модель її роз В¬ витку, Вперше описали ті, Що у сучасній економіці зветься платіжнім балансом.,
Обмеженість меркантілістів полягає у тому, Що смороду вважаєтся, Що збагачення країн можливости НЕ Тільки внаслідок перерозподілу Вже існуючого багатства, альо ї за рахунок Його нарощування.
Модель "ціні - золото - потоки" Д. Х'юма
Англійський економіст Девід Х'юм (1711 - 1776) БУВ одним з дере, хто кинувши виклик меркантілізму, розроб механізм взаємодії "ЦІН - золота - потоків".
Д. Х'юм заперечував положення меркантілістів про ті, Що Країни можут до нескінченності збільшуваті кількість наявного у них золота и Що це НЕ впліває на їх міжнародну конкурентоспроможність. ВІН довів, Що Приплив золота внаслідок підтрімкі позитивного сальдо торгового балансу збільшіть пропозіцію грошів всередіні Країни та прізведе до зростання зарплати та ЦІН, а ці, Своєю Черга, спричинилися падіння конкурентоспроможності Країни. І навпаки, відплив золота з Країни прізведе до падіння ЦІН та зарплата и підвіщіть конкурентоспроможність Країни. Отже, країна НЕ зможите Постійно підтрімуваті позитивне сальдо торгового балансу - цьому Будуть перешкоджаті внутрішньоекономічні чинників.
Рух золота Між країнамі є механізмом тонкого Настроювання національніх економік, внаслідок Чого Розмір експорту и Розмір імпорту врівноважуватімуться І Торгівельне сальдо буде дорівнюваті нулю.
Ця Концепція базувалась на таких припущені:
1) прямий зв'язок Між кількістю грошів в обігу та рівнем ЦІН (потім Це отрімає Назв кількісної Теорії грошів);
2) Повна зайнятість у кожній з країн;
3) Попит на товари еластичності за ціною (зростання ЦІН приводити до скорочення витрат на товари та навпаки);
4) існує Ситуація чістої конкуренції на ринку Як товарів, так и факторів виробництва;
5) Національні валюті Вільно конвертуються у золото и назад (пізніше Це отрімає Назв "золотий стандарт ").
ЯКЩО ціх умов дотрімуються, автоматично врівноважується торговий баланс.
Неомеркантілізм
Останнім годиною застосовується Термін неомеркантілізм . Його вікорістовують Стосовно тихий країн, які намагаються мати активне сальдо торгового балансу для Досягнення якої-небудь соціальної або політічної мети. Країна може, Наприклад, намагатіся добитися повної зайнятості, збільшуючі масштаби виробництва прежде ті, Що діктує Попит у Країні, та експортуючі надлишок за кордон. Або, Наприклад, країна прагнем зберегтись Політичний Вплив у якій-небудь Країні, експортуючі Туди Більше товарів, Ніж імпортуючі звідті.
Частина термінології меркантілізму вікорістовується у наш час: Термін "активний торговий баланс "означає, Що у Країні експорт перебільшує імпорт; Термін "Пасивний торговий баланс" вказує на дефіціт торгового балансу.
Теорія абсолютних Переваги
Бл класичної школи економічної думки БУВ Адам Сміт (1723-1790). ВІН проголосують, Що основою багатства націй та народів є міжнародний Поділ праці та відповідна йому спеціалізація різніх країн на віробніцтві тихий товарів, Щодо якіх смороду мают абсолютні Переваги. Така політика ОТРИМАНО назви "лесі-фер", Що означає політіку державного невтручання в економіку та свободи конкуренції. Завдякі Цій політіці Ресурси кожної Країни перетечуть у рентабельні Галузі, ТОМУ ЩО країна НЕ зможите конкуруваті на світовому ринку в нерентабельних галузях. Для визначення того, на віробніцтві якої продукції слід спеціалізуватіся Країні, А. Сміт пропонував враховуваті Природні Переваги та набуті Переваги Країни. Природні Переваги країна Може мати завдякі Своїм кліматічнім особливая або володінню Деяк природніми ресурсами. Набуті Переваги країна Може мати внаслідок розвітку технології виробництва та вісокої кваліфікації робочої сили.
Суть Теорії зовнішньої торгівлі А. Сміта, або Теорії абсолютних Переваги: ​​Країни експортують ті товари, які смороду віробляють з меншими витратами (у віробніцтві якіх смороду мают абсолютно Переваги), та імпортують ті товари, Що продукують іншімі країнамі з меншими витратами (у віробніцтві якіх абсолютна Перевага належиться їхнім торговим партнерам).
Теорія абсолютних Переваги базується на таких припущені:
1) єдінім фактором виробництва є праця;
2) зайнятість Повна, тобто Усі наявні трудові ресурси вікорістовуються у віробніцтві товарів;
3) всесвітнє господарство Ск...
