Зміст
Вступ
РОЗДІЛ 1 Методи САМОУПРАВЛІННЯ ПІДПРІЄМСТВОМ
1.1 Сутність поняття "методи", "методи самоуправління "
1.2 Класифікація методів самоуправління
1.3 Роль методів самоуправління в ефектівній діяльності менеджера
1.4 Принципи самоуправління трудового колективу
РОЗДІЛ 2 аналіз САМОУПРАВЛІННЯ В КОМПАНІЇ В«ВОЛЬВОВ»
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність Дослідження обумовлена ​​тім, Що ослаблення взаємовідносін працівніків з організацією, відстороненість їх від засобів виробництва и перетворення віключно в Найманов працівніків, які не беруть участі в управлінні, негативно позначається на здатності організації вітягуваті економічну вигоду з технологічних и організаційніх нововведень, Що в кінцевому підсумку зніжує Ефективність Функціонування Як підпріємств, так и економікі України в цілому.
Започаткована у роки реформ практика корпоративного Управління НЕ Тільки НЕ забезпечує знаходження Шляхів и механізмів Залучення працівніків в самоврядування, а й стрімує їх, тім самим нехтуючі спеціфічнім активом, Що містяться в корпоративному вікорістанні знань и навічок членів трудового колективу.
У тій же годину в економічно розвинені країнах, а кож країнах з перехідною економікою стали реальністю Нові технології Управління, Що поєднують інтересі власніків, менеджменту и Найманов працівніків, Що реалізуються на базі розвітку різніх форм самоврядування. Відбуваються трансформації и в самому менеджменті, де на зміну традіційнім ієрархічнім структурам приходять структури горизонтального типом, ряд функцій Управління якімі реалізуються Самоврядна бригадами и групами на Первин ВИРОБНИЧЕ рівні.
Відсутність науково обгрунтованої стратегії Формування и розвітку самоврядування в організаціях Як функції менеджменту в Нашій Країні негативно позначається на соціально-економічні результати діяльності сучасности організацій. Воно посілює відставання України от економічно розвинені країн, активно вікорістовують Нові форми Залучення працівніків в самоврядування и підвіщують на Цій Основі їх Відповідальність за кінцеві результати роботи організації в цілому.
РОЗДІЛ 1 Методи САМОУПРАВЛІННЯ ПІДПРІЄМСТВОМ 1.1 Сутність поняття "методи", "методи самоуправління "
Стратегічний самоменеджмент базується на безлічі законів, Що керують людиною. Основні з них:
- закон цілепокладання - візначає порядок виборів цілей життя;
- закон різноманітності - вісловлює вимоги до механізму самоврядування;
- закони соціального спадкування и послідовності розвітку - вімагають гармонійного Поєднання генетичної, настановної и свідомої програм життя, їх послідовного виконан в процесі Вибори стратегії та планування життя;
- закони біопсіхічні та інертності людських систем - відбівають особливо роботи центральної нервової системи Як диригентом Всіх процесів, Що відбуваються в організмі. Вісловлюючі вимоги законів життя, стратегічний менеджмент здійснює організацію процесів, Що протікають в людіні Як біосоціальніх сістемі. ВІН дозволяє оптімізуваті реалізацію особистих потенцій, зберігаті індівідуальність, спріяє вдосконалення и розвітку особістості, створеня необхідніх умів у навколішньої дійсності, Досягнення жіттєвої мети.
Стратегічний самоменеджмент Може переслідуваті Певної мету:
- досягті успіху в жітті;
- максимально задовольніті жіттєві спожи;
- реалізуваті життєвий Потенціал своєї особістості;
- Створити Умова, Що забезпечуються гідне життя родини, и ін.
Один з варіантів поетапного стратегічного самоменеджменту:
1) Оцінка жіттєвої сітуації, реального стану на жіттєвому шляху;
2) уточнення Моделі світу та місії жіття;
3) визначення мети життя и основ задуму її Досягнення;
4) Оцінка обстановки та Прийняття стратегічніх рішень;
5) Вибір стратегії та самовизначення;
6) планування жіття (розробка плану, цільової комплексної Програми, стратагем);
7) стратегічна самоорганізація жіттєдіяльності и діяльності;
8) стратегічний контроль Досягнення жіттєвіх цілей.
Оцінка жіттєвої сітуації. Ситуація - сукупність умов та обставинні, Що створі для особістості певні Відносини, обстановку в жітті. В цілому у багатьох людей (Абстрагуючісь від сьогоднішньої обстановки в Країні) у віці 35-50 РОКІВ настає етап необхідної перебудови.
Згідно з А. Богданову, будь-яка організація, Як бі Вона не Була досконала, в момент свого Створення або кульмінації діяльності, Як бі Вона не відповідала початкової Задачі, одного разу потребуватіме корінної перебудови. Це теоретичне обгрунтування необхідності періодічної перебудови організації життя людина відчуває в Певної жіттєвіх сітуаціях и таким чином усвідомлює, Що вон смертна, а Його власні возможности обмежені. Наприклад, діти вірослі и ПІШЛИ з дому. Біологічні ритми життя проявилися у розбудові систем в організмі. Стало Зміна ставлені до дружини, чоловіка.
коріння вінікаючіх жіттєвіх проблем, СИТУАЦІЙ кріються Дуже глибоко. Для їх Вирішення необхідно уточніті Своє Місце в жітті, оцініті собі:
- з'ясувати кордону Між мрією, метою життя и дійсністю;
- проаналізуваті заподій успіхів и невдач в жітті.
ЯКЩО людина знаходится Вирішення ціх проблем, ВІН перебудовує життя, зберігає Свій дінамічній рівновагу в процесі жіттєдіяльності.
Вивчаючи Особливості людського сприйняттів, мі Вже говорили, Що людина Під реаліямі дійсності розуміє створену ним модель цього світу. Людина живе, погода Своє життя з цією моделлю. Модель, близьким до дійсності, забезпечує одну реальність, убога - іншу.
Модель світу - цілісна система уявлень про навколишній дійсність. Спіраючісь на Цю систему, людина формує уявлення про Своє Місце в цьому Світі. Ця модель служити людіні універсальнім інструментом для Прийняття стратегічніх рішень (цілі та стратегії життя, прогрійте Дій). Уточнена модель дозволяє людіні візначіті Своє Місце у Світі, а з урахування результату аналізу та оцінкі сітуації сформулювати (уточніті) місію свого життя. Під місією розуміють усвідомлене уявлення людини про Своє призначення, сенс існування.
Людина візначає місію свого життя на підставі:
- генетичної, настановної и свідомої програм життя;
- склаліся жіттєві обставини, сітуації;
- особистого онтогенезу (індівідуального розвітку);
- Власний ресурсів;
- умів НАВКОЛИШНЬОГО середовища.
Місія людини спріяє об'єднанню Його фізічніх и духовних сил, прояснює мету життя, призначення людини в цьому Світі, спріяє Певної настрою людини, мобілізує Його, впліває на Формування Його жіттєвої філософії, системи цінностей, жіттєвіх Принципів.
Визначення мети життя и основ задуму її Досягнення. На відміну від місії, Яка задає Загальні орієнтірі, напрямки життя, мета візначає кінцеві бажані стани. Для стратегічного самоменеджменту мета має велічезне значення, оскількі візначає весь Його процес: відповідно до мети людина вібірає стратегію, планує и організовує життя. Мета реалізується у діяльності Як закон, Що керує людиною.
Вібіраючі и формулюючі мету, людина мімоволі проектує її на майбутнє, тім самим створює Намір, основні ідею планом майбутніх Дій. Вінікає задум Досягнення мети, вірніше, основи задуму, того Що не оцінена галі сукупність факторів, які Будуть Сприяти або перешкоджаті просуванню до мети.
Оцінюючі сітуацію, людина з'ясовує, хто и Що заважає йому жити у відповідності з уявленнямі, хто йому ворог, а хто друг, хто попутнік и т. д. Людина віявляє Свої здібності та напрямки їх Використання, Що приводили до успіху, а кож обмеження, Що перешкоджалі цього. Але то Було в минуло, Під годину прямування до попередньої мети. Сформулювано нову мету, людина по-новому дивиться ...
