МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ І ЙОГО ФОРМИ
1 Зміст міжнародного кредиту
Міжнародний кредит являє собою рух позичкового капіталу в сфері МЕВ, пов'язане з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах терміновості, зворотності і сплати відсотків.
Міжнародний кредит виник, як один із важелів первісного нагромадження капіталу. Основою його розвитку стали вихід виробництва за національні рамки, посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків, міжнародне усуспільнення капіталу, спеціалізація і кооперування виробництва. Інтенсифікація світогосподарських зв'язків, поглиблення міжнародного поділу праці обумовили зростання масштабів і подовження строків міжнародного кредиту.
Основними принципами міжнародного кредиту є наступні:
В· зворотність;
В· терміновість;
В· платність;
В· забезпеченість;
В· цільової характер.
Міжнародний кредит реалізується за допомогою певних умов: валюта кредиту та валюта платежу, сума (ліміт) кредиту, вартість кредиту, термін кредиту, умови використання та погашення, вид забезпечення, методи страхування ризиків.
Валюта кредиту та валюта платежу. Міжнародний кредит передбачає вибір певного виду валюти як форми опосередкування відносин між кредитором і позичальником. При цьому валюта кредиту та валюта платежу можуть не збігатися. Так, валюта міжнародного кредиту (як валюта кредиту, так і валюта платежу) може бути визначена у валюті країни кредитора, валюті країни позичальника, валюті третіх країн або в міжнародних рахункових одиницях. При цьому на вибір валюти впливають ряд факторів: рівень відсоткової ставки, практика міжнародних розрахунків, рівень інфляції та інші.
Сума (ліміт) кредиту - частина позичкового капіталу, надаваного в товарній або грошовій формі позичальнику. Суму фірмового кредиту фіксується в контракті. Сума банківського кредиту (кредитна лінія) визначається кредитною угодою. Кредит може надаватися у вигляді однієї або декількох траншів (часткою), які розрізняються за своїми умовами.
У міжнародній практиці кредит покриває до 85% вартості. Інша частина забезпечується іншими платежами (аванс, готівку, гарантії).
Повний термін розраховується від моменту початку використання кредиту до його остаточного погашення і включає період використання, пільговий (граціонний) період - відстрочка погашення використаного кредиту та період погашення, тобто виплата основного боргу та відсотків.
Повний термін кредиту не показує, протягом якого періоду в розпорядженні позичальника перебувала вся сума. Тому для порівняння ефективності кредитів з різними умовами використовується середній термін. Його розрахунок необхідний для визначення періоду в середньому, на який припадає вся сума кредиту. Середній термін включає повністю граціонний період і половину терміну використання та погашення. Середній термін зазвичай менше повного терміну, якщо кредит надається і погашається одразу в повній сумі одноразовим внеском. Однак якщо використання та/або погашення кредиту відбувається нерівномірно, то середній термін визначається як відношення сум непогашених заборгованостей до ліміту кредиту.
За умовами погашення розрізняються кредити:
В· з рівномірним погашенням рівними частками протягом узгодженого терміну;
В· з нерівномірним погашенням залежно від зафіксованого в угоді принципу і графіка;
В· з одноразовим погашенням всієї суми відразу;
В· рівні річні внески основної суми і відсотків.
У відповідності з міжнародною практикою експортного кредитування як критерій для розрахунку початку погашення кредиту приймається дата завершення виконання експортером відповідних зобов'язань за комерційним контрактом.
Вартість кредиту являє собою суму, яка виплачується позичальником кредитору за користування кредиту з урахуванням загальної річної процентної ставки. Цей показник включає в себе основну ставку по кредиту, комісії (у відсотках річних) та інші елементи. Розрізняють такі види комісій: комісія за переговори, комісія за управління, комісія за участь, агентська комісія, комісія за зобов'язання надати в розпорядження позичальника необхідні кошти, тобто винагорода кредитора за резервування коштів. Вартість кредиту також включає приховані і договірні елементи.
До прихованих елементів вартості кредиту відносяться: завищення цін товарів, вимога обов'язкового страхування, примусові депозити, завищення інкасових комісій та інші.
До договірних елементів вартості кредиту відносять: відсотковий період, тобто частину терміну кредиту, протягом якого ставка фіксується на незмінному рівні; відсоток ставки і банківські комісії (номінальні та реальні) та інші.
Процентні ставки з міжнародного кредиту базуються на процентних ставках провідних країн-кредиторів. Однак в силу багатофакторності позичкового відсотка виникає розрив між національними рівнями ставок. Основними чинниками, що визначають розмір процента ставки, є:
В· валютно-фінансове, економічне та політичне становище країни-позичальника;
В· джерела фондування кредитів;
В· міжнародні угоди про регулювання вартості кредитів;
В· вид процентної ставки (плаваюча або фіксована);
В· наявність конкурентних пропозицій;
В· статус, комерційна репутація і фінансовий стан позичальника (кредитора);
В· характер проектних ризиків;
В· якість забезпечення кредиту;
В· наявність страхового покриття по кредиту;
В· момент висновок кредитної угоди по відношенню до комерційного контракту;
В· термін кредиту;
В· сума контракту;
В· валюта кредиту;
В· інфляція;
В· стан міжнародного та національного ринків капіталів.
Для зіставлення умов різних кредитів використовується показник В«гран-елементВ», який показує, який обсяг платежів в рахунок погашення кредиту економить позичальник в результаті залучення кредиту на більш вигідних умовах, ніж ринкові.
Однією з найважливіших умов міжнародного кредиту є захист від різних видів ризику, з якими пов'язані кредитні операції. Розрізняють кредитний ризик - ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків по кредиту; трансфертний ризик - ризик неможливості переказу коштів в країну кредитора внаслідок валютних обмежень у країні позичальника; валютний ризик - ризик, що виникає внаслідок зміни курсу валюти кредиту. Основними чинниками, що визначають ризик в міжнародних торговельно-економічних кредитних відносинах, є зовнішня заборгованість, державний борг, запозичені резерви, період, що покриваються страхуванням, політичні події, інфляція, темпи зростання ВВП, структура зовнішньоторговельного обороту, стан торговельного та платіжного балансу, суб'єктивні чинники.
Основними методами захисту від ризиків, пов'язаних з кредитними відносинами є: урядові гарантії, гарантії першокласних банків, строкові валютні операції, дострокове погашення кредитів, мультивалютні застереження та інші.
Таким чином, стан економіки, національного і світового ринків позикових капіталів в чому визначають валютно-фінансові умови міжнародного кредиту.
2 Фірмові і банківські кредити як форми кредитування зовнішньої торгівлі
Фірмовий (комерційний) кредит представляє собою кредитні відносини, суб'єктами яких є фірми. При цьому платіж здійснюється до або після отримання товаророзпорядчих документів. В першому випадку кредитором є імпортер, який видає аванс (100%-ую передоплату) експортеру, але ще не має товаророзпорядчі та інші документи. Під другому випадку кредитором є експортер, який надає імпортеру позику у вигляді відстрочення платежу за поставлені товари.
Фірмовий (комерційний) кредит звичайно оформляється векселем або надається за відкритим рахунком.
В залежності від кр...
