Введення
Тероризм і його наслідки є однією з основних і найбільш небезпечних проблем, з якими стикається сучасний світ. Це явище в тій чи іншій мірі стосується як розвинутих суспільств, так і ще розвиваються. Реалією теперішнього часу є той факт, що тероризм все більше загрожує безпеки більшості країн, тягне за собою величезні політичні, економічні та моральні втрати. Його жертвами може стати будь-яка країна, будь чоловік. Тероризм, таким чином, вже придбав міжнародний, глобальний характер. Це пояснюється розширенням і глобалізацією міжнародних зв'язків і взаємодії в різних областях.
Заклопотаність світової спільноти зростанням терористичної активності обумовлена численністю жертв терористів і величезним матеріальним збитком, що наноситься терором. За останній час людські та матеріальні втрати у зв'язку з терористичними актами зафіксовані в Північній Ірландії, США, Росії, Кенії, Танзанії, Японії, Аргентині, Індії, Пакистані, Алжирі, Ізраїлі, Єгипті, Туреччині, Албанії, Югославії, Колумбії, Ірані і ряді інших країн.
Терористична діяльність в сучасних умовах характеризується широким розмахом, відсутністю явно виражених державних кордонів, наявністю міжнародних терористичних центрів та організацій, витонченістю і античеловечностью терористичних актів.
Тероризм - політика, заснована на систематичному застосуванні терору. Загальноприйнятого юридичного визначення цього поняття не існує. У російському праві (ст. 205 КК РФ), визначається як ідеологія насильства і практика впливу на громадську свідомість, на прийняття рішень органами державної влади, органами місцевого самоврядування або міжнародними організаціями, пов'язані з залякуванням населення і/чи іншими формами протиправних насильницьких дій. [1] В праві США - як навмисне, політично мотивоване насильство, що здійснюється проти мирного населення або об'єктів субнаціональними групами або підпільно діючими агентами, зазвичай з метою вплинути на настрій суспільства. [2]
Об'єктом вивчення міжнародного права є міжнародний тероризм.
Метою даної роботи є: показати особливості міжнародного тероризму і правові способи боротьби з ним.
1. Міжнародний тероризм і його особливості
Міжнародний тероризм за змістом і основним формам прояви є настільки ж складним соціально-політичним явищем, як і тероризм в цілому, причому його суспільна небезпека впродовж останніх десятиліть неухильно зростає. Віддзеркаленням складності цього виду тероризму є велике кількість визначень міжнародного тероризму та їх суперечливість. А свідченням небезпеки його для суспільства можуть служити тривалі і наполегливі спроби різних держав і міжнародного співтовариства виробити дієві заходи боротьби з ним.
У підході багатьох держав, політиків і вчених до тлумачення даного виду тероризму нерідко досить чітко простежуються протилежні оцінки тих чи інших реалій сучасного міжнародного життя, а також труднощі однозначної кваліфікації різних проявів політичної боротьби як міжнародних злочинів терористичного характеру. Наприклад, в 1973 році США внесли до Спеціального комітет ООН по міжнародному тероризму таке визначення останнього, в якому до нього ставилися протизаконні акти, що вживаються іноземцями або проти іноземців і тягнуть за собою міжнародні наслідки. [3]
У пропозиції Великобританії до міжнародного тероризму були віднесені В«такі дії окремих осіб або груп людей, які за будь-яких обставин є неприпустимими, наприклад, якщо ці дії зачіпають невинних осіб, тобто осіб, що не мають відношення до мети терористичних актів В». [4]
Поряд з зазначеними вище та іншими аналогічними визначеннями, які допускають украй широке розуміння міжнародного тероризму і можуть бути підставою для віднесення до нього різних - в тому числі і не протиправних - дій, сполучених із застосуванням насильства, але не входять до сфери тероризму, в практиці вироблення єдиного міжнародного підходу до розглянутого явища мають місце і варіанти, досить близькі до оптимального. Так, Венесуелою запропонована наступна формулювання міжнародного тероризму: В«Будь-яка загроза насильства або акт насильства, що піддають небезпеці життя невинних людей або викликають їх загибель, або піддають ризику основні свободи, чинені однією особою чи групою осіб на іноземній території, у відкритому морі або на борту літака, що знаходиться в польоті в повітряному просторі над відкритим або вільним морями, в цілях насадження терору або досягнення якоїсь політичної мети В». [5]
У розвитку уявлень про міжнародний тероризм значне місце займає розповсюдилася в 70-ті роки в західній науці міжнародного права тенденція розширювального тлумачення цього явища за рахунок включення в нього різних форм політичного насильства, що стосується або державному тероризму, або до різних видів воєн (громадянські війни, інтервенція, малі війни і т.п.), що до тероризму зовсім не має відношення, або до національно-визвольної боротьбі народів колоніальних і залежних країн.
Оцінка останнього із зазначених проявів політичного насилля як різновиду міжнародного тероризму в першу чергу переслідує чисто політичні цілі виправдання тими чи іншими державами їх колоніальних, загарбницьких і експансіоністських устремлінь і створення міжнародно-правової основи для збереження ними режиму придушення національно-визвольних сил, невизнання визвольних рухів як представників націй, що борються за незалежність, прийняття санкцій у відношенні країн, що підтримують такі рухи. Один з яскравих прикладів: деякі західні держави оголосили Організацію звільнення Палестини (ООП) терористичній і відмовилися визнати її представником народу Палестини. Разом з тим слід мати на увазі, що в ході розвитку складного і суперечливого процесу національно-визвольної боротьби на Близькому Сході і в інших регіонах світу не рідкісні випадки появи груп і організацій, претендують на представництво на міжнародній арені від імені нації або народу, як правило, не користуються широкою підтримкою з їхнього боку і використовують терор як головний метод своєї боротьби. [6]
При всьому різноманітності існуючих у міжнародно-правовій теорії і практиці понять міжнародного тероризму в даний час існує загальна думка про те, що розглядається явище являє собою одну з різновидів тероризму як соціально-політичного явища більш широкого масштабу. Природно, як частина тероризму взагалі міжнародний тероризм характеризується притаманними йому загальними властивостями (застосування насильства, політична спрямованість, використання примусу та залякування та ін.) Разом з тим міжнародний тероризм має і низкою ознак, властивих саме цьому виду тероризму. До числа їх слід віднести, перш за все, наступні:
1. Міжнародно-політична небезпека даного виду тероризму, що виражається в тому, що найбільшу загрозу він представляє:
- для міжнародного правопорядку і міждержавних відносин;
- для міжнародної безпеки та міжнародний інтересів держав.
Це пояснюється тим, що акції міжнародного тероризму, незалежно від того, в якій формі вони вчинені (вбивство державних чиновників і звичайних громадян; захоплення заручників; захоплення і викрадення транспортних засобів та ін), завжди завдають шкоди - або іншим чином зачіпають інтереси - кільком, по крайней мірою, двом, державам (наприклад, стан їх політичних відносин, можливості вирішення тих чи інших міжнародних проблем і т.п.). У зв'язку з цим попередження або припинення такого роду терористичних актів обумовлює необхідність співробітництва держав у захисті їхніх спільних інтересів. Сказане вище не виключає, звичайно, того, що міжнародний тероризм становить загрозу і для внутрішньої безпеки тих чи інших держав. В залежності від характеру скоєних терористичних ...
