ЗМІСТ
ВСТУП
1. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ СВІТОВОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ
1.1 Етапи розвитку міжнародного валютного ринку
1.2 Структура світового валютного ринку
1.2.1 Основні поняття валютного ринку
1.2.2 Учасники ринку Forex
1.2.3 Міжнародні організації, регулюють світовий валютний ринок
1.2.4 Інформаційне та комунікаційне забезпечення світового валютного ринку
1.2.5 Механізм торгівлі та ціноутворення на ринку Forex
2. АНАЛІЗ І ПРОГНОЗУВАННЯ FOREX
2.1 Різні підходи до прогнозування
2.2 Фундаментальний аналіз
2.2.1 Фундаментальні фактори, впливають на ринок FOREX
2.2.2 Гроші і процентні ставки
2.2.3 Показники зростання економіки
2.2.4 Індикатори промислового сектору
2.2.5 Індикатори інфляції
2.2.6 Міжнародна торгівля
2.2.7 Статистика зайнятості, ринок праці
2.2.8 Індикатори споживчого попиту
2.2.9 Індикатори ділового циклу
2.3 Технічний аналіз
2.3.1 Загальні принципи
2.3.2 Графічний аналіз
2.3.3 Трендові індикатори
2.3.4.Указателі тренда
2.3.5 Осцилятори
2.3.6 Аналіз індикаторів, використовують показники обсягу
3. РОЗРОБКА І ОБГРУНТУВАННЯ ТОРГОВОЇ стратегії, орієнтованої на короткострокові валютні ІНВЕСТИЦІЇ
3.1 Торгові системи
3.2. Побудова торгової системи
3.3 апробації торгової системи на історичних даних
3.4 Побудова прогнозу на короткострокову перспективу
ВИСНОВОК
Список літератури
ВСТУП
FOREX - наймолодший і динамічно розвивається зі світових фінансових ринків. Його історію прийнято вести з 1973 року, коли фіксовані курси валют були замінені на плаваючі, формуються під впливом ринкового попиту і пропозиції. За чверть століття ринок пройшов величезний шлях, що дозволило йому в наш час перетворитися на найбільший і одночасно місткий ринок з щоденним оборотом понад 2 трлн. доларів США. Така ситуація обумовлена ​​тим, що на сьогоднішній день ринок FOREX обслуговує не тільки зовнішню торгівлю, але і міжнародний рух капіталів, а також виступає ареною для усіляких спекулятивних операцій. Частка останніх в загальному обсязі операцій виросла за останнє десятиліття в кілька раз. Тому є кілька причин. По-перше, торгівля на ринку ведеться 24 години на добу, переміщаючись услід за сонцем з Південно-Східної Азії в Європу, а потім в Америку. По-друге, ринок надзвичайно ліквідний, на ньому постійно присутні попит і пропозиція. І, нарешті, середні коливання основних валют складають 1-2% в день, що дозволяє удачливим гравцям заробляти значний прибуток. FOREX сьогодні привертає все більше і більше потенційних інвесторів, поступово виходячи на першу роль, затьмарюючи навіть фондовий ринок.
Метою даного дипломного проекту є розробка торгової системи, орієнтованої на короткострокові валютні інвестиції.
Для досягнення мети в дипломному проекті були поставлені і вирішені наступні завдання:
- Дослідження механізму функціонування світового валютного ринку Forex.
- Виявлення основних підходів до прогнозування валютних курсів і факторів, що враховуються при прогнозуванні.
- Виявлення загальних принципів побудови торгової системи а також вимог, що пред'являються до торговельній системі.
- Розробка та апробація торгової системи.
- Побудова прогнозу, спрямованого на короткострокові та середньострокові валютні інвестиції.
1. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ СВІТОВОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ
1.1 Етапи розвитку міжнародного валютного ринку
Світова валютна система пройшла такі етапи розвитку:
1. Золотий паритет (Паризька валютна система)
2. Генуезька валютна система
3. Бреттон-Вудські угоди і система фіксованих валютних курсів
4. Ямайський раунд і система плаваючих валютних курсів
Система золотого стандарту (паритету) виникла першою і була юридично закріплена міжнародним угодою на Паризькій конференції 1867 р. У основі системи лежить золото як єдина форма світових грошей. Базувалася система на наступних принципах:
В· в основі лежить золотомонетний стандарт;
В· в залежності від вмісту золота в тій чи іншій валюті встановлювалися паритети, тобто співвідношення між валютами в залежності від їх золотого вмісту. Так, у 1913 році 1 рубль становив 2,7 франка, так як і там і там містилося однакове вагова кількість золота - 0,7 м.;
В· коливання курсів валют обмежувалися так званими золотими точками.
Країна, яка входила в систему золотого стандарту повинна виконувати наступні умови:
1. необхідно чітко визначити золотий вміст національної денежнойедініци;
2. необхідно постійно підтримувати співвідношення між державними запасами золота і внутрішньою пропозицією грошей;
3. не можна обмежувати вільний експорт та імпорт золота.
Система золотого стандарту вносила певну стабільність у систему міжнародних розрахунків, сприяючи тим самим зростанню обсягів світової торгівлі, інвестицій. Також золотий стандарт вирівнює активи і дефіцити платіжних балансів. Однак перехід до золотого стандарту супроводжувався найчастіше такими процесами як безробіття, інфляція і скорочення реальних доходів населення. Ще однією негативною рисою системи є неможливість її подальшого існування при вичерпанні золотих резервів хоча б в однієї країни.
Після валютного хаосу, що виник в результаті першої світової війни, був установлений золотодевізний стандарт, заснований на золоті і провідних валютах, конвертованих у золото. Платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для міжнародних розрахунків, стали називатися девізами. Друга світова валютна система була юридично оформлена міждержавною угодою, досягнутому на Генуезькій міжнародній економічній конференції в 1922 р. Її основою з'явилися золото і девізи - іноземні валюти.
Після першої світової війни валютно-фінансовий центр змістився із Західної Європи в США, так як значно зріс валютно-економічний потенціал США, збільшився експорт капіталу. США стали головним торговим партнером більшості країн, а Нью-Йорк перетворився у світовий фінансовий центр.
Досягнута валютна стабілізація була висаджена світовою кризою 30-х років. Спочатку криза вразила колоніальні і аграрні країни, далі Німеччину і Австрію, США, Великобританію.
В результаті кризи Генуезька валютна система втратила відносну еластичність і стабільність. Світова валютна система була розчленована на валютні блоки - угруповання країн, залежних в економічному, валютному і фінансовому відносинах від очолює блок держави.
Основні валютні блоки - стерлінговий (з 1931 р.) і доларовий (з 1933 р.). До складу стерлінгового увійшли країни Британської співдружності націй, а також Гонконг і деякі держави, економічно тісно пов'язаних з Великобританією, - Єгипет, Ірак і т. д. В доларовий блок увійшли США, Канада, багато країн Центральної та Південної Америки, де панував американський капітал.
Бреттон-Вудські угоди були підписані між США, Францією і Великобританією з метою забезпечення стабільності валютних цін. Для досягнення цього була зроблена прив'язка валют до долара США (так як економіка цієї країни менше всього постраждала від Другої світової війни), а долар США, у свою чергу прив'язувався до золота в співвідношенні 35 доларів США за тройську унцію (31Д р.) чистого золота. Отже, в основі Бреттон-Вудської системи лежало:
- спільне регулювання країнами-членами валютних курсів, фіксованих і взаємопов'язаних;
- створення Міжнародного Валютного фонду для управління системою контролю над валютними курсами. У МВФ спочатку увійшли 44 країни, на даний момент в МВФ полягає 170 країн;
- визначення кожною країною, що входить в МВФ, золотого змісту своєї ...
