Зовнішньоекономічна діяльність Узбекистану
Узбекистан як суверенна держава активно веде роботу з формування відкритої економіки. Основою побудови економіки відкритого типу є широка участь країни в світогосподарських зв'язках, міжнародному поділі праці. Послідовно здійснюючи заходи з поглиблення економічних реформ, формуванню соціально орієнтованої ринкової економіки, Узбекистан виходить з того незаперечного факту, що ринкова економіка - це вільна економіка, вона носить відкритий характер, їй чужі ізольованість і замкнутість. У зв'язку з цим майбутнє нашої економіки бачиться в інтеграції її з світовим господарством.
Не випадково одним із важливих кроків правового забезпечення справжнього суверенітету республіки стало конституційне закріплення Узбекистану як самостійного суб'єкта міжнародних відносин, визначального зовнішню політику в своїх інтересах, має право вступати в міжнародні організації, системи колективної безпеки, міждержавні утворення.
Республіка Узбекистан активно включилася у багатосторонні міжнародні механізми економічної співпраці, вступила і початку проводити активну політику в авторитетних міжнародних фінансових та економічних, організаціях, таких як Організація Об'єднаних Націй та її інститути, Всесвітній банк, Міжнародний валютний фонд, Міжнародна фінансова корпорація, Організація сприяння економічному розвитку, Міжнародна організація праці, Всесвітня організація охорони здоров'я, і ​​⠳нших провідних фінансово-економічних організаціях.
Багато міжнародних організації - ООН, МВФ, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Комісія Європейського Союзу та інші відкрили в республіці свої регіональні представництва та активно співпрацюють з узбецькими партнерами.
Здійснюється ряд проектів, розроблених за участю Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації та сприяють, в Зокрема, розвитку в республіці малого та середнього бізнесу і фінансового забезпечення проектів у пріоритетних напрямках економіки.
-->> Узбекистан разом з державами Центральної Азії став членом організації економічного співробітництва, створеної Туреччиною, Іраном і Пакистаном. В рамках цієї організації республіка бере активну участь у розробці та реалізації проектів щодо спільного будівництва міждержавних транспортних комунікацій, що забезпечують для Узбекистану вихід до морських портів, до транснаціональним транспортних мереж, світових ринків товарів і капіталу.
Слід зазначити, що співпраця Узбекистану з міжнародними організаціями будувалося і буде будуватися виходячи з мети, що поєднує як довгострокові, так і поточні пріоритети.
перше, це стратегічна інтеграційна завдання-безпосереднє включення в міжнародні валютно-фінансові і торгові механізми на основі створення рівноправних і відповідають національним інтересам умов для взаємодії всіх господарюючих суб'єктів Узбекистану із зовнішнім світом.
друге, це пряме сприяння вирішенню поточних проблем республіки, підтримка реформ, що проводяться шляхом отримання фінансової, технічної та консультативної допомоги з боку ряду зазначених інститутів на основі наявного міжнародного досвіду.
На початковому етапі здійснення реформ довелося практично з нуля формувати сучасний зовнішньоекономічний комплекс республіки, створити по суті новий механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності. За три роки незалежності реформа зовнішньоекономічних зв'язків в Узбекистані помітно просунулася, перш всього, в організаційно-правових аспектах.
Практично знову створені всі необхідні республіканські інституційні структури. Як уже зазначалося, утворені Міністерство зовнішніх економічних зв'язків, Національний банк зовнішньоекономічної діяльності, митна служба. Відповідні зовнішньоекономічні підрозділи створені і діють в Кабінеті Міністрів, міністерствах і відомствах, корпораціях, концернах, асоціаціях і місцевих органах управління. За участю зарубіжних партнерів створюється республіканський центр міжнародної торгівлі. У ряді країн світу нами відкриті торгові доми. На двосторонній основі утворені торговельно-промислові палати між Узбекистаном і США, Великобританією, Німеччиною та іншими країнами, зацікавленими активно співпрацювати з республікою.
З початку здійснення реформи змінився склад і структура учасників зовнішньоекономічних зв'язків. Право виходу на зовнішній ринок отримали більше двох тисяч господарюючих суб'єктів республіки, в числі яких асоціації, концерни, малі та приватні підприємства.
Крім зовнішньої торгівлі, помітно активізувалися інші форми зовнішньоекономічного співробітництва, збільшується число створених і функціонуючих на території республіки підприємств з іноземними інвестиціями.
За перші роки незалежності були прийняті основні законодавчі акти, видані укази Президента і урядові рішення, що заклали правові основи розширення зовнішніх зв'язків, лібералізації всієї зовнішньоекономічної діяльності, стимулюючі розвиток експортного потенціалу республіки. Це перш за все закони "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про іноземні інвестиції та гарантії діяльності іноземних інвесторів "та інші законодавчі і нормативні акти, які дозволили сформувати основні рамкові умови для здійснення зовнішньоекономічних зв'язків, укладення та виконання міжнародних договорів у галузі зовнішньоекономічної діяльності, забезпечити захист економічних інтересів республіки, юридичних осіб і громадян Узбекистану за його межами, встановити правові гарантії для діяльності іноземних інвесторів на території республіки.
Істотно був спрощений порядок створення спільних з іноземним капіталом підприємств, реєстрації учасників зовнішньоекономічної діяльності та ліцензування експортованої продукції. Все це позитивно вплинуло на активізацію зовнішньоекономічної діяльності та на поліпшення структури експорту та імпорту.
Зовнішня торгівля здійснювалася на першому етапі реформ у двох напрямках: з країнами СНД на підставі укладених міжурядових угод і з зарубіжними країнами розрахунками у вільно конвертованій валюті. Крім того, заохочувалося встановлення прямих зовнішньоекономічних коопераційних зв'язків.
Ми приділяємо першорядну увагу зміцненню та розвитку багатосторонніх зв'язків і тісної співпраці з державами Центральної Азії. Дійсно, братські народи Центральної Азії міцно зріднилися спільною історією, єдиними культурними традиціями, схожими укладом життя і менталітетом і багатьом іншим. І проблеми сьогоднішнього дня - політичні, економічні, культурні, екологічні - у центральноазіатських держав багато в чому збігаються. Економіка цих республік сильно взаімоінтегрірована і має взаємний вплив.
Одним з пріоритетних напрямків нашої зовнішньої політики є розвиток прямих і багатосторонніх відносин з країнами, які утворюють Співдружність Незалежних Держав.
За участю іноземних партнерів у республіці розпочата реалізація проектів по створенню нових спільних виробництв, таких як "Уз-ДЕУавто" і "УзДЕУелектронікс" (Республіка Корея), АТ "Узіталмотор" (Італія), "УзБАТ" (Великобританія), Хорезмська АПО (з фірмою "Мерседес-Бенц", Німеччина), текстильні підприємства та ін За участю німецьких і південно - корейських фірм розпочато модернізацію телефонних мереж республіки.
Узбекистан прагне зайняти своє гідне місце у світовому співтоваристві. Узбекистан відкритий світу і прагнемо до того, щоб світ був відкритий для нього.
Промисловість
За останній рік в Узбекистані зростання виробництва промислової продукції склав 12,7%. При цьому зростання промислового виробництва у фізичному обсязі склало 5,0%. Розглядаючи структуру зростання промисловості можна відзначити, що в 2008 році практично всі галузі промисловості (паливна, чорна металургія, будівельні матеріали, харчова та інші) показали тенденцію зростання. Лише електроенергетика і кольорова металургія знизили оберти виробництва. ...
