Введення
Тема кризи на сьогоднішній день одна з найпопулярніших. Весь світ зараз буквально лихоманить від слова В«кризаВ». Його називають банківською кризою, фінансовою кризою, економічною кризою 2008, світовою кризою, а також кризою в Росії. ЗМІ вихлюпує все більш і більш негативну інформацію, з кожним днем ​​прогнози аналітиків стають все більш страхітливими. Сьогодні слова В«фінансова кризаВ» на вустах не тільки у власників компаній, топ-менеджерів, але й у простих робітників.
Актуальність теми дослідження визначається тим, що пошук способів попередження фінансових криз став проблемою світового співтовариства. Це обумовлено зростанням ризику виникнення криз в умовах економічної, в тому числі фінансової глобалізації. В результаті почастішали кризові потрясіння на різних сегментах фінансового ринку, а їх поширення в результаті ланцюгової реакції періодично приймає лавинообразную форму. Фінансові кризи сприяють уповільнення темпів економічного розвитку країн, призводять до негативних соціальних наслідків.
Метою даної роботи є дослідження самого явища кризи, причин виникнення, а також його впливу на фінансовий і реальний сектор економіки.
Поставлена ​​мета визначає наступні завдання:
- викласти економічний зміст фінансових криз;
- вивчити вплив кризи на фінансовий і реальний сектори економіки;
- вивчити прогнози економістів про подальший розвиток економічної ситуації у світі;
- виявити взаємозв'язок реального сектора економіки і банківської сфери в період кризи;
- розглянути заходи, спрямовані на подолання наслідків кризи.
Об'єктом дослідження є світова фінансово-економічна криза.
Предметом дослідження є економіка Російської Федерації в період кризи.
При написанні роботи були використані матеріали навчальної та періодичної літератури. Інформаційною базою дослідження послужили довідкові дані та методичні матеріали Центрального банку (ЦБ), ФЗ. Найбільш повно дана проблематика висвітлена в працях Г.Є. Алпатова і Л.Н. Красавиной. Застосовувалися табличний, графічний, аналітичний методи дослідження, а також метод порівняння.
1. Поняття і сутність фінансових криз
1.1 Фінансові кризи як частина економічної системи
Розвиток світових валютно-кредитних відносин супроводжується спалахами фінансових криз. До освіти світового господарства фінансові потрясіння охоплювали національні системи окремих країн. У минулому сторіччі вони стали набувати міжнародний характер. Яскраво виражений міжнародний характер фінансових криз проявився в 30-90-ті роки, що відносяться до нижньої фазі довгої хвилі розвитку ринкової економіки. В значній мірі фінансові кризи стали відображенням відбуваються структурних змін в світовій господарській системі.
Між економістами ведеться дискусія, чи потрібна складна класифікація міжнародних криз, або всі кризи мають спільні риси і характеристики, що дозволяє говорити про єдину моделі кризи. Більшість експертів вважають, що виправдано розділяти два виду системних криз.
Перший вид припускає, що в результаті слабких позицій тієї чи іншої національної валюти власники капіталу прагнуть вивести свої активи з цієї валюти, спостерігається В«Втеча капіталуВ», що призводить до загальноекономічним складнощів. В даному випадку багато залежить від того, яка саме валюта переживає непрості часи: якщо це валюта розвивається держави, то криза обмежиться національними або регіональними кордонами, якщо ж це валюта має міжнародне значення (Наприклад, долар), то криза стає глобальним.
Другий тип кризи деякими фахівцями іменується В«заразнимВ», так як має відношення не до окремої національній валюті, а пов'язаний з недовірою з тим чи іншим видам активів або цінних паперів. Наприклад, в що має сильні позиції у світовій економічній системі національної економіки спостерігається недовіра до певного виду активів, що призводить до падіння цін у всі світі (наприклад, падіння цін на нерухомість, на землю або на активи банківського сектора). В даному випадку спостерігається ланцюгова реакція, яку складно зупинити, навіть якщо в економіці-джерелі В«заразиВ» ситуація вже нормалізувалася.
Можливості фінансових криз закладені в характері форм руху капіталу та у функціонуванні ринку. Угоди на ринках капіталів означають фінансування майбутньої вартості, яку ще належить створити. Тому грошові потоки обслуговують В«очікуванняВ» майбутніх доходів під час реального розриву між реально існуючою (Авансованої) і майбутньою вартістю (прибутком). Це відбувається у зв'язку з тим, що на фінансовому ринку вимоги до власності фінансових активів (Інструментів) документально закріплюються задовго до того, як з'явиться власність, здатна приносити дохід. Вимоги оформляються між великим числом учасників ринку, які нерідко задіяні одночасно у багатьох фінансових операціях. Розрив між майбутніми доходами і пошуком ліквідності створює загрозу ризику неповернення коштів кредитору. Оскільки існуюча система страхування ризиків далека від досконалості, то розрив в одній ланці призводить до порушення багатьох інших угод, нерідко призводячи до кризових ситуацій на національних та міжнародних ринках.
Під міжнародним фінансовою кризою розуміється глибоке розлад кредитно-фінансових систем в цілому ряді країн, що приводить до різких диспропорцій у міжнародних валютно-кредитних системах і переривчастості їх функціонування. Фінансова криза зазвичай в тій чи іншій мірі одночасно охоплює різні сфери світової фінансової системи. Центром фінансових криз є грошовий капітал, а безпосередній сферою прояву - кредитні установи і державні фінанси.
Розрізняють циклічні і спеціальні міжнародні фінансові кризи. Перші є передвісниками економічних криз виробництва, другі виникають незалежно від економічного циклу під впливом особливих причин. Але й останні зачіпають господарство і зовнішньоекономічні зв'язки шляхом зворотного відбиття. Коли здійснюється навмисна мотивація розвитку кризи має місце псевдокрізіс - це прояв кризових ознак у В«здоровоїВ» економічній системі. Псевдокрізіс може бути спровокованим, наприклад, з метою витіснення конкурентів з ринку, а також вуалювання певних дій учасників ділового обороту [12, с. 156].
Таким чином, головною особливістю кризи є те, що він, будучи навіть локальною чи мікрокризу, як ланцюгова реакція, може поширюватися на всю систему чи всю проблематику розвитку. Тому що в системі існує органічна взаємодія всіх елементів і проблеми не вирішуються окремо.
1.2 Найбільші фінансові кризи ХХ століття
Історії відомо чимало світових криз: всеосяжних або зачіпають вузьке коло країн, затяжних і менш тривалих - їх причини, як правило, завжди різні, а наслідки - На рідкість схожі. Кризові явища накладають відбиток не тільки на економіку країн, але і на людські долі, перетворюючи багатьох людей (іноді навіть найбільш забезпечених) в жебраків буквально за день.
ХХ століття був багатий на світові економічні кризи. Чималу роль в цьому зіграли Перша і Друга світові війни, в ході яких фінансові ринки країн перетворилися в В«руїниВ», подібно містах після бомбардувань.
Низку криз ХХ століття відкриває криза 1907 року, яка торкнулася 9 країн. Причини його - суто економічні, виражені у збільшенні Банком Англії дисконтної ставки до 6% з первісних 3,5%. Метою таких дій Великобританії було бажання поповнити свої резерви золота. Приплив капіталу в країну виявився просто неймовірним, основним його джерелом стали США. Відповідно в самих Сполучених Штатах це призвело до негативних наслідків: краху фондового ринку, зниження ділової активності, кризи ліквідності та затяжної рецесії економіки. Дані події не забарилися позначитися на Італії, Франції та деяких інших країнах.
Світова фінансова кризи 1914 року виник напередодні Пе...
