Зміст
Введення
1. Теоретичні основи формування стратегії міжнародної економічної діяльності України
1.1 Аспекти зовнішньоекономічної політики України
1.2 Концептуальні основи міжнародної економічної політики України
2. Місце України в світовій економіці
2.1 Ринкове середовище і географічне положення України
2.2 Географічна структура експорту-імпорту товарів
2.3 Характеристика рівня розвитку економіки України та її місця в світовому господарстві
2.4 Стратегічні напрямки інтернаціоналізації національної економіки
3. Формування стратегії міжнародної економічної діяльності України
Висновки
Список використаної літератури
Додатка
Введення
Проблема розробки ефективної стратегії міжнародної економічної діяльності Україна залишається актуальною протягом усього періоду існування України як незалежної держави. В період глибокої економічної і політичної кризи, в якій перебуває Україна на сьогоднішній день, стратегічне планування і створення такої політики зовнішньоекономічної діяльності, яка б максимально враховувала інтереси нашої країни і її абсолютні і порівняльні переваги, крім того, була б найвищою мірою наближена до світовим стандартам, стають найбільш гострими проблемами, вирішення яких недозволено відкладати на пізніший термін.
Не можна не зауважити, що Україна вже зробила значний крок до членства в світових економічних організаціях, про що свідчить приєднання її до СОТ. Так само ще у 2005 р. було вибрано основний напрям зовнішньої політики України - євроінтеграція.
Існує ряд причин і факторів, які безпосередньо сприяють поглибленню участі економіки України в міжнародному поділі праці, органічному включенню її господарства в сучасні міжнародні цивілізаційні процеси. Серед головних причин виділяють, перш за все, висока питома вага експорту у валовому національному продукті. Підтверджує це те, що третина національного виробництва України здійснюється посредствам міжнародних зв'язків. Є так само інші причини, які детермінують взаємини української економіки і морового господарства. Серед них: розвинене внутрішнє поділ і кооперація праці, обмеженість ресурсів, традиційні господарські зв'язки з країнами колишнього СРСР, і, перш все, Росією, зростаюча необхідність отримання та впровадження нових технологій, інвестиційних і фінансових ресурсів із високорозвинених країн світу.
Таким чином, беручи до уваги актуальність проблеми, метою даного дослідження є виявлення теоретичних основ формування стратегії міжнародної економічної діяльності України (МЕДУ), аналіз статистичних даних про експортно-імпортних відносинах країни, виявлення спрямованості зовнішньоекономічної діяльності та формування своєї точки зору з приводу розробки стратегії МЕДУ.
1. Теоретичні основи формування стратегії міжнародної економічної діяльності України
Під економічною стратегією розвитку мають на увазі розраховану на певний проміжок часу цілісну систему дій суб'єкта міжнародної економіки, спрямованих на реалізацію мети, завдань, пріоритетів його економічного відтворення з урахуванням комплексу внутрішніх і зовнішніх факторів та ризиків [4, с. 543].
1.1 Аспекти зовнішньоекономічної політики України
В період ринкової трансформації економіки України першочерговим є розробка на науковому фундаменті зовнішньоекономічної політики та механізму реалізації з урахуванням світового досвіду. В цей же час в Україні недостатньо фундаментальних, системних наукових досліджень, щодо особливостей зовнішньоекономічної політики країн з перехідною економікою в умовах глобалізації світового господарства.
Це обставина є однією з причин того, що в Україні після проголошення державного суверенітету в зовнішньоекономічній політиці були допущені стратегічні помилки, а пізніше, в процесі розгортання економічних реформ, так само спостерігалася хаотичність і непослідовність у реалізації цієї політики.
Тому зростає значення правильного вибору орієнтирів зовнішньоекономічної діяльності України.
Сучасний етап розвитку соціально-економічного країни показує, що без правильної наукової обгрунтованості, послідовно проводиться зовнішньоекономічної політики не може бути реалізована стратегія економічного та соціального розвитку, здійснена інтеграція України у світову економічну середу.
На основі світового господарського досвіду можна виділити 5 визначальних елементів ринкової трансформації:
Гј макроекономічна стабілізація (жорсткий фінансовий контроль, пряме регулювання заробітної плати, зниження бюджетного дефіциту, зменшення зовнішнього державного боргу, валютне регулювання);
Гј лібералізація економіки (лібералізація цін, внутрішньої і зовнішньої торгівлі, рух капіталу всередині країни і за її кордоном, припинення неподаткових відрахувань у підприємств в режимі відкритості країни для іноземних інвестицій, демонополізація економіки);
Гј необхідність приватизації власності;
Гј інституційні зміни (розвиток банківської системи, грошового і фінансового ринків, законодавства про підприємницького, конкуренцію з відповідними судовими інстанціями, оподаткування фізичних та юридичних осіб, трудового законодавства, механізму найму, звільнення, виплат у зв'язку з безробіттям, трудових договорів і т.д.);
Гј структурна трансформація (зменшення частки промисловості, особливо важкої, АПК, сільського господарства і прискорений розвиток сектора послуг).
Таким чином, в Україні формується інтегральна модель економіки, в якій синтезуються цивілізаційні, національно-історичні та онтологічні фактори, що дає можливість уникнути однобічності під час формування власної економічної політики, і більш повно реалізувати свої інтереси в світовому господарстві. [14, c. 599-600]
В Україні були прийняті закони, які створюють номінальні можливості для включення її економіки у світове господарство і міжнародний поділ праці. Це, в Зокрема, Закон України В«Про зовнішньоекономічну діяльністьВ», В«Про режим іноземного інвестування В»та ін [1], [2]
Отже, щоб зовнішньоекономічна політика була успішно реалізована, необхідно системне і комплексне вирішення низки проблем, пов'язаних з її формуванням і здійсненням. Мова йде про такі системних перетвореннях, як формування економічних основ розвитку міжнародних господарських зв'язків країни, створення політичних умов і правових засад формування зовнішньоекономічної політики.
Реалізація економічної та соціальної політики в Україні в майбутньому буде в більшій мірі залежить саме від того, на скільки зовнішньоекономічна політика буде відповідати реаліям перехідного періоду, а також на скільки успішно буде реалізовуватися на практиці модель відкритої конкурентної економіки, яка дозволить Україні залучити необхідні матеріальні, фінансові та технологічні ресурси з одного боку, і використовувати зовнішні ринки збуту вітчизняного виробника - з інший.
Цій темі присвячені роботи: А. Гальчинського [7], В Гейця [7], О.А. Кириченка [8], Д.Г. Лук'яненка [13], А.С, Філіпенко [14] та ін
В дослідженнях були з'ясовані теоретичні та практичні аспекти реальних можливостей економіки України, визначено принцип формування і здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Тим не Проте, залишаються невирішені питання загальної проблеми. Залишається багато питань, які потребують більш детальному розгляді та теоретичному узагальненні. До них відносяться: закономірності розвитку механізму зовнішньоекономічної діяльності в умовах ринкової трансформації; геополітичні та геостратегічні орієнтири для широкого інтегрування економіки України в систему міжнародного поділу праці; суперечності у формуванні цілісної системи міжнародної співдружності і співпраці; політичні основи зовнішньоекономічної стратегії, її принципи та основні на...
