МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Камського ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра економіки
РЕФЕРАТ
по світовій економіці
На тему: Міжнародна торгівля золотом
Виконала: Романова С.Є.
студентка групи 5210
економічного факультету ТДВ
Перевірив: Єрмаков В.В.
Набережні Човни
2005
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ПОПИТ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ЗОЛОТА
2. ПРОПОЗИЦІЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ЗОЛОТА
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Остання третина ХХ століття увійде в світову історію товарних і грошово-валютних відносин як період, коли практично завершився процес демонетизації золота. Дорогоцінний метал, з найдавніших часів виконував функцію грошового товару, нині втратив своє призначення як базису грошового і валютного обігу, поступившись цю роль кредитно-паперовим грошам. Золото повернулося в товарний світ, але не як рядовий товар, подібний іншим металам, а як товар В«особливого сортуВ», ​​що володіє деякими специфічними рисами, успадкованими від властивостей колишнього грошового матеріалу.
Незважаючи на те, що золото юридично і практично втратило функції, властиві грошам, до нього тим Проте, у всіх ланках суспільно господарського організму продовжують ставитися по - особливому - будь то державні влади, приватні підприємці або пересічні громадяни. По-перше, як до товару з унікальними природно- фізичними властивостями, а по-друге, як до колишнього грошового. Сформовані на Протягом багатьох століть і переходять з покоління в покоління традиції, звичаї, звички, погляди, соціально-психологічна інерція - все це позначається на тій специфіці, яка характеризує роль і значення золота в сукупної економіці.
Золото як товар, задовольняють специфічні потреби покупця і власника, тепер знаходить застосування в наступних основних сферах. Перша сфера - ювелірна справа. Друга сфера - використання золота в промисловості, науці, медицині, побуті в Як вихідний сировинного матеріалу з унікальними фізичними параметрами благородного металу, особливо в новітніх технологічних процесах. Третя сфера - накопичення золота різними верствами населення, які бачать в них зручний об'єкт матеріалізації цінності. Що стосується четвертої сфери - накопичення золота в державних резервах, то в даний час роль і значення цієї колись найважливішої сфери відійшли на другий план.
ПОПИТ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ЗОЛОТА
Особливості розглянутого етапу відобразила одну з найважливіших закономірностей нинішньої світової торгівлі золотом, а саме: залежність ринкової кон'юнктури, перш все від стану, тенденцій попиту, від намірів і дій покупців дорогоцінного металу. Головна сфера споживання золота - фабрікаціонний (Виробничий) попит формується за рахунок використання золота в ювелірній промисловості, і саме в цій сфері зосередилися зміни, які потягли за собою істотне скорочення споживання дорогоцінного металу. Якщо по підсумками 1997 р. ювеліри всього світу придбали для переробки рекордну кількість золота в злитках - понад 3,3 тис.т (71% загальносвітового попиту), то в 2003 р. ці закупівлі зменшилися до 2,5 тис. т (61%). Виробництво і споживання золотих ювелірних виробів в промислово розвинених країнах і країнах спирається на абсолютно різні принципи. В індустріальних державах ці вироби є надбанням багатьох, ювелірна продукція купується не стільки для інвестиції, скільки в естетичних цілях. У таких виробах цінується, перш все, майстра-ювеліра, а не маса і вартість витраченого матеріалу. В країнах, що розвиваються, навпаки, становить виготовлення найпростіших виробів з золота високої проби, але з мінімальними витратами праці. Купуючи подібну продукцію, трудові верстви населення, головним чином селяни і ремісники, зберігають свої тимчасові заощадження і страхові накопичення на В«чорний деньВ». Для споживачів такого роду - головне не форма виробу, а вага та вартість що міститься в ньому металу. [2, с.33]
Протягом 90-х рр.. частка фабрікаціонного попиту коливалася в діапазоні від 83 до 92% загального обсягу річних закупівель сліткового золота, з державного попиту - в діапазоні від 2 до 9, інвестиційного попиту - від 5 до 12%.
Поєднання досить тривалого падіння ціни золота з відносно благополучною економічної обстановкою в більшості промислово розвинених держав і в багатьох регіонах розвивається світу зумовило досягнення в другій половині 90-х рр.. рекордних рівнів використання золота для виробництва ювелірних виробів. Безпосередньо несприятливий вплив зростання доларової оцінки золотого сировини відчули ювеліри США і продуценти тих країн, де місцеві ціни на золото підвищувалися разом з міжнародної доларової ціною або навіть її обганяли, що гнітило стан ювелірної справи в світі. До останніх відноситься такі провідні споживачі золота, як Індія, Китай, Саудівська Аравія, Єгипет. В Індії, Китаї, Саудівській Аравії місцеві ціни на золоте сировину в 2003 р. були вище рівня 1999 р. на 30%. Якщо підсумувати підсумки по перерахованих п'яти країнам, то у них споживання золота скоротилося в 2003 р. до 1039 т проти 1304 т в 1999 р. [2, с.34]
Як відомо американці далеко не повністю задовольняються ювелірної продукцією місцевого походження, і велика кількість виробів традиційно завозиться по імпорту. За останнє десятиліття (1994-2003 рр..) на території США було продано ювелірних виробів з вмістом чистого золота 3,4 тис. т. З них на вітчизняну продукцію довелося 1,6 тис., а на імпортну - 1,8 тис. т, тобто майже 54%. Протягом цього ж періоду в світі було експортовано близько 4,3 тис. т, з яких майже 42% припало на частку США.
Італія з її колись першої, а нині другий за величиною ювелірною промисловістю не виявилася в числі країн з істотно подорожчали, золотом і з економічними ускладненнями. В Італії, як і у всій західній Європі, не було економічного спаду, а ціна золота в зоні євро якщо і пішла вгору, то багато повільніше, ніж світова. І тим Проте попит на золоте сировину з боку італійських ювелірів різко впав: в 2003 р. він склав лише 329 т проти максимуму 535 т в 1998 р. (скорочення більш ніж на 38%). При цьому витрата золота на виготовлення експортної продукції знизився з 418 до 247 т (на 41%), а для внутрішнього споживання - з 117 до 82 т (на 30%). Вироби італійських ювелірів стали менше купувати не тільки в США, але і в країнах Західної Європи, Латинської Америки, Східної Азії, Близького Сходу.
Три причини лежать в основі: по-перше, і в самій Італії, і в багатьох інших країнах світу змінюється мода на ювелірні прикраси. В одних випадках споживачі стали віддавати перевагу менш масивним золотим виробам знижених проб, в інших - вироби з дорогоцінним або підлозі дорогоцінними каменями, де золото служить лише оправою, а часто взагалі замінюється іншими металами (срібло, платиною, паладієм). І то й інше, природно, веде до скорочення попиту на золото, використовуване в Як ювелірної сировини.
друге, позначається своєрідна В«Конкуренція споживачівВ», які замість придбання ювелірних виробів витрачають гроші на новинки високих технології (мобільні телефони, комп'ютери, Інтернет, цифрові фотокамери і т. п.), а також на закордонний туризм.
третє, можна говорити про В«конкуренції виробниківВ» коли досягнення високорозвиненої італійської ювелірної індустрії запозичуються іншими країнами. Там освоюється і розширюється випуск аналогічної продукції порівнянного високої якості, але з меншими витратами через різницю у вартості робочої сили. Більше за інших у цьому справі досягли успіху ювелірні підприємства Туреччині.
Індія - нинішня світова лідер ювелірного виробництва - також помітно скоротив попит на золоте сировину. За рахунок стиснення внутрішнього споживання, експорт індійських виробів до цього часу розширився майже вдвічі (48 т проти 25 т до 2003 р.). За оцінками...
