МІНІСТЕРСТВО АГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ
РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ТОРГОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Курсова робота з дисципліни
"Міжнародні валютно-кредитні відносини "
ТЕМА:
"МВФ і його місце в сучасній світовій валютній системі "
Виконано:
студенткою гр. ФМТ-41
Слоньовської М.Є.
Науковий керівник:
доцент Замятін Д.В.
Москва, 2008 р.
Зміст
1. Введення
2. Міжнародний Валютний фонд
3. Як організована діяльність МВФ
4. Роль МВФ у лібералізації відносин між країнами
5. Вдосконалення механізмів МВФ. Взаємодія з національними економіками по зміцненню стабільності світової валютної системи
6. Огляд інструментів МВФ і нових функцій
7. Висновок
Список використовуваної літератури
Додаток 1. Основні показники МВФ
Додаток 2. Схема організаційної структури МВФ
1. Введення
Особливе місце серед міжнародних валютно-кредитних інститутів в системі ООН займає Міжнародний валютний фонд (МВФ).
МВФ разом з МБРР були засновані на міжнародній валютно-фінансовій конференції (1-22 червня 1944р.) в Бреттон-Вудсі (США). Їх створення було направлено на відновлення економіки країн, що постраждали в ході Другої світової війни, забезпечення відносної валютної стабільності в світі та розширення ринків.
Саме Фонд є організацією, яка визначає міжнародні принципи, які мають вирішальне значення для розвитку всієї світової валютної і фінансової системи.
Крах жорсткої Бреттон-Вудської та створення більш гнучкої Ямайської світової валютної системи стало відображенням серйозної зміни в розстановці сил між промислово-розвиненими країнами. США втратили панівні позиції в світовій економіці і утворилися три В«центру силиВ»: США, ЄЕС і Японія. Наслідком цього посилилися функції МВФ як координатора політики країн-членів Фонду. Одночасно відбулася модифікація страновой географії діяльності МВФ. Основними об'єктами його кредитної діяльності стали країни, що розвиваються.
У цьому контексті аналіз діяльності МВФ в якості світового кредитора має актуальне значення як з точки зору адаптації до потреб світової економіки і його здатності надавати своєчасну допомогу країнам-членам у випадку виникнення фінансових криз, так і з позицій посилення необхідності координації політики міжнародних організацій і держав у валютно-фінансовій сфері.
Участь у програмах стабілізації та розвитку національних економік обумовлює високий рівень наявності коштів у МВФ, що зажадало розробки нових механізмів поповнення його ресурсів. У цьому зв'язку актуальним надається питання про можливі шляхи залучення додаткових коштів - за рахунок збільшення статутного капіталу та квот країн-членів або за допомогою позик на зовнішніх ринках.
Безумовний науковий інтерес викликає також розгляд перспектив співпраці Росії з МВФ. В умовах економічного зростання та збільшення власних золотовалютних резервів Росія потребує вироблення нового підходу до взаємин з МВФ.
Принципово важливим для даної роботи є визначення ролі та місця МВФ в сучасній світовій валютній системі, вивчення динаміки його розвитку та перспектив.
2. Міжнародний Валютний Фонд
МВФ є провідною світовою організацією з міжнародного співробітництва в валютній сфері, в якій майже всі країни світу працюють спільно на благо всіх. Головна мета МВФ полягає у збереженні стабільності міжнародної валютної системи - системи обмінних курсів і міжнародних платежів, що дозволяє країнам (І їх громадянам) купувати один у одного товари і послуги. Це необхідно для забезпечення сталого економічного зростання та підвищення рівня життя.
Всі держави-члени МВФ, число яких збільшилося до 185 країн у січні 2007 року з приєднанням Чорногорії, представлені в його Виконавчій раді, який служить форумом для обговорення національних, регіональних та глобальних наслідків їх економічної політики.
Основні напрями діяльності МВФ включають:
• консультування держав-членів щодо впровадження заходів політики, які можуть допомогти запобігти або врегулювати фінансову кризу, домогтися макроекономічної стабільності, прискорити економічне зростання і знизити рівень бідності;
• тимчасове надання фінансування державам-членам з метою допомоги в врегулювання проблем платіжного балансу, коли є брак іноземної валюти внаслідок того, що їх платежі іншим країнам перевищують їх власні валютні доходи;
• надання країнам на їх прохання технічної допомоги та сприяння в підготовці кадрів, щоб допомогти їм сформувати базу знань і інститути, необхідні для проведення обгрунтованої економічної політики.
Штаб-квартира МВФ знаходиться у Вашингтоні, округ Колумбія. Фонд також має представництва в більш ніж 80 країнах по всьому світу, що відображає його глобальний характер і тісні зв'язки з державами-членами. Фінансовий рік МВФ триває з 1 травня по 30 квітня.
Розрахункової одиницею МВФ є Спеціальне право запозичення (СДР). На 30 квітня 2007 року обмінний курс СПЗ до долара США становив 1 долар США за 0,65609 СДР, а курс долара США до СДР становив 1 СПЗ = 1,52418 дол США. Перерахунок фінансових даних МВФ в долари США є приблизними і наводиться для зручності. Роком раніше (30 квітня 2006 року) обмінні курси становили 1 дол США = 0,67978 СДР і 1 СПЗ = 1,47106 дол США.
3. Як організована діяльність МВФ
Вищим директивним органом МВФ є Рада керуючих, який призначається державами-членами МВФ.
Згідно з Статтями угоди Фонду, Виконавча рада відповідає за ведення справ Фонду і в цих цілях використовує всі повноваження, передані йому Радою керуючих.
Виконавча рада складається з 24 виконавчих директорів та їх заступників, які призначаються або обираються державами-членами, і відповідає за поточний нагляд, за роботою МВФ в штаб-квартирі Фонду, що знаходиться в Вашингтоні, округ Колумбія. Головою Виконавчої ради є Директор-розпорядник МВФ.
У Раду керуючих входить по одному керуючому й одному заступнику керуючого від кожного з 185 держав-членів МВФ. Керуючим зазвичай є міністр фінансів держави-члена або глава його центрального банку. Всі керуючі збираються один раз на рік на Щорічні наради МВФ і Світового банку.
Є два комітети керуючих, які представляють всі держави-члени. Міжнародний валютно-фінансовий комітет (МВФК) є консультативним органом, що складається з 24 керівників МВФ (або їх заступників), які представляють ті ж країни або групи країн, що і 24 виконавчих директори.
МВФК представляє рекомендації Раді керуючих та звітує перед ним з таких питань, як виконуються Радою функції нагляду за управлінням міжнародної валютної і фінансової системою та її перетворенням і пов'язаного з ним аналізу змін глобальної ліквідності та передачі ресурсів країнам, що розвиваються; розгляд пропозицій Виконавчої ради по внесенню змін до Статті угоди; а також подолання збоїв, які можуть представляти загрозу для системи. Він не має повноважень щодо прийняття рішень. МВФК зазвичай проводить засідання два рази на рік в березні або квітні і в вересні або жовтні - під час Весняних і Щорічних нарад.
Комітет з розвитку (офіційно іменований Об'єднаним міністерським комітетом Рад керуючих МБРР і МВФ з передачі реальних ресурсів країнам, що розвиваються) є спільним органом Світового банку та МВФ, що складається з 24 керівників або заступників керуючого Світового банку або МВФ; він консультує Поради керівників МВФ і Світового банку по найважливіших питань розвитку, а також щодо фінансових ресурсів, потрібних для сприяння економічному розвитку в країнах, що розвиваються. Комітет з розвитку, як і МВФК, зазвичай проводить засідання двічі на рік.
Згідно з Статтями угоди, Виконавча рада МВФ відповідає за вибі...
