Зміст
Введення
Глава 1. Поглиблення кризи в Польщі
Глава 2. Стабілізаційні програми Польщі
2.1 Програма реформ в 1990-1995 років
2.2 Структурні реформи, лібералізація і приватизація
2.3 Результати "шокової терапії"
Глава 3. Сучасна Польща
3.1 Національний план розвитку на 2004 - 2006 рр..
3.2 Економіка Польщі в 2006-2008 роках
Висновок
Список використаних джерел та літератури
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Введення
Польща була першою з країн з плановою економікою, що приступила до реалізації повноцінної програми економічних перетворень в кінці 1989 року. Погіршення економічного положення Польщі, як і інших соціалістичних країн, відбулося в результаті краху системи централізованого планування. Перша стабілізаційна програма 1990 року ("План Бальцеровича") і наступні програми в основному розробив уряд Польщі, і вони були підтримані парламентом. Радикальність польських реформ полягала в проведенні жорсткої фіскальної політики за допомогою фіксування валютного курсу і введення прогресивної ставки оподаткування, які повинні були пом'якшити гіперінфляційні очікування. Додатково до пакету заходів з макроекономічної стабілізації були проведені структурні реформи, що включали в себе лібералізацію внутрішньої та зовнішньої економічної діяльності і приватизацію державних компаній. Польща стала першою з країн Центральної та Східної Європи, а також країн колишнього СРСР, чия економічна програма була підтримана Міжнародним валютним фондом. Роль міжнародних фінансових організацій і урядів іноземних держав полягала в фінансовій підтримці діяльності уряду Польщі, спрямованої на досягнення обговорених з ними цілей. В цілому відносний успіх польських реформ очевидна, як очевидна і необхідність подальших серйозних структурних змін в економіці, особливо в сфері державних фінансів.
Актуальність даної теми підтверджується тим, що поряд з іншими радикальними економічними реформами в різних країнах існують одночасно і невідкладна необхідність виправити ситуацію в країні.
Метою даної курсової роботи є розгляд економічних реформ, що проводяться в ході світового розвитку і трансформації Польщі в світовому господарстві, а також модернізації, підсумків проведених реформ і перспектив подальшого розвитку країн.
Мета даної роботи визначила і характер завдань:
розглянути причини необхідності проведення економічних реформ;
підвести підсумки економічних реформ Польщі;
дати оцінку сучасної економіки Польщі.
У вступі визначається мета, характер завдань і структура курсової роботи.
У першій главі пояснюється необхідність в складанні і реалізації національних економічних програм, так як вони є одним з найбільш дієвих способів реформування економіки Польщі.
У другому розділі освячуються підсумки проведених реформ. Одним з найбільш значних підсумків визнається результат помірного зростання ВВП, поліпшення показників продуктивності, ефективності, витрат і співвідношення якості і цін. Однією з перспектив є вступ Польщі в ЄС. Це, безумовно, принесло ряд корисних результатів, наприклад, у вигляді прямих іноземних інвестицій, трансфертів та полегшення доступу до кредитних ресурсів. Однак варто вказати на можливі короткострокові труднощі. Одна з них пов'язана з високими фінансовими витратами на впровадження різних стандартів ЄС.
У висновку підводяться підсумки даної роботи.
Глава 1. Поглиблення кризи в Польщі
1980-1989 рр.. у Польщі можна вважати періодом остаточного розвалу економіки, краху системи централізованого планування і монопартійного політичного режиму. В кінці десятиліття стала відбуватися поступова трансформація політичної системи, супроводжувалася радикальними економічними перетвореннями. Глибока криза, в якому опинилася економіка, прискорив проведення радикальних реформ.
Польща, як і інші країни з плановою економікою, пережила економічне зростання 50-60-х років, викликаний значними інвестиціями у важку промисловість і переміщенням робочої сили з сільськогосподарського сектора. Неефективність соціалістичної економіки, стала очевидною на початку 70-х років, а також економічний спад змусили польська влада запустити програму інвестування. Однак накопичення внутрішнього капіталу були недостатні для фінансування великомасштабних інвестиційних проектів, тому доводилося залучати інвестиційний капітал -за кордону. Надлишки по рахунку руху капіталу фінансувалися з дефіцитів по рахунку поточних операцій і досягали 10% ВВП у 1975 р. До кінця 70-х років зовнішній борг виріс з 0 до 40% ВВП.
Традиційно низькі і фактично негативні в реальному вираженні світові ставки відсотка починаючи з 1972 р. виникали внаслідок депонування на рахунку міжнародних банків, що функціонують в Європі, доходів від продажу нафти країнами-експортерами після першого нафтового кризи. Розширення євродоларовому ринку відкрило країнам, що розвиваються, у тому числі і Польщі, доступ до кредитів. Антиінфляційні програми, що здійснювалися Федеральною резервною системою США, призвели до того, що світові ставки відсотка різко зросли. Так, рівень добових депозитів США в доларовому вираженні виріс до 14,28% річних у 1979 р. з 5,08% в 1972 р. і 6,25% в 1976 р. У той же час ціни на сировинні продукти падали, внаслідок чого і стався другий нафтовий криза (1978-1979 рр..). Польща серйозно постраждала від зростання світових ставок, незважаючи на поставку енергетичних ресурсів (нафти і газу) з СРСР за цінами нижче світових і значне фінансування робіт по розвідці внутрішніх енергетичних ресурсів, перш за все вугілля. Перед серпня 1982 р. Польща опинилася в ситуації боргової кризи, після того як Мексика відмовилася виконувати свої зобов'язання.
Дефолт по боргах збігся за часу з політичними й економічними санкціями, введеними західними країнами щодо Польщі. У суспільстві відбувалися серйозні економічні і політичні трансформації, наприклад, скорочення споживання і інвестиційних витрат, що виражалося у падінні ВВП на 10% і 5% в 1981 і 1982 рр.. відповідно. Зростання інвестиційних і споживчих витрат в обсязі 4-5% відбувся лише у 1983-1986 рр..
Однак економічне зростання не був нічим підкріплений. Промисловий сектор не міг експортувати товари в достатньому обсязі, тому його виробництво виявилося в стані стагнації. Тим Проте, зростало споживання енергетичних і сировинних матеріалів, що відбивалося у зростанні співвідношення капітал/випуск і більш енергоємному виробництві. Польські власті зробили спроби частково реформувати систему централізованого планування з метою децентралізації процесу прийняття рішень у сферах виробництва, інвестиційного планування, зовнішньої торгівлі та оплати праці. [1] Вжиті заходи по децентралізації не сприяли відновленню польської економіки, так як не були створені ринкові стимули (ВВП виріс лише на 4% в 1987 р., на 2% в 1988 р. і на 0,3% в 1989 р). Ці заходи не сприяли зміні відносних цін, необхідному для усунення дефіциту товарів і послуг, і тільки погіршували ситуацію. Наприклад, неконтрольовані дії в області формування заробітної плати призвели до того, що на початку 80-х років і в 1987-1989 рр.. стався значне зростання заробітної плати, що по часу збігалося зі зростаючим недовірою населення до комуністичного режиму в Польщі. Зростання реальної заробітної плати був не результатом підвищення продуктивності та надлишкового попиту, а наслідком політики, що проводиться державою в сфері ціноутворення. Крім цього децентралізація супроводжувалася звичної бюрократичною тяганиною і непрозорістю прийнятих правил, через що підприємства змушені були торгуватися за субсидії, обмінний курс і державні контракти.
У 1988 р. комуністичний режим зробив останню спробу відновити контроль над державн...
