МІНІСТЕРСТВО АГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ
Самарський інститут (філія)
Державного освітньої установи вищої професійної освіти
"Російський державний торговельно-економічний університет "
КУРСОВА РОБОТА
Тема: "Економічний розвиток і зовнішньоекономічна діяльність Німеччині "
Дисципліна: Міжнародна торгівля
Самара 2008
Зміст
Введення. 3
1 Місце Німеччини в світовій торгівлі. 4
2 Товарна і географічна структура експорту та імпорту Німеччини ...... 13
3 Зовнішньоторговельна політика Німеччини. 21
Висновок. 29
Список використаних джерел та літератури .. 33
Введення
ФРН - найбільша країна Західної Європи. Піднесення ФРН після Другої світової війни пов'язано зі значним розширенням внутрішнього ринку, масовим оновленням і зростанням основного капіталу. Зростанню виробництва сприяли фінансова та матеріальна допомога за В«планом МаршаллаВ», імпорт іноземного капіталу, невеликі військові витрати.
У перше повоєнне десятиліття економічна політика проводилася під знаком соціального ринкового господарства з метою з'єднати конкуренцію, приватну ініціативу з соціальним прогресом, забезпеченим продуктивністю економіки. Включення до складу ФРН в 1990 р. НДР і розвал Радянського Союзу докорінно змінили економічні і геополітичні позиції Німеччини в Європі. Вона стала найбільшою економічною силою, яка претендує на провідні політичні позиції в регіоні.
На сучасному етапі розвитку міжнародних відносин, у часи поширення НАТО і ЄС на схід, Німеччина бачиться для Росії найбільш перспективним партнером з країн Заходу. Саме тому була обрана Німеччина як об'єкта даного дослідження. Мета даної курсової роботи - виявити особливості економічного розвитку і зовнішньоекономічної діяльності Німеччині. У відповідності з поставленою метою були визначені такі найважливіші завдання: дати загальну характеристику, проаналізувати економіку регіону, розглянути проведену в Німеччині політику соціального ринкового господарства, оцінити інвестиційну привабливість, дослідити особливості зовнішньоекономічних відносин, товарну і географічну структуру експорту та імпорту, зовнішньоторговельну політику держави, виявити актуальні проблеми. Інформаційною базою для написання курсової роботи послужили праці вітчизняних вчених, статті, статистичні матеріали з питань розвитку Німеччини.
1. Місце Німеччини в світовій торгівлі
Перейдемо безпосередньо до розгляду зовнішньоекономічної діяльності Німеччині.
Німеччина (Deutschland), Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), держава в Центральній Європі, омивається Північним і Балтійським морями. Межує з дев'ятьма державами - Данією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Австрією, Швейцарією, Францією, Чехією та Польщею.
Клімат помірний, перехідний від морського до континентального. Середні температури січня на рівнинах від 0 до -3 В° С, у горах до -5 В° С, липня відповідно 16-20 В° С, 12-14 В° С. Опадів 500 - 800 мм на рік, в горах 1000 - 2000 мм. Такий клімат дозволяє країні вести високоінтенсивне сільське господарство з переважанням галузей тваринництва (свинарство і молочне тваринництво). Рослинництво спеціалізується на виробництві зерна (пшениці, ячменю тощо), цукрових буряків, картоплі. Присутній хмелярство, виноробство, рибальство. Таким чином, можна помітити, що даний клімат дозволяє країні не лише забезпечувати внутрішні потреби у продукції сільського господарства, але і бути одним з найбільших (після США, Франції та Нідерландів) експортерів. При цьому Німеччина є одночасно найбільшим імпортером сільськогосподарської продукції.
Як зазначено у багатьох джерелах, національний склад населення характеризується яскраво вираженою однорідністю, перевагою німців. Є лише кілька вкрай нечисленних національних меншин - голландці, датчани. У країні постійно проживають 8 млн. іноземців, що становить 9,7% усього населення. В основному це іноземні робітники, займаються майже виключно малокваліфіковану і низькооплачуваним працею. За національним складом найбільша група іноземців - турки, майже третина від загальної кількості і близько 2,4% від чисельності населення, вихідці з Югославії - 0,9%, італійці - 0,7%, греки - 0,4%, поляки - 0,3%, хорвати - 0,2%, боснійці - 0,25% і громадяни Австрії - 0,2% [2, 75]. Переважна більшість німців цілком терпимо ставиться до таких робочим, не виражає по відношенню до них неприязні, за винятком груп німців, налаштованих расистському або неонацистські. Разом з тим в умовах масового безробіття, яка охоплює зараз близько 4 млн. корінних жителів країни, перебування мільйонів іноземних робітників об'єктивно створює значний конфліктний потенціал. Іноземці стали у Німеччині серйозним економічним чинником. Їм належить 281 000 фірм, що становить 6,3% всіх зареєстрованих в країні підприємств. Лідерство в сфері бізнесу міцно захопили турки, вони володіють 22,9% належать іноземцям підприємств [2, 86].
На думку багатьох експертів, основним джерелом для поповнення і омолодження населення у Німеччині є імміграція. Однак таке положення не завжди зустрічає розуміння у корінного населення країни. Це призводить до численних проблем в відносинах корінного населення й іноземців.
На думку автора даної роботи, ЕГП Німеччині надзвичайно вигідне для розвитку зовнішньої торгівлі. Країна розташована в центрі найбільш економічно-розвинутого району Європи, де сходяться найбільші торговельні та транспортні артерії світового значення. Через Німеччину проходять всі найважливіші торговельні шляхи, що з'єднують західну і східну Європу. Країна має вихід до Північного та Балтійського морів, що також сприяє зміцненню торговельно-економічних зв'язків країни.
Німеччина - високорозвинена індустріальна країна. Німеччина не занадто багата запасами корисних копалин. Можна відзначити тільки кам'яний і буре вугілля, калійні солі. Очевидно, що такі корисні копалини не уявляють якусь значну господарську цінність. Тим не менш, на думку Зарицького Б., яку він висловив у своїй статті В«Секрети Німецького чудаВ», В«убогість природних ресурсів породила знамениту німецьку ощадливість і визначила спеціалізацію країни на промисловому виробництві та розвитку наукомістких галузей економіки В». Автор даної роботи підтримує таку точку зору.
За результатами досліджень багатьох фахівців стало відомо, що Німеччина - головний виробник продукції машинобудування та провідний експортер машин і устаткування серед країн ЄС. У багатьох секторах машинобудування ФРН є безсумнівним технологічним лідером, спеціалізуючись на високоякісних товарах. У німецьких товарів гарна репутація по всьому світу, що стимулює експорт в Великобританію і США, підтримує внутрішній попит.
Свою думку з даного питання висловив Шмельов Н.П. (В«Європа: вчора, сьогодні, завтраВ»): В«Машинобудування орієнтовано на зовнішні ринки, а тому багатопрофільної і багатоукладність. Стабільна зовнішня обстановка дозволила Німеччині досягти лідируючих позицій на світових ринках. Так, наприклад, експортний коефіцієнт поліграфічних і бумагопроізводящіх машин і механізмів склав в 2000 році 0,85, а його частка у світовому експорті - 40%. За Німеччиною на значній відстані слідують: США (28%), Японія (10,1%), Швейцарія (9,9%), Великобританія (8%) В»[1, 118].
За результатами проведеного дослідження з'ясувалося, що Німеччина по праву є лідером (Поряд із США та Японією) в світовому автомобілебудуванні. Якісні німецькі легкові автомобілі користуються популярністю в усьому світі. Автомобілебудівні заводи сконцентровані в землях Баден-Вюртемберг (Ауді, Даймлер-Бенц), Нижньої Саксонії (Фольксваген), Гессені (Опель), Північної Рейн-Вестфалії (Форд, Опель), Баварії (БМВ) і Саарленде (Форд). Виробництво автомобілів у східних землях було припинено через невідповідність екол...
