Міністерство освіти і науки Російської Федерації
Федеральна служба по нагляду у сфері освіти і науки
НОУ ВПО В«Сибірська академія права, економіки та управління В»
Курсова робота
з дисципліни В«Міжнародна економіка В»
на тему: В«Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівлі Китаю В»
Зміст
Введення
1. Загальна характеристика економіки КНР
2. Характеристика міжнародної торгівлі Китаю
3. Імпорт капіталу в КНР
4. Перспективи міжнародної торгівлі Китаю
Висновок
Список літератури
Введення
Китай - одна з найбільших держав світу. На його території проживає понад 21% населення світу. Господарство КНР характеризується стійко високим темпами розвитку.
Найбільш розвинутою формою зовнішньоекономічних зв'язків Китаю є зовнішня торгівля. Частка КНР у світовій торгівлі за період з 1978 по 2009рр. зросла в десять разів, і становить близько 8% (у 1978р. 0,75%).
Згідно статистичними даними ЦРУ обсяг імпорту КНР в 2009 році склав 921,5 мільярдів доларів, за цим показником він є четвертим у світі. Обсяг експорту КНР в 2009 склав 1194 трильйонів доларів США, цей показник продовжує зростати
За виробництва низки товарів - вугілля, виробів текстильної промисловості, окремих товарів народного споживання (холодильники, машини, велосипеди) Китай посідає перше місце в світі, по виробництву електроенергії - друге. За абсолютними розмірами 26 видів продукції Китай увійшов до числа десяти найбільших виробників світу. Поряд із традиційними виробництвами дістали розвиток електронна промисловість, аерокосмічна, автомобілебудування. Успіхи в господарському розвитку багато в чому пов'язані з вирішенням продовольчої проблеми. Це в свою чергу забезпечило значне поліпшення становища селян, особливо в південних провінціях країни, де реальні грошові доходи сільського населення зрівнялися з доходами городян. Елементом менталітету китайців стає думка про поступове перетворення Китаю в провідну економічну державу XXI в.
1. Загальна характеристика економіки КНР
Китайська економіка розвивається темпами, що значно перевищують темпи зростання провідних економік світу.
Якщо економіка Китаю продовжить розвиватися такими ж темпами, то до кінця 2011р. її частка у світовому ВВП перевищить 15%, в той час як в 2007р. вона ледь перевищувала 10%. Для реалізації такого сценарію достатній зростання ВВП КНР на рівні 10% в рік, за умови що аналогічний показник інших країн буде збільшуватися повільніше.
Так, згідно прогнозом МВФ, зростання ВВП Китаю в 2010р. складе 10%, а в 2011р. - 9,7%. За оцінками Citigroup, збільшення показника буде трохи меншим: в 2010р. економіка КНР додасть 9,8%, а в 2011р. - 9%. На думку експертів Bank of America - Merrill Lynch, китайський ВВП в поточному році підвищиться на 10,1%, а в 2011р. - На 8,8%.
За оцінками Quote.rbc.ru, в структурі ВВП Китаю, розрахованого за видатками, переважають інвестиції та внутрішнє споживання. Так, інвестиції приватних компаній у 2009р. склали 42,6% ВВП країни, а споживання домашніх господарств - 41,32% ВВП.
Таким чином, з одного боку, підставою для зростання економіки Китаю є збільшення населення країни (+0,665% в 2009р.) і підвищення його рівня життя, в тому числі і за рахунок міграції з села в місто (середній щорічний приріст міського населення з 2005р. становив 2,7%). З іншого боку, частка інвестицій в структурі ВВП досить велика (третя у світі), і це вказує на високу норму внутрішнього заощадження. Іншими словами, уряд Китаю проводить цілеспрямовану політику перерозподілу доходів економіки в бік не поточного, а майбутнього споживання, що знаходить відображення в масштабних національних інвестиційних проектах.
Подібний зростання, на думку ряду експертів, таїть у собі загрози не тільки внутрішні, а й зовнішні - для світової економіки, оскільки інтеграція КНР в глобальну економіку досить висока (частка суми експорту та імпорту в 2009р. до ВВП країни склала 24%), а частка економіки Китаю у світовому ВВП постійно збільшується.
Так, по думку експертів в китайській економіці і на фінансовому ринку існують кілька "бульбашок", кожен з яких несе ризик дестабілізації і втрати досить тендітної рівноваги в політичному устрої держави, яким для збереження стабільності і статус-кво необхідне зростання ВВП на 8% в рік. Саме стільки потрібно, щоб абсорбувати прибувають з внутрішніх регіонів Китаю мігрантів, не створюючи при цьому соціальної напруженості.
перше, як відзначає експерт, курс національної валюти КНР до долара є дуже низьким, не відображаючи торговельні умови Китаю. За прогнозами 18 інвестбанків, опитаних Bloomberg, вже в 2011р. юань буде коштувати на 8-10% дорожче і при цьому всі одно залишиться сильно недооціненим. Реальний курс юаня, розрахований по методикою МВФ, значно знизився на рубежі століть (з 300 пунктів на початку 1980-х рр.. до 100 пунктів у 2004р.). І це ще занижений показник реального ослаблення юаня, оскільки його прив'язка до долара створювала ілюзію зміцнення валюти в кінці 1990-х рр.. і під час гострої фази фінансової кризи 2008-2009рр.
друге, негативним фактором є надлишок грошової маси, обумовлений величезними програмами стимулювання економіки і необхідністю друкувати юані для збереження заниженого курсу національної валюти проти валют основних торговельних партнерів. У підсумку грошова маса (агрегат M2) в Китаї в кінці 2009р. досягла 60600000000000 юанів (близько 8,8 трлн дол), збільшившись на 28% щодо попереднього року, тоді як, наприклад, у США цей показник складає близько 8,5 трлн дол У той же час ВВП Китаю і США дорівнюють порядку 4300000000000 дол і 14 трлн дол відповідно. Таким чином, рівень монетизації китайської економіки в 3,5 рази вище, ніж у проблемній американської, що несе в собі значну загрозу виходу інфляції в країні під контролю.
третє, проблемою є надлишкове кредитування, особливо в секторі житлового та інфраструктурного будівництва. У результаті до кінця 2009р. сумарний обсяг комерційних кредитів в КНР склав 40 трлн юанів (5,85 трлн дол), що на 32% вище, ніж в кінці 2008р. і в 20 разів більше рівня 1992р. При цьому з 2000р. по 2008р. обсяги кредитування в країні збільшувалися приблизно на 14% в рік, що в цілому співпадало з номінальним зростанням економіки. Оптимісти можуть заперечити, що відбулося досить сильне падіння показників прострочених кредитів (тобто покращився їх якість), але, на жаль, це може бути лише наслідком більш частого використання методів "креативного бухобліку ". Більш того, сумарний борг всіх економічних суб'єктів у Китаї виріс в 2009р., за даними McKinsey, до 160% проти 142% у Бразилії, 130% в Індії і 71% у Росії, а частка кредитів підприємствам підібралася до позначки 100%, перевищивши показники більшості розвинутих країн (вище вона тільки в Швейцарії і Великобританії).
четверте, експерт відзначає, що зростання цін на нерухомість в КНР знову починає наближатися до 10% на рік, що не так багато за російськими мірками, але в рази перевищує інфляцію в країні.
п'яте, проблемою для Китаю є масове захоплення населення фондовим ринком. Кількість відкритих брокерських рахунків вже наближається до сумарної кількості населення Росії, щотижня збільшуючись на 300-350 тис. В таких умовах локальний фондовий ринок, захищений від глобальних гравців і має обмеження за операціями з короткими позиціями ("шортів"), характеризується одним з найвищих рівнів переоціненість в світі, в які закладені досить оптимістичні прогнози зростання прибутків. Більш того, одні й ті ж китайські компанії, що мають лістинг ще й у Гонконгу, можуть коштувати в Шанхаї в рази більше. Наприклад, PetroChina на локальному ринку коштує на 70% більше, ніж у ...
