Зміст
Введення
Розділ 1 Методологічні аспекти вивчення сучасних міжнародних відносин
1.1 Поняття міжнародних відносин
1.2 Теорії міжнародних відносин
1.3 Суб'єкти міжнародних відносин
Розділ 2 Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин
2.1 Сутність переходу до багатополярного світового порядку
2.2 Глобалізація міжнародних відносин
2.3 Демократизація міжнародних відносин
Висновок
Список літератури
Введення
Актуальність обраної теми обумовлена тим, що сучасні міжнародні відносини трансформуються й ці перетворення безпосередньо впливають не тільки на внутрішню і зовнішню політику різних держав, але і на конкретну людину, її світогляд, принципи взаємодії з іншими людьми і в цілому на всю структуру його життєдіяльності. У наші дні навряд чи можна вважати гарним професіоналом людини, яка отримала вищу освіту в будь-якій області, але не має уявлення про сучасні міжнародно-політичних процесах. Природа міжнародних відносин не є незмінною і не зводиться до В«природного станом В». Навпаки, вони розвиваються - хоча дуже повільно і непослідовно. Складність і суперечливість такого розвитку, його далеко не явний характер породжують безліч дискусій, складових важливу частину змісту теорії міжнародних відносин. Без знання основних аргументів цих дискусій важко зрозуміти еволюцію теорії міжнародних відносин і відповідно - скласти загальне уявлення про її об'єкті і тих змінах, які вона зазнає в ході історичного розвитку людства. Протиборство традицій і новизни реалізму й ідеалізму в сполученні з новітніми науковими відкриттями й осмисленими помилками політичної практики близької й далекого минулого в будь-яких історичних умовах визначали й визначають характер прогнозів на майбутнє й зміст створюваних на їхній основі стратегій на майбутнє. На сучасному етапі людям, незалежно від того, мають вони доступ до процесам розробки національної та глобальної політики або є лише звичайними громадянами, стурбованими долями своїх дітей і своєї життєдіяльності, доводиться осмислювати цілий комплекс якісно нових наукових концепцій, політичних доктрин і філософських категорій, які вже роблять усе більш відчутний вплив на міжнародні відносини.
Міжнародні відносини найбільш глибоко і змістовно розкриті в роботах Лебедєвої М.М., Гаджиєва К.С., Панкової А.Н., Циганкова П.А., Мартинова Б.Ф., Вовина А., Гончаренко О. і ін вітчизняних і західних дослідників.
Об'єктом дослідження є міжнародні відносини.
Предметом дослідження є сучасні тенденції міжнародних відносин.
Мета - дослідити основні тенденції в розвитку сучасних міжнародних відносин.
Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання :
1. Розкрити поняття міжнародних відносин
2. Проаналізувати основні теорії і методологію міжнародних відносин
3. Визначити суб'єкти міжнародних відносин
4. Розглянути сутність переходу до багатополярного світового порядку
5. Розкрити глобалізацію міжнародних відносин
6. Розкрити демократизацію міжнародних відносин
Гіпотеза дослідження : в основі тенденцій сучасних міжнародних відносин лежить концепція миру XXI століття - це узгоджені принципи взаємовідносин держав на міжнародній арені, які сприятимуть затвердженню миру без насильства, забезпеченню всеосяжної безпеки, переходу держав і регіонів до сталого розвитку, побудові на планеті гармонійної цивілізації, включає в себе різні держави, нації, культури, релігії. Ця концепція повинна дати в розпорядження світової спільноти ефективні засоби і методи формування справедливого багатополюсного, стійкого і демократичного світопорядку.
Структура даної курсової роботи складається з вступу, двох розділів, висновку і списку використаної літератури.
Розділ 1 Методологічні аспекти вивчення сучасних міжнародних відносин
1.1 Поняття міжнародних відносин
Незалежні держави не розвиваються у вакуумі, вони взаємодіють один з одним, роблячи вплив на розвиток світової політики. Тобто держави діють у сфері міжнародних відносин.
Міжнародні відносини - це сукупність економічних, політичних, правових, ідеологічних, дипломатичних, військових, культурних та інших зв'язків і взаємин між суб'єктами, діючими на світовій арені.
Головною особливістю міжнародних відносин є відсутність у них єдиного центрального ядра влади і управління. Вони будуються на принципі поліцентризму й полііерархіі. Тому в міжнародних відносинах велику роль грають стихійні процеси і суб'єктивні чинники. Міжнародні відносини виступають тим простором, на якому стикаються і взаємодіють на різному рівні різні сили: державні, військові, економічні, політичні, громадські та інтелектуальні [12, С.157].
Міжнародні відносини пройшли тривалий історичний шлях. Вони виникли кілька тисячоліть тому, одночасно з появою держав і розвивалися на всіх континентах. Однак у зв'язку з відносно швидким ростом економічної й військової моці європейських країн, і особливо після великих відкриттів кін. IV - поч. XVI вв., почалася колонізація європейськими ділками й урядами країн і регіонів в Африці, Латинській Америці, в Азії, а також Австралії, які позбулися самостійної ролі в міжнародних відносинах, перестали бути суб'єктами міжнародних відносин і перетворилися в об'єкти політики ряду країн Європи. Найважливішим елементом міжнародних відносин протягом сторіч були протиріччя між капіталістичними країнами, а з кін. XIX в. - Нач. XX в. - Протиріччя між імперіалістичними країнами. Починаючи з часів Американської революції кін. XVIII в. і до наших днів відбувалася боротьба народів колонізованих країн за своє визволення. У підсумку до кін. XX в. у світі склалася система більш або менш самостійних держав, які вступають між собою в міжнародні відносини. Якщо протягом століть характер і зміст міжнародних відносин визначалися інтересами панівних класів різних держав, то в останні десятиліття, з ростом взаємозалежності і взаємовпливу країн, розвитком світового ринку та міжнародного поділу праці. Міжнародні відносини почали все більше визначатися загальнолюдськими інтересами. Такий поворот у міжнародних відносинах був пов'язаний з розвитком науково-технічної та науково-технологічною революцією, наслідком яких були інтенсифікація обміну інформацією, створення інфраструктур, що охоплюють великі регіони [14, С. 231].
Міжнародні відносини та внутрішня політика держав перебувають у взаємозв'язку, впливають один на одного. З одного боку, міжнародні відносини багато в чому відбивають і висловлюють внутрішню політику провідних держав в ту чи іншу історичну епоху, а з іншого боку - будь-яка держава змушене враховувати сформовані світові реалії взаємовідносин, норми і принципи міжнародного права, В«правила світової політичної гри В». Інакше кажучи, мова йде про тісний взаємозв'язок і взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів розвитку держави. Ступінь впливу тих чи інших на формування зовнішньої політики залежить у кожному окремому випадку від конкретно-історичних обставин [5, С. 312].
Міжнародні відносини взаємодіють і з природним середовищем, з процесами, що відбуваються в цій середовищі, - географічними, кліматичними, станом сировинних і енергетичних ресурсів. Причому кордону природного середовища постійно розширюються. Одним з свідчень цього став вихід людини в космічний простір. Людина може і повинний мислити і діяти не тільки в аспекті окремої особистості, сім'ї або роду, держав, їх союзів, але й у планетарному аспекті (Вернадський). Інтенсивна взаємодія людини з природою, його втручання в ...
