КУРСОВА РОБОТА
за курсом В«Світова економікаВ»
по темі: В«Сучасні тенденції розвитку світового ринку цінних паперівВ»
ЗМІСТ
ВСТУП
1. СУТНІСТЬ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
1.1. Формування ринку цінних паперів та його місце в структурі світового ринку
1.2. Види ринків цінних паперів
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕНДЕНЦІЙ
2.1. Історичні тенденції
2.2. Загальні тенденції
2.3. Основні структурні тенденції МРЦБ
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Кругообіг капіталу неможливий без існування ринку капіталу, частиною якого є ринок цінних паперів. Це найважливіший економічний інститут, зводить разом економічних суб'єктів, бажаючих надати кредит з метою отримання прибутку на вкладені гроші; та економічних суб'єктів, бажаючих отримати кредит з метою придбання споживчих благ або розширення виробництва.
Світовий ринок цінних паперів, як і світовий ринок валют, є одним з найефективніших і глобальних інструментів перерозподілу коштів з однієї галузі економіки в іншу.
Сучасний етап розвитку світового ринку в цілому, характеризується зростанням ролі і значення ринку цінних паперів, у зв'язку з цим тема дослідження ринку цінних паперів є особливо актуальною.
Зараз на світовому ринку цінних паперів можна виділити ряд тенденцій. Мета роботи докладно вивчити сучасний стан та розвиток світового ринку цінних паперів.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
<p> коротко розглянути етапи розвитку, сутність та структуру світового ринку цінних паперів;
охарактеризувати тенденції, притаманні сучасному світовому ринку цінних паперів.
1. СУТНІСТЬ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
1.1 Формування ринку цінних паперів та його місце в структурі світового ринку
М Ірового ринок цінних паперів (МРЦБ) існує близько 150 років. [1] Перший етап його розвитку почався до першої світової війни, потім процес був сильно загальмований Великої депресією і Другою світовою війною. У цей період мали місце в основному епізодичні емісії облігацій зарубіжних емітентів, які потребують фінансових ресурсах.
Другий, основний етап формування МРЦБ, відбувався в 50-60 рр.. ХХ ст. МРЦБ сформувався в результаті масового вивозу капіталу, перш за все з країн, яким належать основні транснаціональні корпорації та банки. Формування його було прискорене науково-технічною революцією, яка породила безліч грандіозних проектів, здійснення яких вимагало використання капіталу різних країн, розвитком інтеграційних процесів, визначеної стійкістю валютних курсів, введенням загальних багатонаціональних валют, успіхами у розвитку банківського і біржової справи.
Третій етап розвитку МРЦБ охоплює час, коли інтенсивно йшов процес формування світового господарства, встановлювалися міцні зв'язки між промислово-розвиненими країнами. У цей період фіктивний капітал зберігав чітко виражену національну приналежність. Але вже тоді, в кінці 60-х рр.. ХХ ст., з'явилася особлива надбудова над національними ринками цінних паперів: ринки єврооблігацій і євроакцій, функціонування яких здійснюється за особливими законам, установлюваним міжнародними угодами.
Можна виділити ще й четвертий етап, що почався в 90-ті ХХ ст., коли на світовому ринку з'явилися російські нафтові та телекомунікаційні гіганти.
МРЦБ - складена і порівняно міцно відособлена частина ринку капіталів, який складається з окремих національних ринків. Разом з ринком середньострокових та довгострокових банківських кредитів ринок цінних паперів утворює фінансову частину ринку капіталів. Ринок капіталу в свою чергу, виступає складовою частиною ринку факторів (ресурсів) виробництва і ринку позикових капіталів.
перенагромадження капіталу в національних кордонах є причиною відтоку його в інші регіони та країни, де він приносить прибуток його власнику. Тому експорт капіталу - це характерна риса і об'єктивна необхідність розвиненої економіки. Ринки окремих країн об'єдналися в міжнародний ринок цінних паперів, економіки різних країн стали сильно взаємопов'язаними, і капітал інвесторів перетікає з однієї країни в іншу. Не обминула ця тенденція і нашу країну, яка тепер є сектором міжнародного ринку.
Основні учасники ринку капіталу - фірми і приватні особи, які можуть виступити на цьому ринку, як в якості кредитора, так і в якості позичальника. Фірми і споживачі, які бажають дати або взяти гроші в борг, готові зробити це з різними сумами і на різний термін. Тому на ринку капіталів необхідні посередники.
Саме одним з таких посередників на ринку капіталів є цінні паперу. Ринок цінних паперів - це сфера потенційних обмінів цінними паперами, інакше кажучи, інститут або механізм, що зводить разом покупців і продавців окремих цінних паперів. Цінні папери - особлива сфера вкладення позичкового капіталу, хоча самі вони і не є таким, це інститут, що дозволяє частково обійти посередників на ринку капіталу.
Ринок цінних паперів, як зовнішнє джерело капіталу виступає інструментом залучення вільних грошових коштів, будучи альтернативою фінансуванню підприємств і компаній. Таким чином, ринок цінних паперів і кредитний ринок, будучи складовими фінансової частини ринку капіталів, одночасно доповнюють один одного і конкурують між собою.
Тепер розглянемо співвідношення ринку цінних паперів з фінансовою та фондовим ринками.
Капітал звичайно підрозділяється на капітал, який задіяний у предметній комерційної діяльності, тобто у виробництві тих чи інших товарів (речей або послуг), і на капітал, який існує в якості інструментів ринку, приносять чистий дохід. Останній прийнято називати фінансовим капіталом, а його ринок - фінансовим ринком. Фінансові ринки теж різняться, насамперед, по видам дохідного активу. Так, цінному папері відповідає ринок цінних паперів, банківському депозиту і банківській позичці кредитний ринок, валюті як дохідному активу - валютний ринок, інструментам страхування - страховий ринок і т.д. Таким чином, ринок цінних паперів являє собою складову частину сукупного фінансового ринку, а не ринку матеріальних благ. При цьому сучасний етап розвитку міжнародного фінансового ринку в цілому, характеризується зростанням ролі і значення ринку цінних паперів. [2]
Фондовий ринок є найбільша частина ринку цінних паперів. По суті, кожен цінний папір являє собою окремий ринок, але на практиці це не знайшло відображення у вигляді вироблення окремих назв ринків, оскільки за винятком фондового, вексельного і ринку іпотечних цінних паперів, ринки інших цінних паперів мають неістотні розміри в сенсі обсягів торгівлі, в основному по причини вкрай обмеженого їх використання в якості цінних паперів, приносять чистий дохід, тобто в якості капіталу.
Однак і поняття фондового ринку не має строго закріпленого змісту. Можна вказати лише на наступні його характеристики:
фондовий ринок охоплює ринки акцій, облігацій і заснованих на них вторинних паперів і похідних інструментів;
поняття В«фондовий ринокВ» близьке до поняття В«біржовий ринокВ», оскільки істотна частина угод із зазначеними інструментами полягає на фондовій біржі (публічної чи електронної). При цьому ринок акцій переважно вважається біржовою, а ринок облігацій звичайно є позабіржовим ринком;
фондовий ринок є ринок, на якому угоди укладаються на систематичній основі, а не як разові або випадкові угоди;
фондовий ринок є ринок по перевазі угод купівлі-продажу, а не будь-яких юридично допустимих угод;
фондовий ринок є ринок цінних паперів як інструментів збільшення капіталу, а не як інструментів його процесу обігу.
Таким чином, коли мова йде про ринок цінних паперів як про ринок капіта...
