КУРСОВА РОБОТА
за курсом В«Світова економікаВ»
по темі: В«Розвиток міжнародної торгівлі на сучасному етапіВ»
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
1.1 Загальна характеристика сучасної міжнародної торгівлі
1.2 Лібералізація та протекціонізм
1.3 Регіоналізм і регіональна структура в сучасній системі міжнародної торгівлі
1.4 Галузі міжнародної торгівлі
1.5 Торговий і платіжний баланси країни
2. РОСІЯ У СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
2.1 Інтеграція Росії в систему світового господарства
2.2 Росія і СОТ
2.3 Стан торгового балансу Росії в 2007 році
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Світова торгівля на сучасному етапі - традиційна і найбільш розвинена форма міжнародних економічних відносин. За деякими оцінками, на долю торгівлі приходиться близько 80% всього обсягу міжнародних економічних відносин. Активний розвиток світової торгівлі вносить багато нового і специфічного в процес розвитку національних економік.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що економічний успіх будь-якої країни світу грунтується на зовнішній торгівлі. Ще жодній країні не вдалося створити здорову економіку, ізолювавши від світової економічної системи. Успішна інтеграція Росії в систему міжнародної торгівлі - першочергове завдання країни.
Метою роботи є всебічне вивчення сучасного стану міжнародної торгівлі. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
вивчити тенденції розвитку сучасної світової торгівлі, її структуру та динаміку, основні показники країн-учасників міжнародної торгівлі;
оцінити ступінь участі Росії в системі міжнародної торгівлі, її роль та перспективи.
1. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
1.1 Загальна характеристика сучасної міжнародної торгівлі
Необхідність зовнішньої торгівлі викликана нерівномірністю розвитку різних галузей в різних країнах. Продукція найбільш динамічно розвиваються галузей, яку неможливо реалізувати на внутрішньому ринку, вивозиться за кордон.
Структурні зрушення, відбуваються в економіках держав під впливом науково-технічної революції (НТР), спеціалізація і кооперування промислового виробництва підсилюють взаємодію національних господарств, що сприяє активізації міжнародної торгівлі.
Зовнішня, або міжнародна, торгівля являє собою обмін товарами та послугами між різними країнами, пов'язаний з загальної інтернаціоналізацією господарського життя і інтенсифікацією міжнародного поділу праці в умовах НТР.
З другої половини ХХ століття, коли міжнародний обмін набуває т.зв. В«Вибуховий характерВ», світова торгівля розвивається високими темпами. Еволюція зовнішньої торгівлі в другій половині XX в. характеризувалася подоланням основних наслідків дезорганізації світового товарообігу, політичної деколонизацией більшості звільнилися країн, зрушеннями на світовому ринку у зв'язку з НТР, паливно-сировинним, валютно-фінансовою та економічною кризами.
На сучасному етапі розвитку світової економіки простежується тенденція до безмежного розширення розмірів виробництва, тоді як місткість внутрішнього ринку обмежена платоспроможністю населення. Тому виробництво неминуче переростає кордону внутрішнього попиту і підприємці кожної країни ведуть запеклу боротьбу за зовнішні ринки. У зв'язку з всезростаючим споживанням сировини всі ресурси, наявні в світі, необхідні майже кожній країні світу.
Згідно з дослідженнями Всесвітньої торгової організації (ВТО), на кожні 10% зростання світового виробництва приходиться 16% збільшення обсягу світової торгівлі, і тим самим створюються більш сприятливі умови для його розвитку. Коли ж у торгівлі відбуваються збої, сповільнюється і розвиток виробництва. [1]
Темпи розвитку світової торгівлі значно підвищилися за останні два десятиліття. Зростання темпів розвитку торгівлі торкнувся багато країни, що розвиваються, в більшості яких, проте, спостерігається лише незначне зростання. Зокрема, частка найменш розвинених країн у міжнародній торгівлі знизилася з 1,7% в 1970 р. до 0,6% у 2007 р.
Відмінності в торговому розвиток між державами пояснюються багато в чому видом торгівлі, якої вони займаються. Товари та послуги з високою доданою вартістю, особливо якщо для їх виробництва були використані високі технології та висококваліфікований персонал, можуть значно збільшувати торговий прибуток, як це продемонстрували деякі східноазійські держави. Рівень бідності в цих країнах скоротився на 40% до початку ХХІ ст., а ВВП на душу населення потроївся за два останні десятиліття.
Особливу увагу слід звернути на наслідки розвитку міжнародної торгівлі для економіки країн при змінній пропозиції факторів виробництва. Нарощування експорту сировини для розвиваючих країн не завжди може призвести до сприятливого результату. Розширення експорту сировини для країн, економічне зростання яких пов'язаний в основному з цим ресурсом, може призвести до погіршення умов торгівлі та зниженню добробуту нації. Швидке нарощування експорту сировини призводить до такого падіння світових цін на цей продукт, що воно перекриває позитивний ефект від економічного зростання.
Організація міжнародної торгівлі, її структура та динаміка багато в чому характеризують національну економіку, її проблеми та перспективи розвитку. На динаміку світового товарообігу впливають багато факторів. Це розширення виробництва, поглиблення міжнародного поділу праці, фаза світового економічного циклу та інші складові, що впливають на сукупний попит розвинених країн. Ці країни є основними експортерами та імпортерами товарів і послуг, причому більша частина їх товарообігу припадає на взаємну торгівлю. Впливають на динаміку світового товарообігу також кредитування, лібералізація зовнішньої торгівлі, інтеграція, валютний курс та інші фактори.
Зацікавленість окремих країн у розширенні своїх міжнародних зв'язків пояснюється потребами збуту продукції на міжнародних ринках, необхідністю отримання певних товарів ззовні і, нарешті, прагненням витягти більш високу прибуток у зв'язку з використанням дешевої робочої сили і сировини розвиваються країн.
Сучасній світовій торгівлі властиві такі особливості:
небувалий розмах міжнародного товарного обміну під впливом НТР і поглиблення його інтернаціоналізації. Зростання обсягу міжнародної торгівлі викликаний такими факторами, як корінна ломка структури енергетичного балансу розвинутих промислових країн, збільшення споживання нафтопродуктів, збільшений попит на машинні засоби праці у зв'язку з індустріалізацією сільського господарства, а також збільшення темпів промислового, транспортного та енергетичного будівництва в країнах, що розвиваються. Цьому сприяло і розширення зовнішньоторговельного обміну між промислово розвиненими країнами, що в чималому мірою пов'язане зі створенням регіональних торгово-економічних блоків в результаті процесу інтеграції;
прогресуючі зміни в географічному розподілі міжнародної торгівлі, що проявляється у збільшенні питомої ваги країн, що розвиваються в міжнародній торгівлі;
динамічність розвитку міжнародної торгівлі;
зміна торговельної структури експорту під впливом НТР, яка прискорила об'єктивний процес міжнародного поділу праці і викликала зростання обміну наукомісткої продукцією, готовими виробами і послугами. У цілому зміни в структурі товарного експорту характеризуються тим, що в останні роки неухильно збільшується частка готових виробів, питома вага яких складає більше 2/3 вартості світового товарообігу;
поява нових галузей і виробництв, що викликало зростаючу залежність ряду країн від імпорту деяких видів сировини, особливо кольорових металів, нафти, газу;
встановлення під впливом НТР глибоких і...
