МІНІСТЕРСТВОДержавних освітніх установ ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГООСВІТИ
В«МУРМАНСЬКДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В»
ФАКУЛЬТЕТЗАОЧНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
ОСВІТИ
Контрольнаробота з дисципліни:
АНТРОПОЛОГІЯ
Тема
Безсмертяяк релігійно-філософська проблема
Студентки 1 курсузаочно-прискореної
степу НаталіїОлександрівни
2009
Зміст
Введення
1.Етапи процесу переходу від життя до смерті
2.Поняття та види безсмертя
3.Історія уявлень про безсмертя
Висновок
Списоклітератури
Введення
Всього природного людиніприродно бажати. Але ось смерті, зникнення, розчинення в порожнечі -В«Чорної лазні з павуками", як казав Достоєвський, гулу небуття - ніхто нехоче. Смерть завжди, всюди і скрізь залишається якоюсь таємницею, яку людина(Оскільки він - людина, а не машина, не робот) не може не хотіти розкрити. І колидеякі матеріалісти закликають долати страх смерті турботою про майбутніхпоколіннях і про їхнє щастя, то вони як би не розуміють, що заклик цейдивно дурний. Бо якщо вважати джерелом трагізму в людині самесвідомість своєї смертності, то трагізм цей залишиться і в майбутньому, яке б небуло матеріальне щастя тих майбутніх поколінь. Якщо людина приречена на ніщо,якщо кончина кожної людини, якщо кінець його - ніщо, то виникає питання:чому цей страхітливий абсурд стає менш абсурдним від того, що в майбутньому,припустимо, буде більше справедливості і краще опалення в будинках. А адже нічогоіншого не обіцяють усі філософії, всі ідеології, засновані на запереченнібезсмертя і вічності.
Все це приводить нас допростому твердженням: смерть для людини - це гранично важливий предметроздуми й осмислення. У зв'язку з цим розглянута проблемапредставляється досить актуальною. У якомусь глибокому розумінні все життя людини- Це рішення питання про те, як життя відноситься до смерті, про сенс цьоготаємничого кінця. Смерть - це лише поріг у вічність. І справжня надія,істинне натхнення полягає не в примиренні зі смертю, а в тому, щоб глибшеосмислити своє буття і зрозуміти, що є смерть в цьому бутті.
Мета даної роботи -розкрити сутність безсмертя як релігійно-філософської проблеми. Виходячи змети, у роботі вирішуються завдання: дати характеристику етапів процесу переходу віджиття до смерті; дати визначення поняття та видів безсмертя; простежити історіюуявлень про безсмертя.
Теоретичноюосновою справжньої роботи є праці провідних фахівців у галузіфілософії: А.А. Радугина, П.С. Гуревича та ін
Структура даної роботивідповідає поставленим цілям і завданням. Вона складається з вступу, основноїчастини, висновку і списку літератури. У вступі обгрунтовується актуальністьтеми, визначено мету, завдання даної роботи, викладена її теоретична основа.В основній частині розкривається сутність безсмертя як релігійно-філософськоїпроблеми. У висновку представлені основні висновки по даній темі. Список літературивключає в себе 6 джерел.
1. Етапи процесу переходу від життя до смерті
У природному процесіпереходу від життя до смерті існує своя традиція, свої етапи.
Етап старіннясупроводжується обмеженням вибору сфери діяльності, зниженням рівняздоров'я, переходом від незалежності до залежності від інших. В общем-то,старіння дискомфортно. Тому людство завжди хвилювало проблема продовженняжиття. Детально ці питання вивчає геронтологія. Перший досвід продовження життябув зафіксований ще в стародавні часи, коли царя Соломона обкладалимолоденькими дівчатами щоб вдихнути силу і молодість у немічне тіло.Аристотель шукав В«квінтесенціюВ» - п'яту сутність, що стоїть вище землі, води,повітря і вогню, в якій, як він вважав, полягає таємниця народження і вмирання.Алхіміки Середньовіччя шукали "філософський камінь", що дає не тільки багатство,але й вічне життя, з його допомогою передбачалося створити В«еліксир молодостіВ». ВЗагалом - то і до сьогоднішнього дня людство не відмовилося від спроб продовжитижиття людини. Частково це вдається. Але мрії про В«вічного життяВ» залишаються.Наочний приклад тому - популярність фільмів типу В«ГорецьВ», різних трилерівпро життя після смерті.
Етап оборотноїВ«КлінічноїВ» смерті деякі представники інтуїтивізму пояснюють як такеякісний стан організму людини, в якому він продовжує жити. Так,Р. Моуді у книзі В«Життя після смертіВ» наводить результати дослідження ставипадків клінічної смерті. Ці дослідження показали, що перенесликлінічну смерть випробовували одні і ті ж відчуття - В«рух по тунелюВ», В«зустріч з покійними близькими В»і т.д. Це дало підставу Моуді зробити висновок проте, що людина після смерті продовжує жити: В«... розвиток душі продовжується іза земною рисою, можливо, цілу вічність або протягом якогось проміжкучасу, причому з такою заглибленістю, про яку ми можемо лише тількиздогадуватися, В«як крізь тьмяне склоВ» [1]. Однак поки цей висновокє лише слабкою втіхою, не більше того.
Третій етап - необоротнабіологічна смерть. Для людини це майбутня всесвітня катастрофа. І вінбоїться смерті, тому страх перед смертю - це природне, нормальнестан нормальної людини.
Перед обличчям цього страхулюдина шукає захисту. Він не може постійно перебувати під гнітом усвідомлення неминучостісмерті. Тому він витісняє це усвідомлення, створює різні способикомпенсації своєї смертності. В якості такого захисту від страху неминучоїсмерті людина створює механізм зміцнення у свідомості ідеї свого безсмертя,ідеї заперечення смерті, тобто механізм імморталізаціі. Ці способи залежать відтого, які смисложиттєвих цінностей беруться в якості основоположних, вяких з них людина бачить своє безсмертя. Найбільше поширення маютьнаступні способи імморталізаціі: а) родове безсмертя, тобто баченняпродовження себе і свого життя в потомстві, в дітях, б) творче безсмертя,тобто залишення пам'яті про себе в результатах своєї діяльності (в побудованомубудинку, написаній книзі, у своїх учнях); ми говоримо про людей, які залишили післясебе великі твори мистецтва, літератури, науки, як про безсмертних;згадаємо Пушкіна: В«Весь я не помру, душа в заповітній лірі мій прах переживеВ» [2];в) релігійне безсмертя, засноване на установці про продовження життя в раю,на прагненні злиття з Богом і т.п.; г) натуралістичне безсмертя,орієнтоване на злиття з природою або на переродження в буддійському розумінні;д) чуттєве безсмертя, яке представляє собою прагнення до втрати почуттячасу в екстазі, наркотичному сп'янінні і т.д.
Сьогодні вчені, художники,політики багато розмірковують про клонування як одному із способів досягненнябезсмертя. Людина вступив у суперництво з природою і з Богом. Чи принесеце йому щастя, або він в результаті виявиться на краю прірви, як уже не разбувало? Відповіді поки немає.
2. Поняття та види безсмертя
Безсмертя - це поняття, що означає подолання смертностіі забуття людини і людського роду. У повсякденному житті, в релігійній,філософської та науковій літературі вживається в різних змістах.
Можна виділити наступні найбільш часто вживані смислиі відповідні їм види безсмертя: дійсне душевно-тілеснепродовження життя індивіда після смерті (особисте безсмертя); існуванняпісля смерті якоїсь безособової психічної сутності, яка поглинаєтьсяабсолютної духовної субстанцією, Богом (метафізичне безсмертя); досягненняна землі або в людському розумі деякого вічного, неминущого якостіжиття (ідеальне безсмертя); перевтілення живуть на цій землі індивідів вмайбутні людські або інші живі форми (безсмертя як реінкарнація абопереселення душ); здійснення природно-біологічної нескінченності людини,продовження людського життя через потомство (біогенетичний безсмертя);включення у вічний кругообіг природи субстрату людської тілесності(Матеріальне, фізико-хімічне безсмертя); нескінченне вплив, впливжиття і творчості колись жив людини на уми, вчинки і діяльністьнаступних поколінь (соціокультур...
