Реферат Проблема самовизначення курдів

-->>

Ситуація в кожній з чотирьох частин Курдистану різна. В Ірані ведуться локально радіо-і телепередачі на курдському мовою, існує можливість видавати літературу курдською мовою, але у курдів немає права бути представленими в іранському парламенті, хоча таку можливість мають іранські вірмени, ассирійці і євреї.

У Сирії також заперечують як існування самої курдської проблеми, так і право курдів на самовизначення. Хоча Дамаск вміло використовує курдів у вирішенні проблем своїх взаємин з сусідами - Туреччиною та Іраком.

Курдські ж партії продовжують суперництво між собою. Патріотичний союз Курдистану (ПСК) і Демократична партія Курдистану) ДПК) ділять між собою вплив в Іракському Курдистані.

Робоча партія Курдистану (РПК), то є турецькі курди, звинувачує ці партії в реалізації своїх вузьких "феодальних" інтересів за рахунок інтересів народу в цілому. Представники РПК стверджують, що тимчасове благополуччя іракських курдів залежить лише від допомоги західних держав, які не дають Саддаму Хусейну, як це вже не раз бувало, повністю знищити видимість курдської автономії.

Зрозуміло, що в цих звинуваченнях є частка правди, без захисту західних держав курдський анклав в Іраку не зміг би існувати, а тим більше процвітати. РПК ж взяла на себе захист інтересів курдів не за територіальним, а за суспільним ознакою. У свою чергу, інші курдські партії оспорюють право РПК бути рупором курдського народу - хоча вплив цієї партії, особливо серед турецьких та сирійських курдів, заклало основи загальнонаціонального курдського руху. Однак партизанська боротьба РПК на території Туреччини також не привела до реалізації ідеї національної автономії. А після арешту турками її лідера Абдулли Оджалана позиції РПК похитнулися.

Численні курдські партії закликають до допомоги і Росію, оскільки цей регіон входить у зону наших геостратегічних інтересів.

Наукова значимість теми визначається тим, що на сьогоднішній день однією з гострих проблем на Близькому і Середньому Сході є питання про надання самоврядування (часткового або повного) районам компактного проживання курдів в етнографічному Курдистані, розділеному в роки першої світової війни між чотирма країнами регіону - Туреччиною, Іраком, Сирією та Іраном. В даний час ця проблема набуває важливого значення у зв'язку з тим, що безперервна боротьба курдів за свої національні права в Турецькому (Північному), Іракському (Південному), перськи (Західному) і Іранському (Східному) Курдистані хвилює російських курдів, предки яких є вихідцями переважно з Північного та Східного Курдистану. Відчуваючи певну правовий захист з боку держави, російські курди докладають зусиль до того, щоб Російська Федерація активізувала свою близькосхідну політику з метою надання моральної та політичної допомоги своїм закордонним родичам. Російські курди ведуть велику роботу в цьому напрямку серед різних політичних течій Росії, а також в деяких владних структурах. Результатом цієї діяльності стала низка заходів - проведення "круглих столів "в деяких московських установах, що відбулися в нинішньому році. Їх мета - привернути увагу практичних організацій до вироблення державної концепції Росії по курдського питання.

Актуальність даної роботи визначається тим, що курдська проблема видається занадто помітним і важливим геополітичним чинником, щоб її не прагнули використати в своїх інтересах багато країн - як регіональні, так і не пов'язані географічно до близькосхідного регіону. Важливим фактором, що визначає підвищену увагу Заходу до курдської проблеми, є економічні інтереси, можливість під приводом захисту курдів впритул наблизитися до нафтових багатств Іраку.

Курдистан набуває особливого значення і в зв'язку з вступаючим в стадію реалізації проектом транспортування каспійської нафти до Східному Середземномор'ї через території, населені курдами. Західні країни, які вкладають значні кошти в цей проект, зацікавлені в збереженні контролю над регіоном на тривалу перспективу.

У зв'язку з цим нами були поставлені наступні цілі і завдання в даній роботі:

1. Визначити ступінь національної консолідації курдів. Розглянути історію розвитку та становлення цього народу. Розглянути етапи боротьби курдів за незалежність.

2. Розглянути культуру і мистецтво курдського народу. Яка ступінь самосвідомості курдів? Чи існує єдина ідея і мета, яка б зближувала курдів не тільки в культурному і релігійному планах, але і в політичному.

У своїй роботі ми спиралися на роботи таких вітчизняних і зарубіжних дослідників даної проблеми як Хакі Длер Ісмаїл, М.А. Гасратян, А.А. Ісаєв, Ш.Х. Мгоі, М.С. Лазарєв, О.І. Жигаліна, В. Нікітін, В. Данилов, Г. Шахбазян, Б. Расул, Ш. Аширов, Н.З. Мосакі. Крім цих праць в роботі були використані періодичні видання "Азія і Африка сьогодні "," Схід = Oriens ", "Етносфера" і Інтернет ресурси з сайтів world.ng.ru і .kurdistan.ru.

Глава I. Курди - один з найдавніших народів 1.1 Історія курдів з найдавніших часів до XIX століття

Курди - це один з найдавніших народів Передньої Азії. Вони стверджують, що є нащадками Ноя. Їх етногенез і історія вивчені недостатньо. Протягом трьох тисячоліть вони зберегли свою культуру і мову, хоча ніколи не об'єднувалися під єдиним урядом.

Курди - спочатку "потаємний", скритний народу, який має не менш десятка назв: Гуран, баба, Джелал, джаф, мілан, ЗІЛа, Заза, мукрі, єзидів, алі-мулах, шамсікі - це прізвиська одного народу і абсолютний "номінативний" рекорд. У власній "номінації" одностайні лише самі курди, гордо називають себе "курманджі" або "Курдін".

Курди, схоже, один з тих обраних народів, якого рука божественного провидіння веде через всі грізні випробування і лиха цього життя до завершення Великого Задуму в житті тієї .

Історія курдів читається як захоплюючий пригодницький роман. Перша згадка - в клинопису в одному ряду з хетами, сузійцамі і аккадців. Але де тепер хети? Хетти так і залишилися в клинопису, а курди - 'числом не менше сорока мільйонів - як і раніше на вустах людства.

Про видатних особливостях курдів вперше розповів світові грецький історик Ксенофонт. У своєму...