Введення
Ядерну програму КНДР можна розділити на два етапи. Перший - з середини 1950-х до кінця 1970-х, - коли закладалися основні дослідження КНДР в ядерній області, створювалася відповідна інфраструктура, починалася підготовка наукових і технічних кадрів. Ця діяльність здійснювалася за сприяння СРСР, частково КНР. Другий етап - з кінця 1970-х по теперішній час. Даний період характеризується розвитком науково-виробничої бази в основному з опорою на власні сили, одночасно супроводжується спробами залучення значною іноземної допомоги для створення атомно-енергетичного комплексу в країні, здатного істотно знизити гостроту енергетичної кризи в КНДР. В цей же час КНДР приєднується до ДНЯЗ, виникають кризи 1993 - 94, 2002-2003 років, пов'язані з виконанням зобов'язань КНДР з ДНЯЗ і угодою про здійсненні гарантій МАГАТЕ.
У 1947 - 50 роках СРСР проведені геологорозвідувальні роботи щодо уранових руд. Виявлено, що в Північній Кореї є до 26 млн. тонн запасів урану, з них близько 4 млн. тонн придатні для промислової розробки. В цей же час споруджуються рудники, СРСР вивозить з КНДР до 9 тис. тонн руди моназіта [1]. Після закінчення корейської війни КНДР приступає до підготовки науково-технічних кадрів у сфері ядерних досліджень. У 1956 році з СРСР підписано угоду про підготовку корейських фахівців. Вони навчаються в МІФІ, МВТУ ім. Баумана, МЕІ, проходять стажування в Об'єднаному інституті ядерних досліджень в Дубні. Всього до початку 1990-х років СРСР підготував близько 300 корейських фахівців [2]. В цей же час в КНДР створюються НДІ в ядерній області: НДІ ядерної фізики, НДІ радіохімії. Після підписання в 1959 році угоди з СРСР про співробітництво в галузі мирного використання атомної енергії в Ненбене (80 км на північ Пхеньяна) починається спорудження центру ядерних досліджень. У тому ж році КНДР уклала аналогічне угоди з КНР. До 1965 року дослідницький центр в Ненбене побудований. СРСР поставив для нього дослідницький реактор ІРТ-2000 (Тепловою потужністю 2 МВт), згодом корейці його двічі модернізували, довівши потужність до 8 МВт (теплова). Паливо для реактора аж до 1991 року поставлялося з СРСР [3].
У 70-х роках КНДР веде активні дослідження в області створення власного ядерного паливного циклу, тоді ж корейські фахівці за вказівкою Кім Ір Сена починають опрацювання можливості створення власної ядерної зброї. У 1974 році КНДР вступає в МАГАТЕ, і це відкриває їй широкий доступ до відкритих матеріалами по створенню інфраструктури ядерно-енергетичного комплексу. У цьому ж році КНДР звертається до КНР за допомогою в створенні ядерної зброї (у 1977 році корейці були присутні на китайському ядерному випробуванні). У 1977 році Північна Корея підписала угоду про гарантії з МАГАТЕ, відповідно до яким під гарантії МАГАТЕ були поставлені реактор ІРТ і крітсборка.
12 грудня 1985 КНДР підписала ДНЯЗ. Це було одна з умов СРСР по наданню сприяння Пхеньяну в будівництві 4 блоків (ВВЕР-440) АЕС. Вишукувальні роботи проводилися аж до 1991 року, коли співпрацю було припинено через відмову КНДР оплачувати вже виконані роботи [4].
З 1985 по 1992 рік з перемінним успіхом тривали переговори про укладення угоди між КНДР і МАГАТЕ про застосування повномасштабних гарантій. Пхеньян обумовлював його висновок політичними умовами, в т.ч. прогресом у нормалізації відносин Північ - Південь. У підсумку угоду було укладено тільки в січні 1992 року. У відповідності з ним під гарантії Агентства були поставлені: дослідницький реактор ІРТ, 5 Мвт реактор, завод з виробництва палива по переробки ВЯП, сховище ЯП, підкритичній збірці (Пхеньян). Згідно первісним заявою КНДР про що були ядерних матеріалах, вона мала у своєму розпорядженні близько 100 - 300 р. плутонію, виділеного в ході переробки пошкоджених паливних стрижнів, вилучених під час зупинки в 1989 році 5 Мвт реактора. МАГАТЕ, однак, виявило невідповідність між заявленим кількістю і результатами аналізів, проведених у місцях зберігання радіоактивних відходів у Ненбене, які свідчили про можливість наявності у КНДР недекларірованного плутонію [5].
У лютому 2005 КНДР вперше відкрито заявила про створення в країні ядерної зброї. 9 жовтня 2006 року був проведений перший ядерний вибух.
Корейський півострів ось вже більше шістдесяти років перебуває в центрі найважливіших міжнародних подій. Немає таких глобальних проблем світової політики останніх десятиліть, які б не торкнулися Корею. Розкол світу на дві протилежні соціально-політичні та соціально-економічні системи означав і розкол Корейського півострова на дві протистоять один одному ідеологічно і політично непримиренних держави. Початок холодної війни, що охопила всі країни і континенти земної кулі, на Корейському півострові спровокувало справжній збройний конфлікт, наслідки якого проявляються і сьогодні.
У процесі формування нової, що прийшла на зміну біполярної, системи міжнародних відносин однією з найважливіших глобальних і регіональних проблем стала проблема безпеки на Корейському півострові.
Найбільш найкращим шляхом вирішення спорів та запобігання конфліктам в сучасному світі є використання превентивних політичних і дипломатичних зусиль з метою пошуку ослаблення напруженості до того як вона переростає в конфлікт. У зв'язку з цим представляється актуальним розгляд способів врегулювання Росією і Японією ядерних проблем, пов'язаних з КНДР.
Метою курсової роботи є розгляд позиції Японії та Росії щодо військової ядерної програми Північної Кореї. Дана мета дозволила сформулювати такі задачі дослідження:
1. Проаналізувати позицію Росії та Японії під час першого ядерного кризи в Північній Кореї в 1993-1994 рр..
2. Показати позицію Японії та Росії під час другого ядерного кризи в Північній Кореї в 2003-2004 рр..
3. Виявити можливі шляхи вирішення В«ядерної проблемиВ» в КНДР.
В процесі роботи були проаналізовані різні документи з даного питання і вивчена відповідна література. Слід зазначити роботи, присвячені проблемам Корейського півострова в контексті сучасної світової політики і міжнародних відносин. Це роботи таких російських авторів, як В.Ф. Лі, В. Ткаченко, В. Міхєєв, В. Воронцов, Г. Толорая, А. Жебін, Ю. Ванін, А. Торкунов, В. Тихомиров, А. Болятко, М. Титаренко, Г. Грязнов, В. Денисов, М. Пак, М. Тригубенко, А. Ланьков, А. Мансуров. Можна назвати ряд американських і західноєвропейських політологів, які проводять дослідження в цій області, наприклад, Б. Камінгс, Р. Баклі, Р. Скалапіно, Е. Гражданцев, С. Кім, Д. МакДоналд, Д. Обердофер, Г. Чон.
В якості основних джерел, що відбивають позицію Росії з даного питання, були використані офіційні матеріали з сайту МЗС РФ www.mid.ru. Серед них необхідно відзначити такі документи як В«Про денуклеаризації Корейського півострова В»[6],В« Про підсумки засідання шестисторонніх переговорів в Пекіні В»[7], В«Російсько-північнокорейські відносини (довідкова інформація)В» [8] і один з самих останніх документів від 18 червня 2008 року В«Спільне послання Президента Росії Д.А. Медведєва і Президента Сполучених Штатів Америки Дж. Буша учасникам четвертої зустрічі держав - учасниць Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму В»[9].
Позиція японської сторони відбивається, в свою чергу, на офіційному сайті МЗС Японії www.mofa.go.jp. Серед документів на цьому сайті, що стосуються проблем з КНДР, в першу чергу необхідно відзначити В«Diplomatic BluebookВ» [10], В«Japan-DPRK Pyongyang DeclarationВ» [11], В«Japan's Disarmament and Non-Proliferation PolicyВ» [12], В«Press Conference by Prime Minister Junichiro Koizumi After the Japan-North Korea Meeting. 22.05.2023 В»[13].
1. Ядерний криза 1993-1994 рр..
Як уже зазначалося, у 1985 році під тиском СРСР Північна Корея приєдналася до ДНЯЗ. Згідно з правилами, протягом 18 місяців після приєднання Пхеньян повинен був надати в МАГАТЕ список ядерних об'єктів і матері...
