ДИПЛОМНА РОБОТА
В«Карибська криза в сучасній літературіВ»
ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА I. ПЕРЕДУМОВИ КАРІБСЬКОГО ПРОТИСТОЯННЯ ОЧИМА СУЧАСНИХ ВЧЕНИХ
В§ 1.1 В«Холодна війнаВ» в 40-х - 60х рр.. XX століття: сучасні підходи
В§ 1.2 Причини Карибської кризи у вітчизняній та зарубіжної історіографії XXI століття
РОЗДІЛ II. БАЧЕННЯ КАРІБСЬКОГО КРИЗИ В СУЧАСНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
В§ 2.1 Розвиток та загострення кризи: сучасні дослідження
В§ 2.2 Дозвіл Карибської кризи: бачення в XXI столітті
РОЗДІЛ III. ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КАРІБСЬКОГО КРИЗИ: ПІДХОДИ СУЧАСНОЇ НАУКИ
В§ 3.1 Розрядка міжнародної напруженості як результат дозволу Карибської кризи
В§ 3.2 Карибська криза як переломний етап В«холодної війни В»
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Справжня робота присвячена вивченню сучасних історіографічних підходів до В«Карибському кризі В»у відносинах СРСР і США в 1962 році. Без перебільшення можна сказати, що тема Карибського протистояння за роки свого існування вже стала під чому традиційної як для вітчизняної, так і зарубіжної науки. Численні дослідження історичної, політологічної, соціологічної і навіть культурологічної спрямованості, які стали з'являтися практично відразу після завершення активної фази самої кризи служать тому підтвердженням.
Довгий час, зазначена тема була надто політизована, а основні підходи до її вивчення формувалися в світлі коньюктурних міркувань В«холодної війниВ» (це було властиво як вітчизняної, так і західної історіографії). Ситуація дещо змінюється з настанням так званої В«розрядкиВ» у відносинах двох супердержав в 70-ті-80-ті роки XX століття, і особливо після початку В«перебудовиВ» в СРСР. В останні роки одномоментні і політизовані оцінки, в цілому поступаються місце більш прагматичним підходам, в яких знаходиться місце розкриття причин і наслідків кризи, з позицій історичного знання.
Актуальність теми нашої роботи випливає в першу чергу з самого значення В«Карибського кризи В»для світової політики того часу. В даний час визнано, що Жовтень 1962 - це пікова фаза В«холодної війниВ», час, коли світ був як ніколи близький до глобальної атомної війні. Розтин причин і наслідків Карибського протистояння в сучасній літературі спрямоване в першу чергу на недопущення подібних ситуацій у майбутньому.
У світлі тенденцій сучасної геополітики, а саме в розширенні членів так званого В«ядерного клубу В»за рахунок таких країн, як наприклад Індія і Пакистан, які знаходяться в стані більш ніж півстолітнього протистояння, можливості як глобальних, так і регіональних конфліктів із застосуванням атомної зброї ще далеко не зжиті.
Вивчення тих фактів, які зробили можливим мирний вихід з далекого вже В«Карибської кризиВ», дає безцінний досвід, який буде затребуваний не тільки в академічних колах, але і в інших, більш практичних сферах - наприклад фахівцями з сучасної зовнішньої політики. Таким чином, вивчення підходів до В«Карибському кризі В»у сучасній літературі дозволить нам глибше зрозуміти анатомію взаємовідносин між державами, в тому числі і в сучасному світі.
Об'єктом дипломної роботи для нас виступить вітчизняна і зарубіжна історіографія В«Карибської кризиВ», а предметом - сучасні підходи до його вивчення.
Теоретико-методологічною основою роботи, є загальнонаукові принципи пізнання суспільних явищ: принципи історизму, об'єктивності, системності та комплексності.
Метою дипломної роботи є дослідження основних тенденцій до вивчення Карибської кризи в сучасної вітчизняної та зарубіжної історіографії.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
- вивчити і проаналізувати передумови Карибського протистояння очима сучасних вчених : виявити сучасні підходи до В«холодної війниВ» в Загалом, і виявити найбільш значимі для сучасних вчених причини Карибського кризи;
- простежити особливості бачення розвитку, загострення і дозволи Карибської кризи в сучасній історіографії:
- розглянути основні підходи сучасної науки до історичним значенням В«Карибської кризиВ».
Поставлені цілі і завдання, сформували структуру дипломної роботи, яка складається з вступу, трьох розділів (по два параграфи у кожній), висновку і списку використовуваної літератури.
Глава I. Передумови Карибської протистояння очима сучасних вчених
В§ 1.1 В«Холодна війнаВ» в 40-х - 60х рр.. XX століття: сучасні підходи
Отже, у цій частині нашого викладу, ми проаналізуємо основні сучасні підходи до вивчення і розумінню холодної війни. Для того щоб побудувати більш-менш цільну картину з цього питання, необхідно розібратися з трактуванням самого терміна В«холодна війна В».
Термін В«холодна війнаВ» ввів в обіг 16 квітня 1947 американський фінансист і економіст Б. Барух (Радник президента Трумена) у своїй промові перед палатою представників штату Південна Кароліна. Вираз виявилося запам'ятовується і швидко увійшло в побут.
У сучасній історіографії В«холодною війноюВ» називають глобальну конфронтацію між Радянським Союзом і США, яка охопила піввіковий період до 90-х років минулого сторіччя. Зазвичай вказують на те, що ця конфронтація носила ідеологічний характер, проте, вона проявилася практично у всіх без винятку сферах життя американського і радянського держав, і стала, під чому, визначальним фактором для внутрішньої і зовнішньої політики цих країн [1].
З розвитком конфронтації, В«холодна війнаВ» стає значущим елементному світової політики, призводить до формування військово-політичних блоків (НАТО і Варшавський договір) і вимагає від сторін участі в конфліктах (найбільш яскраві приклади - Корейська війна, В'єтнам, Афганістан) і втручання в розвиток подій в будь-якій частині світу (Кубинська революція, Празька весна та ін.)
До протистояння залучалися все нові і нові країни, на території яких створювалися самі сучасні військові бази. На них розміщувалося не тільки новітнє озброєння, але і йшла підготовка до тривалого протистояння. Незважаючи на те, що сам термін В«Холодна війнаВ», здавалося б, не мав на увазі відкритого протистояння, воно могло вибухнути в будь-який момент.
Як у зарубіжній, так і в радянській, а потім російської історіографії В«холодній війніВ» приділяється велика увага. Цьому питанню присвячена значна література, а сама В«Холодна війнаВ» розглядається в якості одного з найбільш значущих моментів новітньої історії.
При цьому перші десятиліття холодної війни (40-60-ті роки XX століття), розглядаються як найбільш вибухонебезпечна фаза цього конфлікту, після якої йде поступовий спад напруженості і початок розрядки. В«Розмежувальну рисуВ» тут служить Карибський криза 1962 року.
Коротко з'ясувавши термінологію, перейдемо, до короткого огляду історіографії В«холодної війниВ».
В цілому, радянсько-американські відносини опинилися в центрі уваги, відразу після закінчення другої світової війни, коли на зміну союзницьким відносинам СРСР І США (які, нагадаємо, були партнерами по антигітлерівській коаліції), прийшла жорстка конфронтація, яка і отримала назву "холодної війни".
У радянській історіографії, досить швидко, утвердилася точка зору, що однією з головних завдань повоєнної зовнішньої політики США було прагнення не допустити соціалістичних революцій у Західній Європі. Також, в якості значущого аргументу активно проводилася думка про прагнення американських правлячих кіл до світового панування. При цьому радянські історики писали, про антикомунізмі, як про рушійну силу процесу формування американської зовнішньої політики [2].
Радянська історіографія 40-х - 60-х років XX століття була в значній своїй частині єдина, пре...
