Зміст
1. Поняття міжнародної економічної інтеграції
2. Форми економічної інтеграції держав
3. Основні інтеграційні угруповання в сучасному світі, їх місце в міжнародній економіці
4. Перспективи розвитку інтеграційних процесів в міжнародній економіці
Список використаної літератури
Додаток № 1
1.Поняття міжнародної економічної інтеграції
З другої половини ХХ століття в різних регіонах світу стали бурхливо розвиватися інтеграційні процеси.
Інтеграція (від лат. integer - цілий) - означає об'єднання економічних суб'єктів, поглиблення їх взаємодії, розвиток зв'язків між ними. Економічна інтеграція має місце, як на рівні національних господарств цілих країн, так і між підприємствами, фірмами, компаніями, корпораціями. Економічна інтеграція проявляється в розширенні і поглибленні виробничо-технологічних зв'язків, спільному використанні ресурсів, об'єднанні капіталів, у створенні один одному сприятливих умов здійснення економічної діяльності, зняття взаємних бар'єрів.
Економічна інтеграція (Integration, від лат. Integratio - відновлення) - взаємодія і взаімопріспособленіе національних господарств різних країн, що веде до їх поступового економічного злиття. На міждержавному рівні інтеграція відбувається шляхом формування регіональних економічних об'єднань держав і узгодження їх внутрішньої та зовнішньої економічної політики. Взаємодія і взаімопріспособленіе національних господарств проявляється, насамперед, у поступовому створенні В«спільного ринкуВ» - в лібералізації умов товарообміну і переміщення виробничих ресурсів (капіталу, праці, інформації) між країнами.
В Нині, міжнародна торгівля стала усе більш доповнюватися різними формами міжнародного руху факторів виробництва (капіталу, робочої сили і технології), в результаті якого за кордон стали переміщатися вже не тільки готовий товар, але і фактори його виробництва. Прибуток, укладена в ціні товару, стала створюватися вже не тільки в рамках національних кордонів, а й за кордоном. Закономірним результатом розвитку міжнародної торгівлі товарами та послугами та міжнародного руху факторів виробництва стала економічна інтеграція.
Для більш чіткого розуміння суті інтеграції виділимо її найбільш характерні риси. Вони суть наступні.
перше, економічну інтеграцію відрізняє дуже високий рівень міжнародного поділу праці та господарської кооперації. Між пов'язаними інтеграцією країнами розвивається інтенсивний, завдяки пільговим умовам обмін товарами, послугами, капіталами і трудовими ресурсами
друге , ці країни проводять спільну узгоджену внутрішню і зовнішню політику у торгівлі, сільському господарстві транспорті, у валютній та інших сферах.
третє , в умовах економічної інтеграції сфери співробітництва країн постійно розширюються, між ними здійснюються спільні проекти, організовуються спільні підприємства, банки, валютні союзи, колективні валютні одиниці і т.д.
2. Форми економічної інтеграції держав
Перехід до інтеграційного етапу світогосподарських зв'язків здійснюється через ряд стадій міжнародної економічної інтеграції (МЕІ), обумовлених кількісними та якісними показниками їх розвитку (Дивіться Додаток 1).
Основними формами інтеграції є:
1. Зона вільної торгівлі (ЗВТ).
2. Митний союз (МС).
3. Єдиний чи загальний ринок (ЕР).
4. Економічний союз (ЕС).
5. Економічний і валютний союз (ЕВС).
ЗВТ - це преференційна зона, в межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля товарами.
ТС - договір двох або більше держав про скасування мит у торгівлі між ними, форма колективного протекціонізму. Згідно зі ст. XIV ГАТТ, ТЗ припускає заміну кількох митних територій однією при повному скасуванні митних мит всередині МС і створення єдиного зовнішнього митного тарифу.
Створення ЕР і ЕС передбачає розробку загальної політики окремих секторів і галузей економіки, створення умов для вільного руху капіталу, робочої сили, послуг та інформації, що доповнює безперешкодне переміщення товарів. Формуються спеціальні, в тому числі наднаціональні, механізми управління та контролю.
Завершення будівництва ЕР завершується створенням єдиного економічного, правового та інформаційного простору, призводить до якісно нової щаблі - економічного союзу.
3. Основні інтеграційні угруповання в сучасному світі, їх місце в міжнародній економіці
Найбільш повний розвиток економічна інтеграція отримала в Західній Європі, де в Нині здійснюється плавний перехід від єдиного ринку через економічний союз до економічного і валютного союзу, заснованого на єдиній валютно-фінансовій політиці країн з виходом на єдину європейську валюту євро.
Історія освіти ЄС починається з підписання в 1951р. Договору про Європейський об'єднанні вугілля і сталі (ЄОВС), до якого увійшли 6 країн - Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург. У 1957р. підписаний договір про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Європейського співтовариства по атомній енергії (Євратом). До середини 70-х рр.. створенням ТЗ і появою в ньому нових країн (Великобританії, Данії, Ірландії) завершується перший етап розвитку західноєвропейської економічної інтеграції. У наступний період збільшувалася кількість країн - учасниць Співтовариства. У відповідності з положенням Єдиного європейського акту з 1 січня 1993р. введено вільне пересування факторів виробництва всередині кордонів Співтовариства, тим самим виникло єдиний економічний простір. Відповідно до Маастрихтського договору (лютий 1992р.) ЄЕС трансформувалося в Європейський Союз (ЄС) з 15 країнами-учасницями: Австрія, Німеччина, Великобританія, Італія, Ірландія, Франція, Іспанія, Португалія, Фінляндія, Швеція, Данія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Греція.
Територія ЄС - 3232,0 тис. кв. км. Населення - 372,55 млн. чол. ВВП - 7250,0 млрд. дол Частка у світовому ВВП - 20,5%. Частка у світовій торгівлі - 22,8% (дані до середини; 90-х рр..). [1]
Метою ЄС в економічній області є сприяння збалансованому і тривалому економічному прогресу шляхом створення простору без внутрішніх кордонів, посилення економічної і соціальної взаємодії, освіти економічного і валютного союзу і введення єдиної валюти - євро - з 1999р. Введення євро дозволяє в максимальному ступені реалізувати переваги єдиного внутрішнього ринку ЄС за рахунок зниження витрат виробництва і обігу.
ЄАВТ -Європейська асоціація вільної торгівлі. Ця інтеграційна група була створена в 1960 р. Спочатку в її складу входили десять країн - Великобританія, Данія, Португалія, Австрія, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн, Швейцарія. У зв'язку з приєднанням до ЄС у 1973р. з ЄАВТ вийшли Великобританія і Данія, в 1986р. - Португалія, а в 1995р. - Австрія, Фінляндія та Швеція. В даний час членами ЄАВТ є Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн, Швейцарія. ЄАВТ на відміну від ЄС не має наднаціональних функцій і міждержавних координуючих інститутів.
Головне місце в діяльності цієї асоціації займає економічне співпраця. ЄАВТ сприяє розвитку торгівля між країнами-членами в умовах приватної конкуренції, розвитку економічної активності, підвищенню рівня життя населення, забезпечення повної зайнятості, розширенню світової торгівлі і усунення торговельних бар'єрів. У торгівлі між країнами - членами ЄАВТ скасовані всі митні збори, але збережені зовнішні митні тарифи.
ЄЕП -Європейське економічне простір. Ця організація являє собою сукупність ряду держав, на території яких діють загальні правила господарювання, а також узгоджені принципи проведення єдиної політики в галузі зовнішньоекономічних зв'язків, валютно-фінансовій та інвестиційній...
