ЗМІСТ
ВСТУП
1. ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В КРАЇНАХ ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ І БЛИЗЬКОГО СХОДУ
1.1 Формування і розвиток економічної інтеграції в арабському світі
1.2 Передумови і умови регіональної економічної інтеграції арабських країн
1.3 Пріоритети та перспективи розвитку регіональної економічної інтеграції країн Близького Сходу та Північної Африки
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Розвиток міжнародної економічної інтеграції (МЕІ) в даний час є однією з найбільш яскраво виражених тенденцій еволюції світового господарства. Ця тенденція охоплює практично всі регіони світу. Отримавши початкове розвиток на європейському континенті, МЕІ все більш широко поширюється в світі, що розвивається, у тому числі в країнах Північної Африки і Близького Сходу, де отримала своє втілення у створених регіональних та субрегіональних організаціях, таких, як Рада співробітництва арабських держав Перської затоки, Союз арабського Магрибу, Рада арабського співробітництва та ін
За останні 30 років ці країни накопичили багатий і надзвичайно цінний досвід взаємного співробітництва. Оцінка можливостей та перспектив регіональної економічної інтеграції арабських країн являє безумовний інтерес для розвитку і збагачення теорії МЕІ. З іншого боку, наукове осмислення розвитку інтеграційних тенденцій в цьому регіоні має і велику практичну значимість, перш за все для арабських країн. При цьому багато питань, що стосуються розвитку регіону - економічного, соціального, а також інтеграційного, - є вкрай дискусійними і в арабській, і в західній, і в російській літературі.
У той же час розуміння процесів і можливих шляхів розвитку цієї групи держав являє собою важливу задачу і для світової спільноти, оскільки її значущість у світовій економіці і міжнародних економічних відносинах (МЕВ) досить велика в контексті відбуваються глобалізаційних процесів, формування транснаціональних економічних взаємозв'язків, виникнення нових параметрів МЕВ. Арабські країни, в надрах яких залягають понад 40% світових доведених запасів нафти і більше 15% природного газу, перемістилися в останні десятиліття з регіональною периферії у фокус світової економіки, відіграють важливу роль у забезпеченні її стабільності і впливають на широку гаму актуальних міжнародних та регіональних проблем. Причому є підстави вважати, що в міру скорочення світових вуглеводневих запасів важливість країн арабського світу в світовій економіці та політиці може зростати.
При розгляді економічних показників арабських країн і їх місця в МРТ особливу значимість має концептуальне розуміння ними власних національно-державних економічних інтересів, серед яких важливе місце займає необхідність посилення регіональних економічних інтеграційних процесів. Розвиток інтеграційних процесів об'єктивно зміцнює їх положення в світі.
Таким чином, необхідність теоретичного, методологічного та практичного осмислення досвіду інтеграції арабських країн і аналіз цього процесу на сучасному етапі набуває особливої вЂ‹вЂ‹актуальності.
Об'єктом дослідження стала економічна інтеграція Союзу Арабського Магрибу; предметом - суспільно-економічні відносини, що виникають між суб'єктами інтеграції з приводу формування та реалізації інтеграції Союзу Арабського Магрібу.
Метою даної роботи є виявлення проблем інтеграції арабських країн на прикладі Союзу Арабського Магрибу.
У відповідності з метою роботи перед автором поставлені наступні завдання:
- вивчити формування інтеграційних процесів в країнах Північної Африки та Близького Сходу;
- розглянути Союз Арабського Магрибу в контексті регіональної інтеграції;
- виявити пріоритети і перспективи розвитку регіональної інтеграції Арабського Магрибу.
Мета і завдання роботи визначили її структуру, яка складається з вступу, трьох параграфів, висновків та списку використаної літератури.
1. ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В КРАЇНАХ ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ І БЛИЗЬКОГО СХОДУ
1.1 Формування та розвиток економічної інтеграції в арабському світі
Економічне співробітництво арабських країн, можливості та перспективи його розвитку мають яскраво виражену специфіку, яка виявляється зокрема в тому, що зближенню держав арабського світу об'єктивно сприяє ряд об'єднуючих факторів і тенденцій загальносвітового характеру, перш за все інтернаціоналізація і глобалізація світового господарства. На розвиток інтеграційних тенденцій в арабських країнах арабського світу роблять вплив і глобальні загальносвітові тенденції - як економічного, так і політичного характеру.
До перших можна віднести підсилюється інтернаціоналізацію і глобалізацію світової економіки, зміна співвідношення В«Центр-ПериферіяВ», в цілому підсилюються інтеграційні процеси і необхідність для арабських країн пошуку нових шляхів свого включення в систему міжнародного поділу праці.
До других - загострилися останнім часом проблеми регіональної безпеки, загрози, виклики та ризики В«нетрадиційногоВ» ряду.
Ці процеси, безумовно, підштовхують країни регіону до посилення господарської взаємодії з метою отримання ними економічних вигод.
Крім цього, доцентрові тенденції в арабському співробітництві породжуються дією специфічних, притаманних саме цьому регіону, характеристик. У їх числі: особливості історичного розвитку, спільність культурно-релігійних та політико-правових аспектів; це природно-ресурсні та екологічні засади, а також етно-демографічні закономірності; геополітичні та економічні процеси і сформувалися інтеграційні потенціали; активну участь кожного з держав та їх угруповань у міжнародному поділі праці і системі (Підсистемах) міжнародних економічних відносин.
Історично розвиток арабських країн має багато спільного. Населення нинішніх арабських країн входило в середні віки в складу Арабського халіфату, що зробила величезний вплив на матеріальні і на духовні аспекти і сформувало взаємні економічні зв'язки.
Географічна близькість арабських держав, наявність спільних кордонів і історично сформованих економічних зв'язків також являє собою важливий фактор розвитку міжнародної економічної інтеграції в регіоні. Він визначає традиційність і широту розвитку різних господарських зв'язків цих країн - прикордонних, торговельних, міграційних, і тим самим сприяє формуванню, становленню та зміцненню внутрирегионального інтеграційного економічного співробітництва.
Сьогодні Північна Африка і Близький Схід являють собою єдиний територіально-географічний комплекс, для якого характерна специфічна однорідність природних умов і пов'язаних з ними загальних проблем. Це значною мірою зумовлює необхідність регіонального співробітництва для їх вирішення, що є однією з важливих передумов формування регіонального економічного інтеграційного блоку.
Арабські країни об'єднує спільність мови - арабського, що спрощує реалізацію межстранового економічного співробітництва. Для країн Близького Сходу і Північної Африки спільним є те, що їх народи орієнтовані на традиційний уклад, сімейні цінності, культуру предків, напрацьовані форми діяльності, тобто мають специфічні культурні особливості і єдину етнопсихологію, а домінуючою формою суспільної свідомості є релігія. [1]
Іслам являє собою потужний об'єднуючий арабські країни фактор: 90% їх населення (араби і не араби) сповідують цю релігію (існують дві основні гілки ісламу - шиїти і суніти, а також велике число напрямів, шкіл, сект і т.д.), 10% належать до інших конфесій, головним чином християнським, так як вони дозволені. [2]
Місце релігії в арабських країнах надзвичайно велике. Для них іслам являє собою універсальну систему філософських, економічних та правових поглядів. Ісламські цінності пронизують всі без винятку явища їх політичного та економічного життя. Іслам служить тут державною реліг...
