Міністерство освіти і науки РК
Євразійський Національний Університет ім. Л. Н Гумільова
Факультет міжнародних відносин
Кафедра регіонознавства
Курсова робота
на тему:
В«Грузино-абхазький конфлікт В»
Підготувала: Конурбаева. Ж. гр. P-3-13
Перевірив: м. і. Славецкій. В. Ю
Астана 2008
План
Введення
Глава I
1.1 Історичні передумови
1.2 Причини і привід для виникнення конфлікту
Глава II
2.1 Історичний хід подій
2.2 Наслідки конфлікту
Глава III
3.1 Участь третіх сторін у конфлікті
3.2 Програма врегулювання конфлікту
Висновок
Список літератури
Введення .
Актуальність теми . Однією з найважливіших проблем на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин є проблема, збройних конфліктів. На Кавказі виник новий серйозний вогнище міжнародної напруженості. Події в Нагірному Карабасі, Абхазії, Південній Осетії, Чечні знайшли характер воєнних конфліктів, подібних тим які відбуваються на Балканах і в Середній Азії. Цей осередок військових зіткнень становить велику загрозу міжнародному миру і стабільності, так як Кавказький регіон історично, економічно і психологічно володіє високим внутрішнім потенціалом конфліктності. Тому, з урахуванням даної тенденції, представляється виправданим підвищений інтерес історичної, політичної, правової та інших наук до збройних конфліктів на території Кавказу, причин їх походження, наслідків та механізмам їх врегулювання. Причому вироблення якихось спільних методів вирішення такого виду конфліктів набуває надзвичайно актуальний характер з огляду на те, що на їх грунті виникають особливі, специфічні соціально-політичні та інші відносини, надають вкрай дестабілізуючий вплив на регіон і підривають міжнародний мир і безпеку.
Трагічну історію нерозв'язного протиріччя має грузино-абхазька міжнаціональна конфліктна ситуація, що триває з 1988 по теперішній час.
Грузино- абхазька війна 1992-1993 років мала величезні наслідки для пострадянського простору. Ця війна блокувала транспортні артерії, істотно ускладнивши сполучення між Росією і Закавказзям. Ця війна зробила абхазький питання головним у політичному порядку денному Грузії і стала найважливішою перешкодою для розвитку російсько-грузинських відносин. Ця війна призвела в Закавказзі представників багатьох міжнародних структур і змусила в останні роки говорити про можливість югославського сценарію у південних кордонів Росії. І, нарешті, через цієї війни сотні тисяч жителів Абхазії (на останньому етапі здебільшого це були грузини) залишили свої будинки і вже більше десяти років відчувають всі тяготи Доля біженців.
Метою цієї роботи є комплексне дослідження збройного конфлікту в Абхазії, а також встановлення основних причин походження конфлікту, і, спираючись на висновки, зроблені в ході дослідження, зробити спробу вишукати найбільш оптимальний для зацікавлених сторін варіант його політичного врегулювання. Зазначена мета передбачає вирішення наступних основних задач:
-опираючись на історичні факти та архівні матеріали, встановити найбільш суттєві політичні та соціальні причини, що призвели до збройного конфлікту в Абхазії;
-дати міжнародно-правову оцінку конфлікту в Абхазії, і виробити оптимальний варіант політичного його врегулювання.
-визначити прийнятні і відповідні сучасним умовам шляху реалізації принципу рівноправності і самовизначення народів, без шкоди для територіальної цілісності та політичної єдності держав;
Хронологічні рамки роботи. З 1989 р. до сьогоднішнього дня грузино-абхазький конфлікт новітнього часу пройшов кілька етапів. Перший етап (березень 1989 - липень 1992) - політико-правовий.
Другий етап (липень 1992 - липень 1994 рр..) - військово-політичний. Третій етап (липень 1994 р. - теперішній час) - спроби врегулювання наслідків грузино-абхазького конфлікту.
Робота складається з 3 розділів по 2 параграфа в кожній.
1 глава включає в себе історичні передумови та причини виникнення конфлікту. 2 глава історичний хід подій та наслідки конфлікту. 3 глава описує участь третіх сторін в конфлікті і програму врегулювання конфлікту. Робота складається з 30 сторінок.
Теоретична основа дослідження. При підготовці курсової роботи були використані праці та наукові публікації російських вчених. Серед них слід назвати Шнірельман, Малишеву Д. Б, Жидкова С, Дегоева В.В, Мяло К. Г., Пряхина В. Ф.
Безсумнівно, що для об'єктивної оцінки всієї сукупності специфічних особливостей досліджуваного конфлікту, необхідне знання історії розвитку політико-правових взаємин Абхазії і Грузії (принаймні, в період, що охоплює минуле сторіччя), що, до того ж, дозволить глибше проаналізувати сучасні проблеми в налагодженні конструктивного діалогу між Сухумі і Тбілісі і передбачити окремі труднощі.
Крім того були широко використані праці видатних абхазьких (Лакоба С.З., Шарія В.,) і грузинських (Лежава Г.П., Хагба В,.) істориків, що проливають світло на історію конфлікту.
У своїй монографії В«Між Грузією і РосієюВ» Г. П. Лежава декларує і реалізує неупереджене ставлення до виявлення, опису та осмислення споконвічної природи міжнаціональних і межязикових протиріч на всіх етапах майже полуторовековой історії відносин в зазначеному абхазько-грузинсько-російському трикутнику. Поряд з геополітичним трикутником у монографії, особливо в розділі, присвяченій контурам етнополітичних процесів 1921-1939гг., розглядається ще один трикутник: мова - чисельність народу-національна інтелігенція, виразниця національних інтересів.
У книзі Дегоева. В. В розглядається ряд проблем історії Кавказу в контексті завжди злободенного питання - наскільки пов'язані минуле і сьогодення? В принципі не заперечуючи наявності такого зв'язку, автор на конкретному матеріалі показує, що фетишизація її призводить до таких же сумнівних результатів, як і недооцінка.
Кожен з нарисів, маючи цілком закінчений характер, в той же час підпорядкований єдиному задуму роботи - виявити неминущу ігрову сутність політичного суперництва на Кавказі і міжнародного протиборства з приводу Кавказу.
В книгу увійшли як дослідні роботи по історії Кавказу Х VIII -Х I Х ст., так і публіцистичні статті останніх років.
У монографії Пряхина В. Ф В«Регіональні конфлікти на пострадянському просторі В»розглядаються локальні конфлікти, котрі виникли припиненню існування Радянського Союзу - грузино-абхазький, грузино-осетинський, Нагоряни-карабахський, придністровський, таджицький. Простежуються специфіка і загальні риси в їх генезі і процесі врегулювання.
Викладається авторська гіпотеза взаємозв'язку розглянутих конфліктів з аналогічними конфліктами в інших регіонах, а також в цілому з глобальними проблемами сучасності.
Висловлено ідея про необхідність нового типу організації міжнародного спільноти як для врегулювання локальних конфліктів, так і для попередження глобальних викликів, чреватих самознищенням людства.
Монографія доктора історичних наук, члена Academia Europа В.А. Шнірельман є фундаментальним дослідженням проблем етнічності та етнічних конфліктів в республіках Закавказзя. На основі величезного масиву історичних з'єднань, біографічних матеріалів, журналістських статей, офіційних документів автор простежує розвиток тієї чи іншої позанаукового ідеї від її зародження до наших днів, коли політики використовують її в якості обгрунтування воєнних дій. В книзі показано, як політизовані версії минулого стають важливою стороною сучасних націоналістичних ідеологій. Для фахівців, викладачів і студентів...
