Зміст:
1.Деятельность СОТ
2.Методи визначення митної вартості товару.
3.Что таке пов'язані товари, як можуть виникнути
наслідки при нарахуванні неустойки у зв'язку з запізненням одного з товарів.
4.Література
I. Діяльність СОТ
Світова Організація Торгівлі розпочала свою діяльність 1 січня 1995 року в обстановці, докорінно відмінною від тієї, яка існувала в 1986 році, коли почалися переговори Уругвайського раунду. За ці роки різко змінилася політична й економічна роль міжнародної торгівлі товарами і послугами для економічного добробуту більшості держав світу. Сформована на рубежі нового тисячоліття глобальна економіка виявилася набагато більш складним економічним організмом, ніж про це судили на початку 80-х років, визначаючи майбутні контури багатосторонніх переговорів. СОТ, на відміну від ГАТТ, не мала "Розгінного" періоду. У квітні 1994 року нараду в Марракеші проголосило створення СОТ, а 1 січня 1995 СОТ почала свою діяльність. На середину 1996 року 123 країни стали членами СОТ і ще 30 знаходяться в процесі приєднання (ГАТТ до кінця 1994 року мало 128 учасників). Члени СОТ пов'язані набагато більш жорсткою дисципліною, ніж учасниці ГАТТ. І це створює свої специфічні і чималі труднощі в початковий період діяльності нової міжнародної організації. Можна сказати, що перший іспит на "Міцність" нова організація зуміла здати з позитивною оцінкою.
Деякі кількісні показники 1995-1996 років дозволяють судити і про те, як і в яких напрямках розгортається діяльність СОТ. У 1995 році в рамках СОТ її підрозділи провели 1659 засідань, у 1996 році - приблизно 2400 засідань. Іншими словами, в 1995 році в середньому проводилося 40 засідань на тиждень, в 1996 році - більше 50. Це, в свою чергу, означало різке зростання навантаження на персонал місій країн-членів СОТ, розташованих у Женеві. У підсумку країни з нечисленним персоналом опинилися в складному становищі. Їх представники навряд Чи могли брати активну участь у всіх цих нарадах і засіданнях. Великі країни отримали на цьому етапі чималі переваги.
Значне розширення кола ведення СОТ по порівнянні з ГАТТ зажадало залучення в її роботу висококваліфікованих фахівців і експертів. Це знову створило переваги для великих країн-членів СОТ. Відомо, що всередині великих країн став формуватися численний апарат (150-200 чиновників), пов'язаний з діяльністю СОТ і обслуговуючий її роботу. Росія в цьому плані виявилася в складному становищі: нечисленність "команди" фахівців, плинність кадрів, відсутність стабільної перспективної підготовки кадрів для СОТ, більш ніж скромний (по чисельності) персонал в представництві в Женеві - все це істотно буде позначатися на тих можливостях, які Росія зможе використовувати у своїх інтересах, ставши членом СОТ.
За минулі роки визначилися пріоритетні напрями діяльності СОТ. У сфері торгівлі товарами це:
доступ на ринки (тарифні та нетарифні бар'єри);
реалізація правила СОТ за такими специфічним товарам, як сільськогосподарська продукція, текстиль і одяг;
правила щодо використання антидемпінгових мит, субсидій, захисних заходів, технічних бар'єрів в торгівлі, санітарних і фітосанітарних заходів;
ліцензування імпорту та процедури імпортного ліцензування. Все сказане вище відноситься і до цього напрямку діяльності СОТ.
Крім того, активізувався процес прийняття нових членів СОТ. Істотно зросло число засідань, пов'язаних обговоренням проблем в наступних нових напрямках діяльності СОТ: торгівля послугами, торгові аспекти прав інтелектуальної власності, торгівля та питання екології.
Численні засідання всіх органів СОТ були, перш его пов'язані із з'ясуванням того, настільки законодавство країну-приватників СОТ відповідає правовим документам СОТ, з'ясуванням спірних питань, вирішенням конфліктних ситуацій. В ході цих засідань були прояснені положення 56 угод і домовленостей; багато правові норми і терміни отримали більш чітке наповнення, народилися прецеденти, заклали шляху правової діяльності СОТ. До середини жовтня 1996 надійшло 59 звернень в Орган з вирішення спорів СОТ з проханням про початок консультацій. Характерно, що в ці два роки значно активізували свою діяльність у СОТ країни, що розвиваються, показали, що вони розглядають нову торгову організацію як інструмент захисту своїх інтересів і готові протистояти тиску розвинених країн.
Разом з тим, більш різко оголилися протиріччя між США і Європейським Союзом, США та Японією в підходах до реалізації цілого ряду домовленостей СОТ.
Одним з ключових напрямків роботи СОТ в ці роки стала організація та проведення переговорів, розпочатих у останній рік Уругвайського раунду. Це перш за все переговори по послугах морського транспорту, які передбачалося завершити в 1996 році. Однак позиція США перешкодила цьому.
Інше, не менш важливою напрямок - основні засоби телекомунікації. Переговори, що охоплюють ділянка торгівлі послугами, оцінюваний в 500 млрд. доларів, також застопорилися, і тільки в кінці 1996 року відбувся певний зсув на цьому напрямку.
Все це дозволяє говорити про процесі накопичення проблем діяльності СОТ і необхідності пошуку нетрадиційних розв'язок.
У грудні 1996 року пройшла перша регулярна Міністерська конференція СОТ. Вона показала, що нова організація стикається із чималими труднощами в реалізації подальшої програми переговорів і з виходом в нові області і сектору діяльності. Разом з тим, перші роки діяльності СОТ показали її життєздатність, її роль у організації функціонування міжнародної торгової системи і її поступово зростаючий, хоча і повільно, авторитет серед інших міжнародних економічних організацій. Справжня і майбутня роль СОТ визначається, насамперед, тим, що світова торгівля товарами та послугами, досягнувши 6500000000000. доларів (тільки експорт), продовжує зростати. На світовий ринок уже надходить понад однієї третини валового продукту, створюваного в усіх країнах світу. А це, в свою чергу, вимагає координації дій всіх країн, пов'язаних світовою торгівлею, подальшої інтернаціоналізації їх національних правових систем, що регулюють торгівлю товарами і послугами, і зміцнення правової бази міжнародної торгової системи. Минулі два роки існування СОТ дозволяють зробити висновок про те, що вона, швидше за все, буде розвиватися по шляху, по якому майже 50 років йшло Генеральна Угода з тарифів і торгівлі, і проголошене в статті XVI Угоди про заснування СОТ положення про те, що "СОТ буде слідувати і керуватися рішеннями, процедурними положеннями та звичайною практикою, якими керувалися країни-учасниці ГАТТ-1947 ", не залишиться простим гаслом чи даниною традицій.
II .. Методи визначення митної вартості товару
Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію Російської Федерації проводиться шляхом застосування таких методів:
1. за ціною угоди з ввезеними товарами;
2.по ціною угоди з ідентичними товарами;
3.За ціною угоди з однорідними товарами;
4.вичітанія вартості;
5.сложенія вартості;
6.резервного методу.
Основним методом визначення митної вартості є метод за ціною угоди з ввезеними товарами.
У тому випадку, якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у пункті 1 цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом використання попереднього методу.
Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності.
1. Метод за ціною угоди з ввезеними товарами
Митною вартістю що ввозиться на митну територію Російської Федерації товару є ціна угоди, фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений товар на момент перетину ним митного кордону Російської Федерації (до порту аб...
