МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ
УО В«Білоруський ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ В»
Кафедра світової економіки
Курсова робота
на тему: Державне регулювання зовнішньої торгівлі
МІНСЬК 2004
ЗМІСТ
Введення
1 Методи державного регулювання зовнішньої торгівлі
1.1 Тарифні методи регулювання
1.2 Нетарифні методи регулювання
2 Регулювання зовнішньої торгівлі в Європейському Союзі
3 Особливості регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Республіці Білорусь
Висновок
Список використаних джерел
Додаток
ВСТУП
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності державою приймало різні форми в Протягом історії; на сучасному етапі форми і методи впливу на міжнародну торгівлю значно варіюються виходячи з того, який зовнішньоторговельної політики дотримується країна - ліберальної або протекціоністської. Ступінь та інструменти впливу уряду на економіку і, зокрема, на зовнішньоторговельну сферу, грають найважливішу роль в позиціонуванні країни в світовому економічному співтоваристві.
Мета даної роботи - розкрити поняття державного регулювання зовнішньої торгівлі та встановити його роль у сучасному світі. Завдання - розглянути тарифні і нетарифні методи регулювання, особливості державного втручання у зовнішню торгівлю в Європейському Союзі та в Республіці Білорусь.
Структура даної роботи включає три розділи, кожен з яких вирішує одну з вказаних задач.
Об'єкт вивчення роботи - способи і ступінь державного втручання у зовнішньоторговельну діяльність. Предметом дослідження є теоретичне висвітлення можливих інструментів регулювання і порівняння існуючих підходів до даної проблеми в Європейському Союзі та Республіці Білорусь.
В процесі написання першого розділу даної роботи були використані в основному навчальні посібники та теоретичні статті. При створенні другого і третього розділу застосовувалися в основному статті з даної тематики, а також монографії з проблемі державного регулювання.
1 МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
1.1 Тарифні методи регулювання
C розвитком світової економіки і міжнародних економічних зв'язків розвивалися і ускладнювалися інструменти зовнішньоекономічної політики держав, перетворившись до справжнього моменту в комплексну систему механізмів реалізації державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
У рамках зовнішньоторговельної політики як складової зовнішньоекономічної політики виділяють дві групи інструментів: митно-тарифна система та комплекс заходів нетарифного регулювання.
Митний тариф - це зведення ставок митних мит, застосовуваних до товарів, що переміщуються через кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. [9, 204]
Митні мита являють собою непрямі податки, що стягуються державою в протекціоністських чи фіскальних цілях з товарів у момент перетинання ними кордонів. Існує кілька класифікацій мит. Перш за все, по об'єкту обкладання виділяють:
В· імпортні - мита, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для вільного звертання на внутрішньому ринку країни. Є переважною формою мит, застосовуваної для захисту національних виробників від іноземної конкуренції [1, с. 28];
В· експортні - податок, стягується з експортних товарів при випуску їх за межі митної території держави. Даний вид мита запроваджується найчастіше або в цілях збільшення валового доходу, або для створення дефіциту цього товару на світових ринках, підвищуючи тим самим світові ціни на даний товар. У розвинених країнах експортні мита практично не застосовуються; Конституція США, наприклад, навіть забороняє їх використання. [3, с. 68]
В· транзитні мита, які стягуються з товарів, що перетинають національну територію транзитом. Вони стримують товарні потоки і в більшості країн світу розглядаються як вкрай небажані, що порушують нормальне функціонування міжнародних зв'язків. [4, с. 214]
Будь податок на імпортований або експортований товар може стягуватися в одній з наступних форм мита:
В· адвалорна - мито, визначувана законом як фіксований відсоток від вартості експортованого або імпортованого товару з урахуванням або без урахування транспортних витрат;
В· специфічна - податок, визначається як фіксована сума грошей на кожну одиницю товару (одиницю вимірювання);
В· змішана мито - об'єднання адвалорного і специфічного податків. [12, с. 88]
Адвалорна мито може бути підрахована і встановлена ​​тільки після визначення митної вартості товару. Розрахунок же митної вартості товару не завжди об'єктивний, насамперед, через неформалізованності цієї процедури. Наприклад, митна вартість товарів, що імпортуються в США, обчислюється на базі ціни ФОБ (FOB - free on board), що включає крім ціни у країні відправлення вартість доставки товару в порт відправлення, а також вартість вантаження його на судно. Митна вартість товарів у країнах Західної Європи - членах Європейського союзу визначаться на базі ціни СІФ (cost, insurance, freight - вартість, страхування, фрахт), що включає крім ціни самого товару вартість навантаження на судно, транспортування з порту призначення, оплату фрахту судна і страховки товару. Такий метод визначення митної вартості товарів збільшує мито на 5-7%. Спеціальна ж мито дуже проста в застосуванні, однак, рівень захисту національних виробників з її допомогою знижується в період інфляції та збільшується в період дефляції, залишаючись постійним і в тому, і в іншому випадку для адвалорної мита. [12, с. 88 -89; 14, с. 96]
Існують також особливі мита, які застосовуються країною або в односторонньому порядку в захисних цілях від недобросовісної конкуренції з боку торгових партнерів, або як відповідна міра на дискримінаційні дії з боку інших держав. Найбільш поширеними особливими митами є сезонні (Застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру), антидемпінгові і компенсаційні (накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких використовувалися субсидії). Введення особливого мита звичайно стає крайнім засобом, до якого вдаються країни, коли всі інші способи врегулювання торгівельних розбіжностей вичерпані.
Митний тариф може встановлюватися на основі принципу тарифної автономії або по угодою. У відповідності з принципом тарифної автономії країна самостійно фіксує тариф і може його змінити за власною ініціативою. Конвенційні ж мита встановлюються на базі двосторонньої або багатосторонньої угоди.
Переважна більшість країн світу має тарифи з постійними ставками, однак, застосовуються і змінні - тарифи, ставки яких можуть змінюватися у встановлених урядом випадках. Такі тарифи використовуються, наприклад, у Західній Європі в рамках єдиної сільськогосподарської політики. Країни можуть використовувати тарифну квоту - різновид змінних мит, ставки яких залежать від обсягу імпорту товару: при імпорті в межах певних кількостей він обкладається по базовій внутріквотной ставці тарифу, при перевищенні певного обсягу імпорт оподатковується за вищою сверхквотной ставці тарифу. [15, с. 74]
Безперечною тенденцією сучасної світової економіки є її лібералізація, виражається, перш за все, у зменшенні перешкод для вільного переміщення товарів і послуг. Так, з кінця 40-х тарифи на ввезення промислових товарів в розвинені країни знизилися на 90% - в середньому до 4%. [6, с. 141]. Наростають процеси міжнародної інтеграції, що виявляється у створенні та зміцненні міждержавних торговельно-економічних блоків - ЄС, АСЕАН, НАФТА, МЕРКОСУР, Андської групи. Однак на цьому тлі легко...
