Введення
Європейський Союз на сьогоднішній день є успішним інтеграційним утворенням. У його складу входять майже всі європейські країни, при цьому досить часто відбуваються нові розширення. 1 травня 2004 в його ряди вступили десять нових країн: Угорщина, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія і Естонія. Це розширення стало небаченим за масштабом подією. Для вступили країн це було дуже важливе рішення, так як в результаті вони отримували серйозну підтримку в особі Європейського Союзу не тільки в економічному плані, але і в політичному. Членство в ЄС розглядалася як гарантія вільного доступу до ринків, як підтримка економічних перетворень і як участь у фінансових трансфертах. Однак це стало для них складним випробуванням, оскільки за порівняно невеликий термін їм треба було провести безліч реформ. Самому Євросоюзу довелося в зв'язку з цим розширенням також провести реформи, тобто вступ нових країн підштовхнуло Європейський Союз до реформування існуючих інститутів.
Саме Зараз, по подію трьох років, представляється можливим вивчити процес розширення Євросоюзу, а також розглянути переваги і недоліки даного події для країн ЦСЄ, держав-членів ЄС-15 і для самого Європейського Союзу.
З урахуванням того, що вісім з перерахованих вище десяти країн (Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Естонія) є сусідами Російської Федерації, то саме їх вступ до ЄС і аналіз наслідків цієї події представляється найбільш цікавим. Далі в роботі будуть скрізь подразумеваться саме ці вісім країн.
Хронологічними рамками даного дослідження є 2004-2006 роки, так як в 2004 році відбулося сам вступ країн ЦСЄ до Євросоюзу, а 1 січня 2007 року сталося чергове розширення ЄС, і крім того, статистичні матеріали, які будуть задіяні в роботі, найбільш повно відображають щорічну ситуацію, так що 5 місяців 2007 року - невеликий показник і тому цей рік не буде розглянуто.
Об'єктом даної роботи є процес інтеграції країн передостаннього розширення в ЄС.
Предметом є умови, наслідки та перспективи вступу країн передостаннього розширення в ЄС.
Мета дослідження - вивчити процес вступу країн передостаннього розширення а також зміни, що відбулися після 2004 року.
Завдання даної дослідницької роботи:
В· вивчити вимоги Євросоюзу, пропоновані країнам Центральної та Східної Європи до вступу до ЄС;
В· визначити зміни, проведені в ЄС і країнах ЦСЄ на передвступний етапі;
В· визначити наслідки вступу країн Центральної та Східної Європи до Європейського Союзу для цих країн і для ЄС в цілому;
В· виявити прогнози і перспективи розвитку країн ЦСЄ після вступу до Євросоюзу.
Дана робота складається з трьох глав, перша з яких підрозділяється на два параграфи. В першому розділі містяться вимоги і умови вступу в Європейський Союз для держав-кандидатів, а також умови вступу до зони дії євро і умови підписання Шенгенської Угоди. Суть другого розділу зводиться до аналізу дій Євросоюзу та країн ЦСЄ на передвступний етапі, розглядаються проведені ними реформи. У третьому розділі виявляються наслідки п'ятий розширення ЄС як для самого Євросоюзу, так і для Країн Центральної та Східної Європи та досліджуються перспективи розвитку ЄС.
В процесі написання цієї роботи був використаний генетичний метод. В роботі послідовно розкриваються зміни, що відбуваються з досліджуваними країнами. Також з цієї проблеми використовується широкий фактологічний матеріал.
Для написання даної роботи були використані наступні джерела.
У першу чергу були вивчені заяви восьми країн Центральної та Східної Європи про вступ до Євросоюзу [1]. Вони були подані в проміжок з березня 1994 року по червень 1996 року. З цього моменту починається передвступний етап, під час якого були прийняті В«Копенгагенські критеріїВ», суть яких зводилася до вимогам, що пред'являються країнам, які бажають вступити до Європейського Союзу.
Важливим джерелом для роботи стало Повідомлення Комісії Європейського Союзу В«Порядок денний 2000року В»[2], яка була програмою майбутнього розширення і також включала в себе необхідні для вступу в Європейський Союз умови.
Також було вивчено «гшення Ради Європейського Союзу про прийняття Угорщини, Кіпру, Латвії, Литви, Мальти, Польщі, Словаччини, Словенії, Чехії та Естонії В»[3], яке було прийнято 14 квітня 2003 року.
Ще одним джерелом з даної проблематики є доповіді Комісії Європейського Союзу [4], в яких детально викладається про підготовку держав-кандидатів до вступу в Євросоюз.
В якості джерел були досліджені матеріали сайтів: .europa.eu (офіційний сайт Європейського Союзу), .mid.ru (постійне представництво Росії при європейських співтовариствах), .europarl.europa.eu (сайт європейського парламенту), .euractiv.com (сайт, що містить документи, стосуються Європейського Союзу), в яких міститися різні документи і аналітика про вступ країн Центральної та Східної Європи до Європейського Союзу.
Були вивчені в якості джерела та матеріали сайту epp.eurostat.ec.europa.eu. Він містить результати різних досліджень по Європейському Союзу, статистичні дані про розвиток Євросоюзу, що вступили і вступають в нього країн.
По даній проблематики було вироблено не так багато наукових аналізів. Більша частина з них представлена ​​у вигляді різних статей.
Д.І. Воронов в своїй роботі зробив акцент на вивченні умов вступу країн Центральної та Східної Європи в Європейський Союз і на документах, прийнятих ЄС у зв'язку з розширенням.
С.П. Глінкіна розглядала у своїй роботі умови вступу до Європейського. Союз, проблеми, виникли в ЄС у зв'язку з цим, а також робила прогнози на подальший розвиток розширеного Євросоюзу.
Кай-Олаф Ланг у своїй статті В«Країни-члени Європейського Союзу через два роки після розширення: уроки та перспективи В»досліджує ситуацію в країнах Центральної та Східної Європи відразу після вступу, а також робить прогнози щодо їх подальшого розвитку, вступу до зони євро, приєднання до Шенгенескому Угоди.
Ж.К. Осадча і К.Н. Лобанов вивчали одну з проблем середніх і малих країн ЄС - В«боротьбу за зміцнення свого статусу В»[5], то є проблеми вибору поведінці щодо великих держав-членів Європейського Союзу.
Ю.Пенке в своїй роботі порівнював політику В«старої ЄвропиВ» [6] та розширеного Союзу і аналізував співпрацю Росії з новим Євросоюзом.
В.Н. Поздняков і С.П. Ганжа досліджували економічні та політичні проблеми, що з'явилися на передвступний етапі як в державах-кандидатах, так і в самому Євросоюзі.
Д.М. Сеітова вивчала умови вступу в Європейський Союз, а також переваги і недоліки інтеграції для Євросоюзу.
Л.Є. Стровский в своїй роботі В«Розширення Європейського Союзу: народження нових проблем В»коротко описує ситуацію в країнах ЦСЄ до вступу в Європейський Союз і аналізує деякі економічні проблеми, що виникли після розширення.
В. Ханкеля аналізує ситуацію після п'ятого розширення Євросоюзу і вивчає перспективи подальшого розвитку країн Центральної та Східної Європи в рамках Європейського Союзу.
Глава 1. Умови вступу до Європейського Союзу для країн Центральної та Східної Європи
1.1 Вимоги до вступу в Європейський Союз
На протязі усієї своєї історії ЄС розвивається за двома напрямками: все більш повного об'єднання національних господарств у єдину регіональну економіку та територіального розширення зони інтеграції (widening and deepening).
Розширення ЄС покликане сприяти його економічному та політичному розвитку. Даний процес надає наступні переваги: ​​
В· підвищення ролі ЄС у світовій політиці;
В· посилення економічної ваги ЄС у світовому господарстві;
В· розширення пояси демократії, стабільності і процвітання на європейському континенті.