Зміст
Введення
Сутність, причини та цілі вивезення капіталу
Форми вивозу капіталу
Державне та міждержавне регулювання вивозу капіталу
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Як наслідок посилення інвестиційної активності у світі, зростання числа транснаціональних злиттів і поглинань вивіз капіталу стає характерною рисою нового світового порядку, глобалізації, що змушує переосмислити його вплив на національну економіку, а також визначити роль вивезення капіталу в сучасних економічних умовах. Сьогодні лідерами з притоку іноземних інвестицій є розвинені країни, такі як США, Великобританія, Євросоюз та ін, в той час як країни з ринками, значно поступаються їм по залученню капіталу.
За підсумками 2009 р. обсяг тільки прямих іноземних інвестицій у розвинені країни виріс практично в півтора рази і склав за попередніми підрахунками 800,7 млрд. дол
При цьому країни, що розвиваються залучили прямих інвестицій на суму лише 367,7 млрд. динамічно розвиваються країни БРІК (Бразилія, Росія, Індія і Китай), з яких тільки Росія за рік подвоїла залучення прямих іноземних інвестицій.
Тим часом, Росія поступається не тільки розвиненим країнам, а також багатьом іншим країнам з ринками, що розвиваються (Emerging Markets) по співвідношенню залучених прямих інвестицій і накопиченого вивезеного капіталу. Така ситуація багато в чому стала наслідком загальнонаціонального системного економічної кризи 90-х рр.. XX в., Коли спостерігався процес нестримного відтоку капіталу з національної економіки.
Таким чином, актуальність теми обумовлена ​​значущістю категорії вивозу капіталу для розвитку національної економіки.
Мета роботи: розкрити сутність вивезення капіталу на сучасному етапі.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
Виявити сутність і причини вивозу капіталу; охарактеризувати основні форми вивозу капіталу; виділити особливості вивозу капіталу на сучасному етапі розвитку економіки; дати характеристику існуючого державного і міждержавного регулювання вивезення капіталу.
При виконанні роботи був використаний ряд навчальної та наукової літератури, такий як: "Вивезення капіталу з Росії та концепція його регулювання "під редакцією Булатова А.С., "Економічна теорія" під редакцією Акулова В.Б., Акулової О.В. і т.д., а також статті таких журналів як: "Питання економіки", "Гроші і кредит "і т.д.
Сутність, причини та цілі вивезення капіталу
Загалом поняття вивозу капіталу трактується в різних напрямках економічної думки, заснованих на різних підходах як з точки зору розвитку ринку і складових його форм господарських зв'язків, так і з точки зору мінливого розуміння сутності, ролі і значення окремих форм таких зв'язків у розвитку національних економік, характеру завдань, економічної безпеки та соціально-економічного благополуччя.
Вивіз капіталу в період глобалізації практично всі дослідники пов'язують з діяльністю транснаціональних компаній і банків, вбачаючи в ній як позитивні, так і негативні риси. Саме такий поворот досліджень вивозу капіталу вкрай політизував точки зору авторів, ввівши їх у поле протиставлення розвинених країн і країн з ринками (Emerging Markets).
Проблема вивозу капіталу в умовах глобалізації розглядається багатьма сучасними дослідниками з точки зору теорій неоімперіалізму. При цьому трансформація "старого" імперіалізму в "новий" визначається у вигляді розвитку п'яти ленінських ознак, одним з яких залишається вивіз капіталу, який є характерною рисою нового світового порядку, глобалізації і має, як і колись, особливо важливе значення.
Сьогодні вирішальна роль монополій (Сформованих за рахунок концентрації виробництва і капіталу), у господарській життя розвинулася в гегемонію корпоративного капіталу. Фінансовий капітал досяг такого рівня розвитку, коли обсяги спекулятивних операцій на порядок перевищують обсяги реального виробництва. Цей капітал все більше відривається від реального сектора, залишаючись пануючим над ним.
Вивезення капіталу відбувається в основному у вигляді міграції глобально-корпоративного капіталу, домінуючого над іншими формами і є переважно віртуальним фіктивним капіталом. Транснаціональні корпорації та банки (ТНК і ТНБ), що діють на полях національних держав, стали також панівною силою в економіці, яка трансформувалася в глобально-капіталістичну.
Особливе місце в сучасних поглядах на проблему вивозу капіталу займає інституціональний підхід. Сьогодні в процесі вивозу капіталу важлива роль відводиться таким інститутам глобальної економіки як Міжнародні фінансові центри (МФЦ) і глобальні центри капіталу (ГЦК), які тісно переплітаються з ТНК в процесі концентрації і перерозподілу капіталу. МФЦ складаються не просто із великих банків і фінансових інститутів, які вирвалися на міжнародну арену; невід'ємною частиною цих утворень є також валютні, фондові та інші біржі, узгоджено діють за все більш уніфікованими правилами. Навколо міжнародних фінансових центрів групуються численні фірми, що надають юридичні, аудиторські, економіко-технічні та інші послуги переважно консалтингового характеру.
Сучасні теорії пов'язують розвиток вивозу капіталу з процесом формування глобальної (наднаціональної) економіки і глобального капіталізму, який істотно збільшив мобільність капіталу. Сьогодні глобальні фінансові ринки мають величезний вплив на економічні умови у всьому світі, а обсяги денних фінансових операцій (угод) перевищують річні бюджети багатьох країн. Глобалізація фінансових ринків вкрай ускладнила для окремих країн оподаткування капіталу, оскільки з розвитком новітніх технологій та інфраструктури, капітал у багатьох випадках можна відвести куди завгодно протягом найкоротшого часу. При цьому в умовах вільного руху капіталу будь-яка спроба обкласти його податками або зайнятися його регулюванням може спонукати капітал до втечі [1].
Таким чином, на передній план все більше виходить перерозподіл фінансових ресурсів на користь глобальних центрів капіталу (ГЦК) - найбільш інвестиційно-привабливих регіонів, країн, підприємств. Ці центри відносяться переважно до розвинених країн. Процес концентрації капіталу, продуктивних ресурсів і
технологій в руках обмеженого кола суб'єктів глобальної економіки, таких як ТНК і МФЦ призводить до формуванню й виникненню ієрархії в економіці, влада над якою дозволяє впливати на всі сфери людської діяльності, в тому числі політичну владу.
Вивезення капіталу являє собою приміщення капіталу за кордоном з метою систематичного одержання додаткового прибутку за рахунок використання місцевих виробничих, матеріальних і трудових ресурсів. Якщо при продажу товарів внаслідок нееквівалентного обміну привласнюється частина прибутку, створеної в іншій країні, і йде однократна реалізація прибутку, то при вивезенні капіталу прибуток присвоюється безперервно до тих пір, поки поміщений капітал знаходиться в власності іноземних компаній. Сучасне світове господарство та міжнародні економічні відносини характеризуються посиленням вивозу та міграцією капіталу.
Процес інтенсифікації вивезення капіталу в даний час визначається наступними факторами:
1) розвитком світового ринку та втягуванням в нього все більшого числа країн;
2) подальшою концентрацією і централізацією капіталу в національних економіках;
3) перенагромадженням капіталу на національних ринках позикового капіталу промислово розвинених країн;
4) зацікавленістю окремих країн в припливі іноземних капіталів внаслідок нестачі внутрішнього капіталу.
Основними рисами вивезення капіталу на сучасному етапі є його міграція як в країни, що розвиваються, так і в розвинені країни. При цьому з 70-х рр.. посилилася тенденція до вивозу капіталу в розвинуті країни (США, Захід...
