ДИНАМІКА, ЗОВНІШНЯ І ТОВАРНА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ РОСІЇ
Зовнішня торгівля в глобальній економіці стала найважливішим чинником економічного розвитку. Ефект від участі Росії в міжнародному обміні товарами і послугами став відігравати досить помітну роль у розвитку вітчизняної економіки [1, с. 112].
Тільки експорт товарів забезпечує від однієї до двох третин приросту ВВП, тобто 2,1-4,2 процентних пункти приросту в середньому в рік. Світовий ринок поглинає від 11% до 14% виробленої в Росії доданої вартості. Майже половина ресурсів роздрібної торгівлі формується за рахунок імпорту [1, с. 112].
Позитивний вплив зовнішньоекономічних зв'язків відчувають на собі сьогодні практично всі сектори і галузі економіки, включаючи сектор домашніх господарств. Воно багато в чому обумовлено в цілому сприятливої вЂ‹вЂ‹для російських зовнішньоекономічних операторів кон'юнктурою на світових ринках. Підвищення цін на товари вітчизняного експорту, так само як і їх пониження на імпортовану продукцію, тобто зміна умов торгівлі, в минулі роки дозволяло експортерам і імпортерам отримувати додаткові доходи - своєрідні субсидії світових ринків.
Якщо розглядати зовнішню торгівлю товарами як сукупний результат торгівлі з країнами далекого зарубіжжя і країнами СНД, то в 2004-2005 рр.. можна відзначити тенденцію до збільшення товарообігу з країнами далекого зарубіжжя, причому темпи зростання експорту в 2005 році в країни далекого зарубіжжя значно випереджають темпи зростання експорту в країни СНД. В імпорті, починаючи з 2005 року, відзначається тенденція переорієнтації імпорту з країн СНД на країни далекого зарубіжжя [4, с. 94].
Таким чином, частка далекого зарубіжжя в зовнішньоторговельному обороті Росії збільшується, а країн СНД зменшується.
Провідне місце у товарній структурі експорту за період 2003-2008 рр.. продовжували займати мінеральні продукти (57,3% -64,7%), метали, дорогоцінні камені і вироби з них (17,8% -16,1%), машини, обладнання і транспортні засоби (9,0% -5,6%), продукція хімічної промисловості, каучук (6,9% -5,9%), а також деревина і целюлозно-паперові вироби (4,2% -3,5%) [4, с. 94].
Сумарний питома вага даних товарів у вартісному обсязі експорту в 2003-2008 рр.. варіював у межах 95,2% - 95,9%.
Таким чином, частка інших товарів (продукції легкої, харчової промисловості, промисловості будівельних матеріалів та сільського господарства) складає 4,8-4,1% від вартісного обсягу експорту країни [4, с. 94].
Експорт сировинних неенергетичних товарів, машин і устаткування збільшився в 2,3 рази і в 1,6 рази відповідно, незважаючи на зниження частки цих груп товарів. Експорт споживчих товарів у вартісному виразі збільшився в 2,2 рази [3, с. 334].
Збільшення частки сировинних товарів у вартісній структурі експорту Росії за розглянутий період відбувалося в результаті випереджаючих темпів зростання паливно-енергетичних товарів - більше 130% в середньому за період. Середньорічне зростання експорту машин і обладнання за цей час склав 113%, тоді як темпи зростання експорту в цілому за розглянутий період склали 127 відсотків [3, с. 335].
Проте без урахування цінового фактора експорт машин і устаткування зростав майже в три рази швидше, ніж експорт паливно-енергетичних товарів, і вдвічі випереджав середньорічні темпи зростання експорту в цілому. Це свідчить про те, що здійснення стратегічної завдання диверсифікації російського експорту і економіки в цілому почалося, якщо врахувати, що найбільш динамічно зростають галузі російської промисловості аж ніяк не нафта і газ, а виробництво машин та електрообладнання.
Динаміка структурних зрушень показує, що основними причинами мають місце змін у товарній структурі вартісного обсягу є коливання цін на продукцію паливно-енергетичного комплексу. Більш низькі ціни на нафту, природний газ і нафтопродукти приводили до скорочення питомої ваги паливно-енергетичних товарів і збільшенню продукції інших галузей (в першу чергу частку продукції чорної і кольорової металургії) [3, с. 335].
У міжнародній торгівлі зберігається тенденція до підвищення питомої ваги готових виробів (на них припадає три чверті світового товарного експорту) при знижувальної тенденції частки сировинних і продовольчих товарів, що об'єктивно сприяє посиленню позицій у світовому товарообігу країн-експортерів високотехнологічної та наукомісткої продукції машинобудування, приладобудування і електроніки і ослаблення позицій країн, що поставляють на світовий ринок переважно сировинні товари.
Розширення імпорту в Росію в відсутність достатнього числа конкурентоспроможних вітчизняних постачальників супроводжувалося посиленням позицій зарубіжної продукції на внутрішньому ринку, в тому числі по багатьом чутливим для країни позиціях. Значне збільшення фізичних обсягів імпорту в умовах стійкого розширення внутрішнього попиту, зміни структури споживання на користь імпортної продукції, зниження середніх контрактних цін і реального подорожчання рубля.
Поліпшення світової загальногосподарської кон'юнктури в 2004 році дало додатковий імпульс для розвитку зовнішньоекономічного комплексу Росії. У результаті значного зростання цін по основним товарним позиціям російського експорту і суттєвого збільшення порівняно з 2003 роком фізичних обсягів імпорту темпи зростання вартісних обсягів зовнішньоторговельного обороту в минулому році ще більш прискорилися. Масштаби зовнішньоекономічної діяльності Росії досягли максимальних значень за весь пореформений період. Експорт та імпорт товарів досягли рекордних значень. Надзвичайно сприятлива для російських експортерів кон'юнктура на світових товарних ринках сприяла зростанню обсягів торгівлі. Приріст світових цін на основні товари російського експорту в 2004 р. в порівнянні з 2003 р. оцінюється в 21%. Ціни на експортовані товари зростали швидше, ніж на імпортовані. Це призвело до поліпшення умов торгівлі Росії із зарубіжними країнами в 2004 році. Значне зростання контрактних цін на всі основні товари російського експорту супроводжувався збільшенням фізичних обсягів вивезення товарів на зовнішні ринки.
Зростання імпорту в 2004 р. відносно 2003 р. був пов'язаний головним чином зі збільшенням фізичних обсягів ввезеної продукції. При цьому контрактні ціни на окремі імпортовані товари (переважно на споживчі та окремі сировинні товари) підвищилися. Основна частка приросту вартості імпорту була забезпечена збільшенням закупівель товарів інвестиційного призначення, вартість яких за порівняно з 2003 р. зросла в 1,4 рази [3, с. 338].
Сприятлива цінова кон'юнктура на зовнішніх ринках в 2005 році сприяла суттєвому зростанню експорту товарів. Значне підвищення контрактних цін практично на всі основні товари російського експорту супроводжувалося збільшенням фізичних обсягів вивезення більшості товарів на зовнішні ринки. Подальше підвищення внутрішнього попиту на товари зарубіжного виробництва, пов'язане із зростанням економіки і збільшенням доходів населення, сприяло значному зростанню імпорту товарів. Зростання імпорту був обумовлений головним чином збільшенням фізичних обсягів ввезеної продукції. Разом з тим відзначалося підвищення контрактних цін на окремі товари, що імпортуються (переважно на споживчі і окремі сировинні товари). Умови торгівлі Росії з закордонними країнами в 2005 році порівняно з 2004 роком покращилися за рахунок випереджального росту цін на експортовані товари.
У 2006 році високими темпами зростали як експорт, так імпорт товарів, причому вартість імпорту росла швидше, так як поліпшення зовнішньоекономічної кон'юнктури, що явилася основним чинником швидкого зростання експорту, до кінця року сповільнилося - в основному через того, що ціни на нафту повернулися до значень осені 2005 року [4, с. 96].
У той же час, імпорт нарощувався в основному за рахунок зростання фізичних обсягів, пі...