Зміст
Введення
1. Зовнішня торгівля США: історична ретроспектива
2. Зовнішня торгівля США на сучасному етапі
2.1 США у світовій торгівлі до 2008 року
2.2 Зовнішня торгівля США в 2009 році
3. США і Росія
3.1 Російсько-американські економічні відносини: стан і перспективи
3.2 Взаємовідносини США з Іркутської областю
Висновок
Список використаної літератури
Введення
До початку ХХI століття США зберегли за собою статус економічної наддержави, зміцнивши його в 1990-і роки завдяки динамічному розвитку В«нової економіки В», заснованої на використанні передових інформаційних технологій, зміцнили свої позиції лідера в сфері інновацій та залучення іноземних інвестицій, неодноразово займаючи верхню строчку в рейтингу конкурентоспроможності країн. Слід, однак, визнати, що динамічний стійке зростання американської економіки відбувався на тлі масштабного розростання пасивного сальдо торгового балансу. Торговий дефіцит, безумовно, не є суто американським явищем. Разом з тим, враховуючи величезну роль США у світовій економіці, необхідно розглядати дефіцит зовнішньої торгівлі, склався в цій країні ще три десятиліття тому і що придбав в останні роки гостру форму, як проблему глобального характеру.
Сполучені Штати вірять в систему відкритої торгівлі, на яку поширюється принцип законності. З часів Другої світової війни президенти Сполучених Штатів стверджували, що участь у світовій торгівлі надає американським виробникам доступ до широких іноземних ринків і дає американським споживачам можливість більш широкого вибору при покупці продуктів. В Останнім часом лідери Америки відзначали, що конкуренція з боку іноземних виробників також дозволяє підтримувати низькі ціни на багато товарів, пом'якшуючи тим самим вплив інфляції.
Американці заявляють, що вільна торгівля приносить вигоду й іншим народам. Економісти вже давно вважають, що торгівля дозволяє країнам приділяти основну увагу виробництву тих товарів і послуг, високу якість яких ці країни можуть забезпечити з найбільшою ефективністю. Таким чином, вони підвищують виробничі потужності всього світового співтовариства. Більше того, американці переконані в тому, що торгівля сприяє зростанню економіки, соціальної стабільності і розвитку демократії в окремих країнах, а також що цей вид економічної діяльності сприяє світовому процвітанню, утвердженню законності і забезпеченню миру в міжнародних відносинах.
Незважаючи на наявні проблеми в економіці, США як і раніше є лідером світової системи господарювання, одним з найбільших по території і населенню країн світу. За рівнем розвитку продуктивних сил, масштабом свого господарства країна значно випереджає будь-яку з інших розвинених країн. США - одні із самих високоефективних господарств у світі.
Ніхто не береться заперечувати той факт, що хід розвитку економічних процесів у самих США роблять значний вплив на економіку всього світу, безпосередньо впливаючи на цикл і господарську обстановку в інших країнах, на структуру міжнародного економічного обсягу. Чергове доказ даного феномена було отримано під час світової фінансової кризи 2008 року.
Таким чином, вивчення проблем та тенденцій у зовнішній торгівлі США продовжує залишатися актуальним в даний час.
В даній роботі ми постараємося найбільш повно описати стан зовнішньої торгівлі США, а також поговоримо про місце даної країни в світовій торгівлі.
1. Зовнішня торгівля США: історична ретроспектива
Більш ніж за два століття існування Сполучених Штатів в якості країни їх зовнішня торгівля та глобальна економічна політика різко змінили свою спрямованість. У перші роки історії США їх державна влада і ділове спільнота основну увагу приділяли розвитку внутрішньої економіки, незалежно від того, що відбувалося за кордоном. Проте з часу Великої депресії тридцятих років XX століття і Другої світової війни країна, загалом і в цілому, прагнула до зниження торгових бар'єрів і координації світової економічної системи. Подібна прихильність вільну торгівлю має економічні та політичні корені. Сполучені Штати все більше стали розглядати відкриту торгівлю не тільки як засіб просування своїх економічних інтересів, але й як вірний шлях до налагодження мирних відносин між країнами.
В Протягом значної частини післявоєнного періоду Сполучені Штати займали панівне положення на багатьох експортних ринках. Це стало результатом мощі і стабільності економіки США, того факту, що машина їх індустрії не була порушена війною, і американських успіхів у розвитку технології та технічних методів виробництва в обробній промисловості. Однак до сімдесятих років минулого сторіччя розрив між експортною конкурентоспроможністю Сполучених Штатів та інших країн став скорочуватися. Більш того, порушення стабільності цін на нафту, світовий спад і підвищення курсу долара по відношенню до інших валют в період сімдесятих років XX століття в своїй сукупності негативно позначилися на стан торговельного балансу США. Дефіцит торгового балансу США ще більше збільшився у вісімдесяті та дев'яності роки минулого століття, оскільки в Америці тенденція до придбання іноземних товарів за своїми масштабами постійно обганяла попит на американські товари в інших країнах.
В вісімдесяті та дев'яності роки XX століття зростаючий дефіцит торгового балансу в Сполучених Штатах призвів до зменшення політичної підтримки лібералізації торгівлі з боку Конгресу США. У ці роки американські законодавці розглядали широкий перелік протекціоністських пропозицій, ініціаторами багатьох з яких були галузі американської промисловості, які опинилися не в змозі конкурувати на ринку з аналогічними галузями інших країн. Крім того, Конгрес все більш неохоче давав президенту свободу дій у веденні переговорів про укладення нових угод щодо лібералізації торгівлі з іншими країнами. На довершення всього, після закінчення В«холодної війниВ» американці ввели ряд торгових санкцій проти країн, які, на думку США, порушували загальноприйняті норми поведінки щодо прав людини, тероризму, торгівлі наркотиками і створення зброї масового знищення.
Незважаючи на ці невдачі в досягненні вільної торгівлі, в дев'яності роки XX століття Сполучені Штати продовжували домагатися лібералізації торгівлі на міжнародних переговорах. США ратифікували Північноамериканська угода про свободу торгівлі (НАФТА), завершили так званий уругвайський раунд багатосторонніх торговельних переговорів і приєдналися до багатосторонніх угод, встановлює міжнародні правила захисту інтелектуальної власності та торгівлі фінансовими та основними телекомунікаційними послугами.
Всі ж до кінця дев'яностих років минулого сторіччя майбутнє напрямок торгової політики США залишалося невизначеним. Офіційно ця країна зберігала прихильність вільну торгівлю, оскільки брала участь в новому раунді багатосторонніх торговельних переговорів; докладала зусиль до розробки регіональних угод про лібералізацію торгівлі за участю Європи, Латинської Америки та Азії і прагнула вирішити свої двосторонні торгові суперечки з низкою інших країн. Однак відсутня впевненість у тому, що вдасться отримати підтримку в проведенні подібної політики. Тим не менш, це не означало, що Сполучені Штати збираються піти з світової економіки. Ряд фінансових криз, особливо криза, яка потрясла Азію в кінці дев'яностих років XX століття, наочно продемонстрували взаємозалежність глобальних фінансових ринків. У процесі роботи над створенням механізмів, що мають своєю метою дозвіл або запобігання подібних криз, Сполучені Штати та інші країни стали розглядати ідеї реформ, проведення яких зажадає в майбутні роки налагодження все більш широкого узгодження зусиль і співпраці в міжнародному масштабі.
2. Зовнішня торгівля США на сучасному етапі
2.1 США у світовій торгівл...
