Що таке мінеральна вода?
Східні народи благоговійно ставляться до води, вважаючи її одним з основних елементів світобудови. Тамтешні мудреці впевнені, що вода з цілющих джерел розслабляє, заспокоює, знімає роздратування, жар і агресію. Історія вживання мінеральних вод нараховує багато сотень років.
В античні часи греки споруджували біля цілющих джерел святилища, присвячені богу Асклепію (римляни в подібних же місцях зводили храми на честь Ескулапа) - заступникові медицини. В Греції археологи виявили руїни древньої водолікарні, побудованої приблизно в VI столітті до н.е. Залишки стародавніх бань зустрічаються і у нас на Кавказі, де не тільки купалися, але й лікувалися мінеральними водами. Від покоління до покоління передавалися усні перекази про чудодійні властивості вод, що б'ють тут під землі.
Історія вивчення та використання мінеральних вод Росії пов'язана з ім'ям Петра I, 285 років тому звелів своїм указом шукати в Росії ключові води. За його наказом на Марциальних (залізистих) водах в Олонецкой губернії в Карелії був побудований перший водолікувальний курорт в Росії. У 1803 р. Олександром I було визнано державне значення кавказьких мінеральних вод і почалося вивчення їхніх цілющих властивостей. У 1825 р. була опублікована робота російського хіміка Г. І. Гесса, изучавшего хімічний склад і дію російських цілющих вод.
Мінеральна вода - це дощова вода, яка багато століть чи навіть тисячоліть тому пішла глибоко в землю, просочуючись крізь ущелини і пори різних шарів породи. При цьому в ній розчинялися різні мінеральні речовини, що знаходяться в породі. Від просто природної води з підгрунтових джерел і відкритих водойм мінеральні води відрізняються складом. Чим глибше вони залягають, тим тепліше й багатше вуглекислотою і мінеральними речовинами. Крім того, чим глибше проникає в породу вода, тим більше вона очищається. У такій воді мінеральні речовини накопичуються природним чином в міру проходження її через геологічні формації. Таким чином, мінеральні води - це води, насамперед підземних джерел.
Слід, безсумнівно, розрізняти питну та мінеральну воду.
Відповідно до Кодексу Аліментаріус - головному харчовому стандарті ООН - ці відмінності зводяться до наступного:
В· мінеральна вода видобувається з природних джерел або пробурених свердловин, без зовнішнього впливу на хімічні і фізичні властивості природної мінеральної води;
В· наявність у воді мінеральних солей у певних пропорціях і присутність в ній слідових речовин та інших складових;
В· збір води здійснюється в умовах, що гарантують її вихідну мікробіологічну чистоту і стабільний хімічний склад існуючих у ній компонентів.
Хтось сказав, що мінеральні води капризні і вимагають делікатного поводження, вони ніжніше дорогоцінних вин. Дійсно, воду із джерела необхідно дуже дбайливо підняти з глибоких надр землі, а потім упакувати в зручну й безпечну тару, щоб зберегти незмінною ту унікальну програму, яку заклала в неї сама природа.
Мінеральна вода краще засвоюється організмом, а потрапляючи в шлунок, реагує з шлунковим соком, виділяє вуглекислоту і стимулює секреторну діяльність шлунка. Підвищується апетит і настрій. Ось чому у тих же французів на обідньому столі поруч з хлібом обов'язково варто пляшечка з водою.
Вони і спрагу намагаються вгамувати мінералкою. Жага може виникнути і у здорової людини при втраті води, особливо влітку. Причому з втратою води ми втрачаємо і деяку кількість солей. Компенсувати цю втрату легше всього мінеральною водою.
Люди часто захоплюються вживанням мінеральної води, не враховуючи, що в її склад входить свій неповторний набір хімічних елементів, що і визначає її користь або шкоду. Більшість любителів мінеральної води п'ють її через наявність вуглекислого газу в ній. Особливо нею захоплюються страждають від підвищеної кислотності і гурмани, купуючи будь-яку мінеральну воду без розбору - що є в цей момент у продажу, не думаючи, що дана мінеральна вода шкідлива для його організму і не для тієї хвороби, на яку страждає хворий. Мінеральна вода призначена тільки для лікувальних цілей і може завдати шкоди організму, особливо дитячого.
Мінеральна вода відрізняється від прісних вод значною мінералізацією: від 0,1% (1 г твердих речовин в 1 л води) до 5% (50 г твердих речовин в 1 л води). Вода з джерел відноситься до групи мінеральних і при меншій мінералізації, ніж 0,1%-й величині сухого залишку, якщо в ній міститься відоме кількість специфічних елементів, мають лікувальне значення, наприклад, йод, бром, літій, миш'як і ін
Якщо у воді міститься газ, і її стійка температура вище 20 В° С - таку воду навіть при малому вмісті мінеральних речовин відносять до групи мінеральних. Найбільшим лікувальним ефектом володіють мінеральні води з вмістом вуглекислого газу (В«Кисловодськ джерела В»та ін), сірководню (В« Сочі В»,В« Мацестінскіе джерела В») та радону. Існує ряд джерел, води яких не мають ні певної мінералізації, ні відповідної температури, не містять в належних кількостях жодного з активних елементів (йод, бром, літій, миш'як, сірководень, тощо) і, тим не Проте, їх відносять до категорії мінеральних і використовують для лікування ряду захворювань. Це пов'язано з тим, що тут важливо враховувати вплив не окремих компонентів води, а всій їх сукупності.
Пиття мінеральних вод сприяє усунення або пом'якшення хворобливих розладів і поліпшення функцій окремих органів і систем. Таке лікування найефективніше при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, а саме: при хронічних гастритах, гастродуоденітах, виразкової хвороби, ентеритах, колітах, ентероколітах, хронічних гепатитах, ангіохоліти, холециститах, жовчнокам'яній хворобі, хронічних панкреатитах і ін
Одержуваний на питних курортах хороший терапевтичний ефект є результатом не тільки пиття мінеральних вод, але й одночасного впливу інших лікувальних факторів: курортного режиму, дієтичного харчування, зміни кліматичних умов, відриву від домашньої та виробничої обстановки, перебудови і розвантаження нервової системи під впливом усунення приводів до неприємних емоцій і нервово-психічної травматизації. З великою користю застосовується лікувальна фізкультура, гідротерапія, електролікування та ін В умовах курорту мінеральна вода, крім внутрішнього застосування, використовується також і зовнішньо у вигляді ванн, напівванн, обмивань, обливань і ін
Мінеральні води можуть вводитися всередину через рот, через пряму кишку і рідко - парентерально (підшкірно, внутрішньом'язово і навіть внутрішньовенно). Поряд з питвом мінеральні води, в цілях посилення лікувального ефекту застосовуються промивання та зрошення шлунку, введення мінеральної води безпосередньо в пряму кишку, трансдуоденальне промивання кишечника, клізми з мінеральної води, краплинні клізми, кишкові ванни, сі фонние і підводні промивання кишечника і т. п. Всі ці методи найчастіше комбінуються з питним лікуванням.
Питні мінеральні води - як правило, підземні (відомі також талі, штучні та ін) води, які характеризуються наявністю певних солей та інших хімічних сполук. В залежності від температури, виділяють холодні, теплі і гарячі мінеральні води. Деякі мінеральні води володіють природною радіоактивністю. Відмінністю мінеральної води від звичайної питної є більш високий рівень мінералізації - близько 1 г/л.
Залежно від концентрації солей, природні мінеральні води ділять на:
В· столові - мінеральна (натуральна) вода придатна для щоденного застосування, зміст солей в ній не перевищує 1 грама на літр води. Як правило, вона м'яка, приємна на смак, без стороннього запаху і присмаку. Не випадково на основі їдальнею води виготовляються прохолодні напої; Нормативні документи на мінеральні столові води відсутні. Тому критерії віднесення вод до мінеральним столових вод не стандартизовані.
В· лікувально-столові - В цій в...
