Національний університет фізичного виховання і спорту України
Кафедра: Фізичної реабілітації
Дисципліна: Фізична реабілітація
Реферат на тему:
"Фізична реабілітація при неврозах"
студента 4-го курсу
групи № 42
Дзюбяк Ю. В.
Київ 2011
Зміст
Введення
1. Патогенез і фізична реабілітація при неврозах
2. Ігри для хворих при захворюваннях і пошкодженнях нервової системи
Список літератури
Введення
Неврози - тривалий і виражене відхилення вищої нервової діяльності від норми внаслідок перенапруги нервових процесів і зміни їх рухливості. В основі патофізіологічних змін при неврозах лежать порушення: процесів збудження і гальмування; взаємин між корою і підкіркою; нормального співвідношення 1-й і 2-й сигнальної систем. Неврози частіше розвиваються в осіб зі слабким типом нервової системи. Невротичні реакції зазвичай виникають на відносно слабкі, але довгостроково діючі подразники, призводять до постійного емоційного напруження або внутрішніх конфліктів.
1. Патогенез і фізична реабілітація при неврозах
Важливу роль в генезі неврозів відіграє і конституціональна схильність. Виділяють 3 типи неврозів: неврастенія, невроз нав'язливих станів (психастенія), істерія.
Неврастенія (Астенічний невроз) характеризується ослабленням внутрішнього гальмування, підвищеної психічної та фізичної втомлюваністю, неуважністю, зниженням працездатності. Хворим властива дратівливість, надмірна збудливість, гіперстезія, можливі порушення сну, головні болі, вегетативні розлади і т.д. Її іноді називають дратівливою слабістю. Психастенія (невроз нав'язливих станів) - наслідок слабкості підкірки і першої сигнальної системи. У корі головного мозку утворюються вогнища патологічної застійності - хворі пункти.
Характерні нав'язливі думки, ідеї, нав'язливі страхи (фобії), боязнь простору та положення, страх транспорту і т.д. Істерія - наслідок порушень нормальних взаємин між першою і другою сигнальними системами з переважанням першої. При істерії характерні рухові розлади (істеричні парези і паралічі, гіперкінези, тики, тремор і т.д.), вегетативні розлади та розлади чутливості.
Фізичні вправи при неврозах вирівнюють динаміку основних нервових процесів (Збудження і гальмування), координують функції кори і підкірки, першої та другої сигнальних систем. Регулярне застосування фізичної культури згладжує різні розлади вегетативної нервової системи. Методика ЛФК диференціюється в залежності від типу неврозу. В умовах стаціонару використовуються УГГ, малорухомі і рухливі ігри, елементи хореотерапіі, психотерапевтичне вплив, масаж, частіше загальний, гідротерапія.
Основна задача занять - загальнозміцнюючу дію. З цією метою застосовуються вправи помірної інтенсивності для всіх м'язових груп, що поєднуються з поглибленням дихання, з опором і обтяженнями, зі снарядами і на снарядах. При підвищеній збудливості хворих, коли немає необхідності активізувати кору, посилюючи її вплив на підкірку і першу сигнальну систему (істерія), темп занять, тон методиста і музичний супровід повинні бути спокійними. Вправи слід переважно пояснювати, а не показувати. Доцільно використовувати цілі гімнастичні комбінації, вправи на увагу, рівновага, стрибки, метання, а також деякі ігри і естафети. При істеричних контрактурах і паралічах слід використовувати вправи та ігри, що вимагають інтенсивної активної роботи м'язових груп, не залучених до контрактури і паралічі, а також концентрації уваги. Хворих, у яких невроз проявляється переважно в загальмованості і пригніченості (Психастенія), необхідно постійно і наполегливо активізувати. Рекомендується використовувати добре знайомі хворому емоційно-забарвлені вправи, не фіксуючи увагу на точності виконання вправ. Виправляти помилки слід, демонструючи гарне виконання вправ. Необхідно широко використовувати ігровий метод проведення занять. Тон методиста і музичний супровід повинні бути живими, бадьорими. Хворих з вогнищами застійного збудження, час занять необхідно відволікати від нав'язливих думок, зацікавити, створюючи іншу домінанту.
Найбільш благотворно на хворих неврозами діє санаторний режим. Реабілітаційні заходи в санаторно-курортних умовах характеризуються загальнозміцнюючим впливом на весь організм і спрямовані на загартовування організму, підвищення працездатності та психологічної стійкості. З цією метою широко використовуються прогулянки, екскурсії, спортивні ігри, заняття в басейні, елементи спорту, туризм. В арсенал засобів обов'язково включається загальний масаж, різні види психотерапії і фізіобальнеотерапіі (оксигенотерапія, голкорефлексотерапія, водні процедури, радонові, сульфідні і йодо-бромні ванни).
2. Ігри для хворих при захворюваннях і пошкодженнях нервової системи
фізичний реабілітація гра неврастенія невроз
В фізичної реабілітації неврологічних хворих на різних етапах лікування ігри використовуються як допоміжний засіб відновлення, оскільки широке їх застосування стримується тяжкістю захворювання або пошкодження ЦНС і відсутністю можливості суворої дозування навантаження. Ігри включаються в заняття, коли стан хворого дозволяє це зробити. Грунтуючись на руховому режимі хворого, слід підбирати відповідні ігри на місці, на розвиток і вдосконалення психоемоційних властивостей (увага, кмітливість і т. д.); малорухомі ігри - для відновлення рухових якостей (координації рухів, гнучкості, сили).
При захворюваннях і травмах периферичної нервової системи (неврити, радикуліти) після стихання гострих болів в заняття лікувальною гімнастикою включаються ігри на місці, оцінюється якість виконання вправ. Наприклад, "Хто сильніший?" - Утримати ногу в статичному положенні, лежачи на спині (без больових відчуттів). У санаторії застосовуються гри-естафети, що виключають різке скручування хребта і соскоки, в поліклініці або ВФД - спортивні ігри, наприклад волейбол на м'якому покритті з більш низькою сіткою і зменшеною майданчиком. Перед грою обов'язково проводиться розминка.
Рухливі гри як один із засобів лікувальної фізкультури займають особливе місце в забезпеченні комплексної реабілітації хворих неврозами. Вміст рухомих ігор різноманітно, воно включає біг, стрибки, метання, ігри-естафети. Емоційна насиченість, притаманна рухливим іграм, сприяє прискоренню реабілітації, збільшення функціональних резервів хворого. Враховуючи, що ігри для дорослих є неспецифічним видом діяльності і використовуються в різних фазах захворювання, вони повинні відповідати рішенню поставлених лікувальних завдань, можливості управління фізичним навантаженням, регулювання фізіологічних зрушень, викликаних емоційною насиченістю ігор. З різноманіття існуючих класифікацій ігор для хворих з різними проявами неврозів найбільш прийнятно поділ ігор за ступенем рухливості або рівню загальної фізичної навантаження, а саме: ігри малої, середньої та великої рухливості. Ці ігри можуть застосовуватися як самостійні заняття та у складі лікувальної гімнастики в кінці основної частини заняття. Якщо ігри застосовуються в басейні, їх доцільно проводити на початку або середині основної частини заняття.
При проведенні ігор як самостійних занять використовується не більше 2-3 з них при повторенні кожної гри не менше 3 разів. Коли рухливі ігри є складовою частиною лікувальної гімнастики, достатньо обмежитися однією грою з повторенням 2 рази. У заняттях з людьми старшого віку (на відміну від дітей) пріоритет віддається несюжетну іграм, які мають конкретну цільову установку (Швидше передати, наздогнати і т. д.).
Грунтуючись на клінічній хар...
