Фітотерапія і депресія
Лікування лікарськими травами (фітотерапія), що має багатовікову традицію, знаходить широке застосування й у сучасній медицині.
За розрахунками ВООЗ [Farnworth N. R. et al, 1985] до 80% населення планети воліють лікуватися лікарськими засобами природного походження. Однак ці цифри не відповідають для хворих депресіями.
Показання до фітотерапії при лікуванні афективних розладів у загальномедичній мережі обмежені вузьким колом проявів. Ефект лікарських трав виявляється при явній клінічній картині лише окремих, минущих симптомів гіпотіміі (лабільність настрою, ранкова млявість, сльозливість, дратівливість, розлади сну або апетиту), що не складаються в стійкий депресивний синдром. Позитивні результати спостерігаються при стертих депресіях з мінімальною вираженістю пригніченості, що проявляються або тілесними симптомами (відчуття м'язового напруги, слабкості, стягання в області голови і обличчя на фоні зниженого настрою), або сенестезіямі (Відчуття нечіткості сприйняття навколишнього, миготіння мушок перед очима, нестійкості ходи та ін.)
Крім того, фітотерапія може включатися в лікувальні стратегії, доповнюючі психофармакотерапию. У клінічній практиці таке положення складається при поганій переносимості психотропних засобів у осіб похилого віку, депресія при важких соматичних захворюваннях або церебральної органічної недостатності, а також при індивідуальній надчутливості до впливу психофармакологічних препаратів.
Препарати рослинного походження, які виявляють психо-тропний ефекти, підрозділяються на седативні і стимулюючі [Семко В. Я, 1999].
При гіпотимічних станах, що протікають з явищами дратівливості і порушеннями сну, показані засоби седативного спектру (препарати валеріани, пустирника, глоду, хмелю, півонії, пасифлори, вересу, материнки).
У випадках переважання в клінічній картині астенічних і енергійно розладів - переважні лікарські трави із стимулюючим ефектом (Настоянка лимонника, женьшеню, мордовник, стеркулія, ромашка, екстракти елеутерококу, родіоли рожевої). В окрему групу виділяють фітоантідепрессанти [Гіндікін В. Я., 1996; Weiss R. F., 1988], до яких відносяться левзея, аралія, заманиха та ін Серед фітоанті депресантами в необхідно в першу чергу виділити екстракт трави звіробою, а також препарати, що включають це рослинний засіб (Депре, ново-пассит). Мова йде про сучасних стандартизованих лікарських засобах з надійним дією і дозуванням.
Зокрема, антидепресивні та стимулюючі властивості трави звіробою (Hypericum perforatum - звіробій продірявлений) і одного з його основних активних речовин - гіперицину дозволили створити сучасний фітопрепарат Депре. При мінімальному ризику ускладнень Деприм ефективний при таких гіпотимічних проявах, як пригніченість, тривожність, порушення сну.
Як показало дослідження, проведене у відділі по вивченню прикордонної психічної патології та психосоматичних розладів НЦПЗ PANIH, багатокомпонентний препарат Ново-Пасит ефективний при легких астенічних і тривожних депресіях у жінок інволюційного віку [Дубницкая Е. Б., 2001]. У 62% хворих реєструється редукція емоційно-гіперестетіческіх проявів астенії (підвищена дратівливість, афективна лабільність, тривожні побоювання). Паралельно спостерігається поліпшення сну й апетиту. При цьому послаблення психопатологічних розладів, відбувається синхронно: зникають скарги на сухість у роті, диспепсичні явища, відновлюється апетит; хворі В«Перестають помічатиВ» серцебиття, головні болі, підвищене потовиділення, відчуття тяжкості в кінцівках. У міру поліпшення сну редукуються і симптоми, зараховують до феноменам психічної тривоги (занепокоєння, напруженість, дратівливість). Поліпшення сну супроводжується і зворотним розвитком перешкоджають засипанню тривожних побоювань, почуття слабості і стомлюваності і сонливості вдень. Отримані дані узгоджуються з приводиться в інших дослідженнях [Лазебник Л. Б., Кузнєцов 0.0., 1999; Морозов Д. П., 1999] інформацією.
Препарати рослинного походження відрізняє добра переносимість препарату, відсутність небажаних взаємодій з соматотропний засобами і ознак залежності.
З кінця 1980-х - початку 1990-х років спочатку в Західній Європі, потім і в США починають використовувати екстракт трави звіробою в якості антидепресивної Cредства - спочатку концентровані чаї, потім таблетки, капсули, драже і питні ампулірованних розчини. Країною-першовідкривачем антидепресивної ефекту звіробою є Німеччина. У 1987 р. там вперше проводиться клінічне дослідження препарату на основі звіробою. Вибірку склали 304 пацієнта з депресивними розладами невротичного рівня. У результаті терапії в 58% випадків відзначалася повна і в 37% - майже повна редукція депресивної симптоматики. В наступне представницьке дослідження (1992 р.) були включені вже 504 пацієнта з маскованими депресіями, неврастенію і іншими формами неврозів, вегето-судинною дистонією, синдромом хронічної втоми: 80% хворих оцінили результати терапії як В«хорошіВ» і В«відмінніВ», а 97% пацієнтів перенесли лікування без будь-яких побічних ефектів. Надалі інтерес до натуральний антидепресант росте, і препарати звіробою починають широко застосовуватися в Австрії, Італії, Словенії, Іспанії, США. Поступово підвищуючи концентрацію В«антидепресивнийВ» компонентів звіробою, фахівці починають все частіше використовувати його для лікування депресій легкого та середнього ступеня тяжкості, а також тривожних станів і безсоння. Так, у 1994 р. в Німеччині лікарями вже було призначено 64 млн. доз різних лікарських форм звіробою, а в 1999 р. в Німеччині і Австрії препарати звіробою, офіційно дозволені до застосування при депресії, тривожності та безсоння, лідирували за обсягом продажів. Важливо відзначити, що при лікуванні м'яких і помірних депресій, згідно з даними численних порівняльних досліджень препаратів звіробою і синтетичних антидепресантів, перші по своїй ефективності практично не поступаються другим, а за критеріями безпеки і переносимості - навіть перевершують. Незважаючи на проведення великої кількості клінічних досліджень, механізми дії препаратів звіробою остаточно не уточнені На думку більшості авторів, основна антидепресивну активність належить гіперицину, псевдогіперицину і гіперфорин. Вважається, що ці речовини впливають на обмін серотоніну, норадреналіну, дофаміну та гамма-аміномасляної кислоти, створюючи при цьому необхідний тимолептичний ефект. Є також численні дані про наявності у препаратів звіробою не тільки антидепресивний активності, але й чіткого терапевтичного ефекту при лікуванні станів тривоги і страху, псіховегететівних порушень різного генезу, психосоматичних розладів. Широке застосування препаратів звіробою призвело до вивчення можливих взаємодій з іншими лікарськими засобами. До теперішнього часу вже доведена фермент-індукують активність препаратів звіробою в відношенні селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, а також тразодон (з особистого досвіду: при прийомі тразадон з метою замісної терапії при лікуванні лікарськими Залежно від феназепаму, протягом 3-х тижнів - зворотний ефект, причому підсилюється, а після 3-х тижнів прийому, взагалі ніякого ефекту, окрім відчуття "оглушення", крім того у тразадон величезне число побічних ефектів, особливо страждає імунітет, тому різко падає кількість лекоцітов), нефазодон, дигоксину, теофіліну, варфарину, циклоспорину, фенобарбіталу, оральних контрацептивів і деяких інших лікарських засобів, що обмежує або виключає їх спільне застосування. В той же час практично єдиним власне побічним ефектом препаратів звіробою є реакція фотосенсибілізації шкіри до ультрафіолетового опромінення. В інших випадках може мати місце лише рідкісна індивідуальна непереносимість цих препаратів. Враховуючи вищесказане, а також порівняно недавній досвід застосування препаратів звіробою в нашій країні, представляється доцільним подальше вивчення...
