Введення
В даний час перед сучасною медициною гостро стоїть проблема чоловічого та жіночого безпліддя. Безпліддя в шлюбі має не тільки клінічне, але й соціальне і психологічне значення. За даними ВООЗ, у всьому світі більше 8% подружніх пар безплідні, що при екстраполяції на людство означає від 50 до 80 мільйонів чоловіків і жінок, які не мають дітей, і щороку їх число збільшується в середньому на 2 млн. пар. Порушення в жіночому організмі є причиною неможливості мати потомство в 40% випадків. Інші 60% розподіляються так: у 40% є патологія з боку чоловіків, ще 20% комбіновані причини. Для вирішення даної проблеми в даний час все ширше використовується метод екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з наступним переносом ембріонів (ПЕ) в порожнину матки. Потреба в ньому висока: він призначається 50-60% подружніх пар, що звертаються в спеціалізовані клініки з приводу безпліддя.
ЕКО супроводжується потужним гормональним впливом на організм жінки. Відомо, що статеві гормони впливають на систему гемостазу. Оскільки у відповідь на стимуляцію в яєчниках дозріває велика кількість фолікулів, які продукують статеві гормони, головним чином, естрадіол, концентрація якого в циклах стимуляції у багато разів вище, ніж у спонтанному, природному циклі, логічно очікувати, що на тлі стимуляції можуть виникати виражені зміни в системі гемостазу.
Метою даної роботи є дослідження системи гемостазу при ЕКЗ як єдиному методі вирішення проблеми безпліддя.
Завдання:
1. Дослідження судинно - тромбоцитарного гемостазу;
2. Дослідження коагуляційного гемостазу;
3. Дослідження антикоагулянтного ланки гемостазу.
1. Безпліддя
Лікування безпліддя в умовах катастрофічної демографічної ситуації - одна з найважливіших проблем медицини. 9% сімейних пар репродуктивного віку стикаються з проблемою безпліддя.
Безпліддя в шлюбі - відсутність вагітності при регулярного статевого життя без застосування протизаплідних засобів протягом 1 року. Виділяють жіноче (60%) і чоловіче (40%) безплідність.
При лікуванні безпліддя у жінок розрізняють три типи:
1. Абсолютне безпліддя - можливість вагітності повністю виключена (відсутність матки, яєчників, аномалії розвитку статевих органів).
2. Первинне - жодної вагітності у жінки, яка живе статевим життям без контрацепції.
3. Вторинне - відсутність зачаття після наявною в минулому вагітності.
У чоловічого та жіночого безпліддя може бути безліч причин. Перед лікуванням необхідно визначити їх.
З'ясувавши на основі аналізів причину безпліддя, можна приступати до лікування. Спочатку зазвичай застосовують медикаментозне лікування, нерідко вимагається оперативне (хірургічне) втручання. На жаль, ці методи не завжди дають позитивні результати.
У разі неефективності звичайних способів лікування безпліддя, можуть бути застосовані допоміжні репродуктивні технології: ІКСІ (Інтрацитоплазматична ін'єкція сперматозоїда) і ЕКО - екстракорпоральне запліднення.
1.2 Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ)
ЕКО - екстракорпоральне запліднення - метод подолання безпліддя, що припускає взяття яйцеклітини з організму жінки, запліднення поза тілом, приміщення заплідненої яйцеклітини в організм жінки.
Метод екстракорпорального запліднення або запліднення "В пробірці" на сьогоднішній день є найефективнішим методом лікування безпліддя, що допомагає навіть в самих безнадійних ситуаціях. Він застосовується у разі непрохідності чи відсутності маткових труб, при чоловічому факторі безпліддя, при ендометріозі, патології яєчників, безплідді неясною причини та інших захворюваннях.
Одна спроба екстракорпорального запліднення дає вірогідність зачаття в середньому 20-45%, що навіть трохи вище середньої частоти настання вагітності звичайним шляхом. Імовірність зачаття в програмі ЕКЗ залежить від віку подружжя, стану їх здоров'я, якості застосовуваних препаратів і матеріалів, числа і якості отриманих ембріонів, і деяких інших факторів. Невдача в одній спробі ЕКЗ ще не означає, що даний метод виявився неефективний. Майже 95% безплідних пар можуть завагітніти при проведенні ним декількох спроб ЕКЗ.
1.2.1 Етапи програми ЕКЗ
1. Визначення програми і тактики лікування після проведення попереднього обстеження;
2. Підготовка подружжя, корекція гормональних відхилень, лікування інфекцій і порушень сперматогенезу;
3. Стимуляція суперовуляції, ультразвуковий моніторинг (10-30 днів);
4. Введення гормонів (лХГ) для остаточного дозрівання яйцеклітин (1 день);
5. Пункція фолікулів, забір яйцеклітин, здача сперми. Запліднення яйцеклітини спермою чоловіка або донора (1 день);
6. Культивування ембріонів, спостереження за дробленням ембріонів (2-5 днів);
7. Перенос ембріонів в порожнину матки, заморожування залишилися ембріонів при необхідності (1 день);
8. Гормональна підтримка вагітності ранніх строків (до 10-14 тижнів);
9. Тест на вагітність по присутності гормону лХГ у крові (через 2 тижні після переносу ембріонів);
10. УЗД - діагностика вагітності (Через 3 тижні після перенесення ембріонів);
11. Ведення вагітності. Пологи (в умовах пологового будинку).
1.2.2 Стимуляція суперовуляції
Щоб ймовірність настання вагітності в одній спробі ЕКО була вище, необхідно отримати декілька придатних для запліднення яйцеклітин. З цією метою перед процедурою ЕКО проводиться так звана стимуляція суперовуляції, коли жінці призначають ліки (наприклад, препарати, містять ФСГ), що викликають одночасне дозрівання декількох фолікулів.
1.2.3 Моніторинг
Під час стимуляції суперовуляції проводиться ультразвуковий моніторинг росту фолікулів в яєчнику і дозрівання ендометрію в матці. Це потрібно для корегування дози вводяться препаратів. З одного боку, необхідно отримати достатню кількість зрілих яйцеклітин, але з іншого боку, надмірна стимуляція може призвести до ускладнень. Зрілим вважається фолікул, досяг 17-20 мм в діаметрі при товщині слизової матки (ендометрія) більше 7 мм.
Моніторинг проводиться на другий-третій день циклу. Тоді ж призначаються стимулюючі препарати. Наступне дослідження росту фолікулів повторюється приблизно через п'ять днів. Надалі дослідження проводяться частіше і майже щодня до досягнення фолікулами розмірів, близьких до овуляторним. При досягненні певних критеріїв, зазвичай на 10-14 день циклу, приймається рішення про закінчення стимуляції, і призначаються препарати лХГ.
1.2.4 Введення лХГ
Препарати людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ) вводяться з метою остаточного дозрівання яйцеклітини. Шлях введення - внутрішньом'язовий.
Через 35-36 годин після ін'єкції лХГ проводять пункцію.
1.2.5 Пункція
Пункція фолікулів яєчника проводиться з метою отримання яйцеклітин.
У день пункції проводять запліднення. Сперму чоловіка чи донора очищають від зайвої плазми і готують для запліднення, перевіряючи кількість, якість і рухливість сперматозоїдів.
Отриману після пункції яєчників фолікулярну рідину з яйцеклітинами вивчають під мікроскопом, знаходять яйцеклітини, відбирають їх і відмивають. Кожну яйцеклітину кладуть в окрему луночку спеціальної чашки з живильним середовищем.
Потім частина сперми додають в чашечки з яйцеклітинами, після чого залиш...
