ХВОРИЙ ДИТИНА І ДОГЛЯД ЗА НИМ
При правильному догляді, дотриманні правил годівлі й загартовування дитина росте здоровим і майже не хворіє. Однак іноді хвороба виникає. Погіршення самопочуття дитини можна запідозрити по зміні його поведінки: млявості, капризам, відмови від їжі, плачу та ін Перш за все треба постаратися заспокоїти його, приголубити, виміряти йому температуру, укласти в ліжко. Необхідно викликати лікаря додому.
Хворого слід ізолювати від інших дітей у сім'ї. До приходу лікаря не слід годувати дитину (особливо якщо у нього блювання або пронос); можна поїти його кип'яченою водою, чаєм або журавлинним морсом.
Блювотні маси, пелюшки або горщик з випорожненнями необхідно залишити до приходу лікаря і показати йому.
Догляд за хворою дитиною вимагає певного мінімуму знань і навичок, але в більшій ступеня уваги та дбайливого ставлення. Хворій дитині не можна давати ліки без рекомендації лікаря. Особливо небезпечні при болях в животі зігрівальні компреси, грілки на живіт, проносні.
Після огляду дитини та встановлення діагнозу лікар вирішує, де лікувати хворого - вдома чи в лікарні. Якщо хворий залишається вдома, то йому повинні бути створені всі умови для успішного лікування і належного догляду. Основним помічником батькам при догляд за хворою дитиною є дільнична медична сестра, яка покаже батькам, як потрібно виконувати ті чи інші процедури, медичні призначення.
Приміщення, де знаходиться хворий, має бути чистим, добре освітленим і провітрюваним, ліжко - зручною. Не можна укладати хворої дитини в одну ліжко з дорослим. Ліжко ставлять в такому місці, щоб з кватирки або вікна повітря не потрапляло безпосередньо на дитину; прямі сонячні промені не зліпили очі; не можна розміщувати її також у батарей або інших опалювальних приладів. Захворілому виділяють окремий посуд, горщик з кришкою, тазик для миття. Для зручності догляду за хворою дитиною біля ліжка необхідно поставити маленький столик або тумбочку, на яку ставлять питво, їжу. Повинне бути приготоване необхідну кількість постільної і натільної білизни, а також рушники, носові хустки та ін
Збирання приміщення проводять щодня. Під час прибирання на 20-30 хв відкривають кватирку або вікно. Спочатку видаляють пил ганчіркою, змоченою у воді або дезинфікуючому розчині, протирають батареї опалення, ліжко, двері. Предмети догляду за хворим та іграшки миють окремо. Стать протирають вологою ганчіркою. Щоб легше було проводити прибирання, всі зайві речі під час хвороби дитини потрібно прибрати.
Провітрювати кімнату треба кілька разів на день. Під час провітрювання дитину краще виносити в іншу кімнату, якщо це неможливо, то в холодні зимові дні його можна накрити додатковим ковдрою, а голову пов'язати хусткою. Коли кімната добре провітриться, вікно закривають, дають повітрю зігрітися і тільки після цього знімають з дитини хустку і ковдру.
При сильному поривчастого вітру, який нерідко спостерігається в осінньо-зимовий період, особливо в північних районах нашої країни, кватирки у вікнах затягують марлею, щоб холодне повітря не попадало в кімнату різкій струменем, а розподілявся рівномірно.
Постіль, в якої лежить дитина, повинна бути чистою. Необхідно щодня її перестилати. Якщо хвора дитина - немовля, грудного або ясельного віку, то постільна білизна малюкові міняють щодня. Дітям більш старшого віку (якщо білизна не забруднена блювотними масами, мокротою, випорожненнями і ін) постільна білизну можна міняти через 2-3 дні. Застеляти ліжко треба з особливою ретельністю, розгладжуючи всі складки і нерівності, оскільки вони можуть викликати у хворого дитини роздратування шкіри і навіть пролежні. Під простирадло кладуть клейонку (яку щодня при перестиланні ліжку протирають вологою ганчірочкою). Дитину накривають теплою м'якою ковдрою чи простирадлом залежно від температури повітря. Поки перестилають постіль, дитину, загорнутого в ковдру, тримають на руках або укладають на іншу постіль, попередньо застеливши її чистим простирадлом ходити по квартирі, краще всього одягати теплу піжаму з байки або фланелі.
Чиста білизна зберігають у спеціально призначеному для цього шафі. Брудне або забруднене виділеннями хворого білизну відразу ж міняють. Білизна, забруднена блювотними масами або випорожненнями, складають у спеціальний бачок (відро з кришкою або іншу ємність) з дезинфікуючим розчином (0,25% розчин хлораміну, інший дезінфікуючий розчин, рекомендований лікарем). Перед пранням білизни дезінфікуючий розчин зливають, білизну кип'ятять, потім перуть і після ретельного прополіскування сушать. Білизна слід прасувати гарячою праскою, розгладжуючи складки.
При зміні натільної білизни тяжкохворого, який перебуває на строгому постільному режимі, слід дотримуватися деяких правил: при зміні сорочки захоплюють її краю, обережно знімають через голову і потім звільняють руки. Чиста білизна надягають у зворотному порядку. Якщо у хворого пошкоджена рука, рукав знімають спершу зі здорової руки, потім з хворої; одягають сорочку спочатку на хвору, а потім на здорову руку.
Хворого дитини вмивають кожен день кип'яченою водою. Щоб не намочити постіль і натільну білизну, навколо його особи і шиї накладають рушник. Вологою ватою протирають обличчя, шию, за вухами, складки шкіри. Руки дитини миють кілька разів в день, опускаючи їх у тазик з водою. Спочатку руки миють з милом, потім споліскують чистою водою і витирають. Вранці і ввечері хворий повинен чистити зуби.
Після кожного прийому їжі запропонуйте дитині прополоскати рот теплою водою. Для цієї мети краще використовувати воду підсолену ('/ чайної ложки кухонної солі на склянку води) або содову (3-5 г харчової соди на склянку води).
Спеціального догляду за очима, якщо немає супутнього запального процесу, не вимагається. Дитині промивають очі під час ранкового і вечірнього туалету. Якщо є виділення, склеюють вії, очі промивають за допомогою стерильного марлевого тампона, змоченого теплою міцним чаєм. За рекомендацією лікаря очі промивають 1% або 2% розчином борної кислоти або слабким розчином марганцю. Для цього заздалегідь готують кульки з вати (краще бавовняної); кожне око промивають окремо ватяним кулькою, змоченим в розчині, в напрямку від скроні до носа. При сильному виділенні гною з очей, дитини укладають на бік (з боку хворого ока), при цьому під голову на подушку підкладають складену в декілька шарів рушник.
Перед процедурою слід ретельно вимити руки з милом і щіткою, протерти їх спиртом. Піпетку для закапування крапель або лопатку для закладання мазі перед вживанням кип'ятять. При закапуванні в очі лікарського засобу вказівним пальцем відтягують нижню повіку, іншою рукою з піпетки повільно випускають одну краплю ближче до носа (при цьому попросіть дитину відвести погляд у протилежну сторону), потім капають другу краплю і пропонують дитині закрити очі. Після використання очну піпетку промивають теплою водою і вміщують у спеціальний футляр. Очну мазь закладають за допомогою скляної лопаточки. Для цього відтягують нижню повіку, на кон'юнктиву поміщають мазь, просять дитину закрити очі і обережними рухами пальців по століттю розтирають мазь.
Під час щоденного ранкового туалету дитині треба обов'язково мити вуха або протирати їх вологою ватою, а потім витирати насухо.
Доглядають за хворою дитиною повинні стежити за тим, чи добре він чує. При деяких захворюваннях (особливо інфекційних) при застосуванні ряду лікарських засобів (Наприклад, антибіотиків) через утворення сірчаної пробки може статися погіршення слуху. Щоб видалити сірчану пробку, у вухо закапують декілька крапель 3% розчину пероксиду (перекис) водню або стерильного вазелінового масла, потім за допомогою ватяною турунди обертальними рухами видаляють пробку. При закапуванні крапель у ліве вухо голову дитини нахиляють до правого плеча. Лівою рукою відтягують мочки вуха...
