дитячих інфекційних захворювань
До числа так званих дитячих інфекцій відносять вітряну віспу, скарлатину, кір, краснуху, дифтерію, епідемічний паротит (свинка), тобто ті інфекційні хвороби, якими людина звичайно страждає в дитинстві, не маючи проти них імунітету. Однак цими інфекціями хворіють і дорослі, а останнім час такі хвороби, як кір, дифтерія, стали зустрічатися частіше у дорослих, ніж у дітей. Захворювання в дорослого звичайно протікає важче, ніж у дитини, і має деякі особливості.
Краснуха - гостра вірусна інфекція, зазвичай поширювана повітряно-крапельним шляхом. У разі захворювання нею вагітної жінки можливі передача збудника через плаценту і внутрішньоутробне зараження краснухою плода. Якщо воно сталося в ранні терміни вагітності, розвиток плода порушується, у новонародженого виявляються множинні вади розвитку (потворність): катаракта, пороки серця, глухота, порушення психічного і фізичного розвитку, вади розвитку кісток черепа та ін Джерелом інфекції буває хвора людина, яка заразний протягом 2 тижнів: за тиждень до розвитку хвороби і протягом тижні перебігу хвороби. У осіб, які перенесли краснуху, розвивається імунітет, який зберігається тривалий час. Отмомента зараження до виявлення перших ознак хвороби проходить від 10 до 20 днів.
Хвороба починається з провісників нездужання: ломоти в тілі, нежиті, першіння в горлі, несильного кашлю, підвищення температури. На шиї й за вухами з'являються болючі вузлики розміром до горошини і більше (лімфатичні вузли). Іноді поява таких болючих вузликів передує іншим ознакам хвороби. Через 1-2 дні від початку хвороби з'являється висип. У дітей нерідко хвороба починається без провісників, прямо з появи висипу, яка виникає спочатку на обличчі і за вухами у вигляді дрібних (1-2 мм) горбків рожевого кольору. Через 12-18 ч висип поступово поширюється на все тіло, але особливо густо розташовується на спині, сідницях, зовнішній поверхні рук. На обличчі висип не буває рясною, але шкіра нерідко стає яскраво-червоною, багряною. Хворий відчуває відчуття печіння особи. Висип тримається 2-3 дні і, згасаючи, зникає безслідно. З згасанням висипки зникають й інші прояви хвороби. Підвищена температура наголошується в протягом 2-4 днів, не більше. У дітей вона зазвичай невисока і навіть нормальна, у дорослих у перші 1-3 дні може досягати 39 В° С. Краснуха звичайно протікає сприятливо. Ускладнення розвиваються рідко. Найчастіше хвороба ускладнюється ангіною, запаленням середнього вуха, гортані (ларингіт), глотки (фарингіт), іноді уражаються дрібні суглоби кистей, ліктьові і колінні (артрити). Суглоби стають набряклими, шкіра над ними червоніє, рухи супроводжуються хворобливими відчуттями. Артрити розвиваються в період згасання висипу, нерідко викликаючи повторний підйом температури. Найважчим ускладненням краснухи є ураження мозку або його оболонок (енцефаліт, менінгіт, менінгоенцефаліт), яке частіше виникає у жінок через 2 - 6 днів після появи висипки. При цьому раптово підвищується температура, з'являються блювота, судоми, головний біль, може розвинутися асиметрія особи, косоокість, паралічі рук і ніг.
Лікування хворих на краснуху зазвичай проводиться вдома. Їм рекомендується комплекс вітамінів, зокрема вітаміни С, В, нікотинова кислота. При болю в суглобах призначають амідопірин, ацетилсаліцилову кислоту (аспірин), анальгін і одночасно одне із антигістамінних засобів (димедрол, тавегіл, супрастин). При розвитку тяжких ускладнень, особливо в діяльності нервової системи, хворий повинен бути негайно поміщений в лікарню.
Дезінфекція при краснухи не потрібна. У приміщенні проводиться вологе прибирання. Хворий ізолюється на 5 днів від моменту появи висипу. Особливо важливо виключити контакт з хворим вагітної жінки. Чи не хворіла на краснуху вагітна не повинна спілкуватися з хворим в перебіг як мінімум 3 нед. Якщо ж жінка заразилася краснухою в перші 3-4 міс вагітності, то рекомендується перервати її. Введення гамма-глобуліну не завжди захищає від розвитку інфекції, а вакцинація як засіб попередження хвороби протипоказана вагітним, так як вакцина може зумовити ураження плоду.
Кір - гострозаразних вірусна інфекція, яка поширюється повітряно-крапельним шляхом. Вірус кору недовговічний, у повітрі зберігається не більше 30 хв. Під дією сонячних і ультрафіолетових променів і при температурі вище 50 В° С він гине через 2-3 хв. Однак потоком повітря він може переноситися із крапельками слини на великі відстані.
Джерелом інфекції є тільки хвора людина. Зараження може відбутися за 2 дні до розвитку хвороби і протягом 8 - 9 днів хвороби. Особливо велика небезпека зараження в перші 5 днів. Сприйнятливість до кору дуже висока, заразитися нею можна навіть при швидкоплинному контакті з хворим, але через предмети або третя особа інфекція не передається. У зв'язку з масовою вакцинацією дітей кір частіше стали відзначати у дорослих. Після перенесеної хвороби розвивається міцний імунітет, але повторне захворювання все ж можливо через багато років, коли імунітет слабшає.
Хвороба розвивається через 8-11 днів після зараження, іноді через більш тривалий час (21 день). Підвищується температура, з'являються жар, головний біль. Дуже швидко виникає грубий сухий кашель, голос набуває осиплість, з'являються нежить, чхання, світлобоязнь; внутрішня поверхню повік і очні яблука стають червоними. Шийні лімфатичні вузли збільшені і болючі. Через 2-3 дні від початку хвороби температура знижується, самопочуття поліпшується, проте через день відбувається новий підйом температури, а одночасно з ним на обличчі, за вухами з'являється висипання яскраво-червоного кольору в вигляді горбків розміром 2-5 мм. Це відбувається на 4-6-й день від початку хвороби.
З появою висипу кашель посилюється, стає нав'язливим, порушується сон. Температура досягає високих цифр (39-40 В° С). З'являється рідкий стілець. Настає самий важкий період хвороби. Висип толчкообразно поширюється в Протягом 3 днів по всій поверхні шкіри, від чого вона стає нерівною, кострубатою (звідси і назва хвороби). Горбки зливаються між собою, утворюючи обширні яскраво-червоні плями. Особа, особливо повіки, стають набряклими, очі примружені. На 4-й день висип починає згасати, залишаючи бурі плями, які тримаються 5-8 днів. На обличчі після зникнення висипки з'являється тонке лущення, як ніби особа присипано борошном. З початком згасання висипу температура знижується до нормальної, кашель і нежить зменшуються. При неускладненому перебігу лихоманка триває близько 8 днів. Надалі протягом 5-6 днів зберігаються слабкість, дратівливість, порушення сну, потім настає повне одужання. Іноді, як у гострий період хвороби, так і в період одужання, можуть розвинутися ускладнення: пневмонія, отит (запалення середнього вуха), ангіна, стоматит. Можуть бути важкі ураження очей, нервової системи (Менінгіт, енцефаліт, менінгоенцефаліт). Лікування хворих на кір проводять в домашніх умовах. Воно полягає в гарному догляді, провітрюванні приміщення, щоденного вологого прибирання. Хворим рекомендується постільний режим під час високої температури, рясне пиття фруктових соків, морсів, чаю, прийом вітамінів С, А, супрастину, димедролу або тавегила. При лихоманці слід приймати жарознижуючі засоби (анальгін, амідопірин). В очі закапують 20 % розчин альбуциду. Ліжко хворого ставлять так, щоб в очі не потрапляли промені світла. У ніс при нежиті закопують краплі галазолина або нафтизину. Кашель зменшують прийомом либексина, бромгексину або інших протикашльових засобів. Поки висипає висип, не рекомендується ставити гірчичники та банки.
При відсутності ускладнень антибіотики не застосовують, так як на вірус вони ніякої дії не надають. При розвитку ускладнень - таких як пневмонія, ларингіт з ознаками дихальних розладів (утруднення вдиху), поразка нервової системи, хворі повинні лікуватися в лікарні. Своєчасне і повноцінне...
