Введення
Хвороби системи травлення займають істотне місце в клінічній медицині. Захворювання органів травлення часто вражають людей найбільш працездатного віку, обумовлюючи високий показник тимчасової непрацездатності та інвалідності.
Тісний анатомо-фізіологічна зв'язок між органами травлення унеможливлює роздільне лікування того чи іншого органу при його захворюванні.
При захворюваннях травної системи спостерігаються зміни рухової, секреторної і всмоктуючої функцій. Патологічні процеси шлунково-кишкового тракту перебувають у тісному взаємозв'язку між собою і зумовлені порушенням нервової регуляції.
В результаті порушення секреторної функції розвиваються гастрити, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки та ін, а при розладі моторної функції - коліти, запори та ін
Основними засобами лікування хвороб органів травлення є дієтотерапія, лікарські засоби, масаж, руху (ЛФК, помірні фізичні навантаження і ін), фізіо-та гідропроцедури. ЛФК при цій патології надає тонізуючу дія, відображає нейрогуморальну регуляцію, стимулює крово-і лімфообіг в органах черевної порожнини, зміцнює м'язи черевного преса, сприяє нормалізації евакуаторної та моторної функцій кишечника і ін
Результат впливу фізичних вправ залежить від їх виду, дозування, ритму і темпу виконання, від етапу їхнього застосування, тривалості курсу, а також від поєднання їх з дієтою та іншими лікувальними засобами.
Дослідження показали, що помірне заняття фізкультурою нормалізує секреторну і евакуаторну функції шлунка, а інтенсивні фізичні тренування - навпаки, пригноблюють. Застосування спеціальних вправ і сегментарно-рефлекторного масажу сприяє нормалізації порушених функцій. Так, вправи для м'язів черевної стінки і тазового дна добре допомагають при хронічних колітах, холециститах, дискінезіях та ін, а дихальні вправи роблять В«массирующееВ» дію на внутрішні органи, покращуючи крово-і лімфообіг в черевній порожнині. Разом з тим вправи для черевного преса, як показали дослідження, різко підвищують внутрішньочеревний тиск, тому вони протипоказані хворим із загостренням виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, при спастичних колітах. Таким хворим корисні дихальна гімнастика, вправи на розслаблення лежачи на спині з ногами, зігнутими в колінних і кульшових суглобах, або ж у коліно-ліктьовому положенні.
Масаж полегшує виділення жовчі за рахунок посилення крово-і лімфообігу в печінці і органах черевної порожнини. Фізичні вправи сприяють нормалізації порушених функцій при Дискінезії шлунково-кишкового тракту і жовчевидільних шляхів.
Таким чином, ЛФК та ​​масаж роблять позитивний вплив на органи черевної порожнини, стимулюють регуляторні механізми травної системи.
Дискінезії жовчних шляхів
Дискінезії жовчних шляхів характеризуються розладом рухової функції окремих частин жовчовивідної системи, включаючи сфінктер Одді. Цьому сприяють різні вегетативно-нервові порушення. Дискінезія жовчних шляхів є початковим етапом в патогенезі інших захворювань жовчних шляхів, сприяючи утворення каменів у жовчному міхурі та розвитку інфекції. Часто поєднується з іншими функціональними порушеннями - дискінезією дванадцятипалої кишки, змінами функції шлунка, кишечника, підшлункової залози.
При спастичному, або гіперкінетичному, жовчному міхурі відмічаються короткочасні болі в правому підребер'ї та епігастральній ділянці.
Для атонічного, або гіпокінетичній, жовчного міхура характерні тупі рухові болю після їжі, посилюються при тривалому положенні хворого сидячи. Евакуація жовчі замедленна.
Дискінезії досить часто зустрічаються у спортсменів (велосипедистів, лижників-гонщиків, бігунів-стаєр та ін.)
Для гіперкінетичної форми дискінезії характерні приступообразні болю (жовчні коліки), які виникають після фізичних навантажень (перевантажень) і нерідко супроводжуються нудотою, блювотою, порушенням стільця, а також дратівливістю, головним болем, погіршенням загального стану.
гіпокінетично дискінезія проявляється періодично виникаючими болями і почуттям розпирання в правому підребер'ї, іноді диспептичними явищами та погіршенням загального стану.
Комплексне лікування включає масаж, ЛГ, дієтотерапію, пиття мінеральних вод, фізіо-та гідротерапію, лікарську терапію, фітотерапію та інші лікувальні засоби.
ЛГ складається з загальнорозвиваючих і дихальних вправ; велике значення має вибір вихідного положення. Найкращі умови для кровообігу в печінці, освіти і виділення жовчі створюються в положенні лежачи. Для посилення впливу діафрагми можна застосовувати дихальні вправи лежачи на правому боці, тому при цьому екскурсія її правого купола збільшується. Крім того, ЛГ проводять і в упорі стоячи на колінах, а також коліно-ліктьовому, які сприяють розслабленню черевного преса і розвантаженню хребта, дозволяють виконувати вправи з підніманням та приведенням ніг без різких змін внутрішньочеревного тиску.
При гіпокінетичній формі дискінезії ЛГ проводиться лежачи на спині, на лівому і правому боці, в упорі стоячи на колінах, стоячи на колінах з упором руками в підлогу, сидячи і стоячи. Виконують загальнорозвиваючі та дихальні вправи з поступово зростаючою амплітудою і темпом рухів. У комплекс ЛГ включають також вправи для черевного преса, ходьбу; В«дихання животомВ» сприяє зменшенню (або ліквідації) хворій. Тривалість занять 20-30 хвилин. В період повної ремісії рекомендуються гри, ходьба на лижах, веслування, катання на ковзанах, велосипеді, плавання та ін
При гіперкінетичний формі дискінезії ЛГ проводиться лежачи на спині, на лівому і правому боці. Включають загальнорозвиваючі та дихальні вправи на розслаблення. Не рекомендуються вправи для черевного преса, вправи зі снарядами (Гантелями, набивними м'ячами), а також напруги і затримка дихання. Темп виконання вправ повільний і середній. Тривалість занять 15-20 хвилин. в період повної ремісії - дозована ходьба, прогулянки на лижах, плавання, трудотерапія, катання на ковзанах та ін
Завдання масажу: нормалізація психоемоційного стану і функції жовчовивідних шляхів, аналгезуючу дію, ліквідація застійний явищ у жовчному міхурі.
Методика масажу. Спочатку проводиться масаж комірної області і спини (сегментарних зон VIII - X грудних і I - II поперекових хребців, особливо праворуч) із застосуванням сегментарних прийомів. Масаж проводять в положенні сидячи. Потім у положенні лежачи на спині масажують живіт і косі м'язи живота. Закінчують процедуру сдавливанием нижніх сегментів легень (на видиху хворого). Повторити 3-5 разів, потім попросити хворого В«подихати животомВ» 1-2 хвилини (ноги при цьому зігнуті в колінних і кульшових суглобах). Виключаються прийоми: рубані, Постукування і глибоке розминання (особливо в області правого підребер'я). Тривалість процедури 8-12 хвилин, курс 10-15 процедур.
Зразкові комплекси фізичних вправ для лікування захворювань органів травлення
Комплекс № 1. Виконується в період загострення захворювання. У ньому велика увага приділяється диханню, особливо диафрагмальному, тому воно покращує кровообіг у шлунку, печінки, кишечнику, підсилює відтік венозної крові, веде до вирівнювання внутрішньочеревного тиску.
При постільному режимі потрібно виключити вправи 4, 7, 8, 11, а в міру поліпшення самопочуття їх слід додавати по одному.
Темп виконання вправи в цьому комплексі повільний.
Вправа 1. І.п. лежачи на спині, ноги зігнуті, руки на животі.
Діафрагмальне дихання: 4-6 вдихів і видихів.
Вправа 2. І.п. лежачи на спині, ноги прямі, руки вздовж тулуба.
Імітація ходьби - поперемінне згинання ніг (стопи ковзають по підлозі). Дихання довільне.
Вправа 3. І.п. те ж.
Виконання: 1 - Зігнути праву руку і покласти кисть на праве плече, 2 - одночасно змінити положення рук - праву руку опустити в і.п.,...