Міністерство освіти Російської Федерації
Пензенський Державний Університет
Медичний Інститут
Кафедра Терапії
Зав. кафедрою д.м.н.,
Доповідь
на тему:
«³русна пневмонія у дорослихВ»
Виконала: студентка V курсу ----------
----------------
Перевірив: к.м.н., доцент -------------
Пенза
2008
План
Введення
1. Частота і етіологія
2. Основний контингент
3. Патологія і патогенез
4. Діагностика
5. Лікування і профілактика
Література
ВСТУП
Респіраторні віруси завдають величезної шкоди суспільству. У США більше половини гострих захворювань, пов'язаних з втратою працездатності, викликається респіраторними вірусами. Спектр викликаються ними захворювань досить широкий - від звичайної застуди до жізнеугрожающих пневмонії. Віруси викликають інфекційне ураження нижніх дихальних шляхів переважно двох типів: трахеобронхіт і пневмонія. Без точної локалізації клінічних та рентгенологічних змін навряд чи можливо відокремити важкий трахеобронхіт від пневмонії. Для класичної пневмонії характерні підвищення температури тіла після ознобу, поява кашлю, плевритичного болі в грудях і задишки. Інтенсивність клінічних проявів захворювання та його ускладнення залежать від відповідної реакції (опірності) макроорганізму.
На вірусну пневмонію припадає більше однієї третини всіх придбаних пневмоній. Розуміння сутності захворювання допомагає спланувати стратегію лікування. Хоча найчастіше ці Небактерійний інфекції є короткочасними, сезонними захворюваннями, їх здатність викликати дихальну недостатність і навіть смерть добре відома. Необхідно враховувати можливість виникнення епідемій з тим, щоб мінімізувати вплив інфекції на здорову популяцію і хворих зі зниженою опірністю до інфекційних захворювань (літніх, ослаблених, серцевих та легеневих хворих). Оскільки для більшості цих пневмоній не існує специфічного лікування, основна увага повинна бути спрямована на виявлення причинного агента і на підтримуючу терапію.
1. ЧАСТОТА І ЕТІОЛОГІЯ
У госпіталізованих хворих в якості причинного фактора пневмонії домінують бактерії. Віруси відповідальні лише за 5-15% придбаних пневмоній. У тих випадках, коли причинний фактор не встановлений, інфекцію прийнято називати "вірусної". У спектр гострих респіраторних захворювань, що викликаються вірусами, входять фарингіт, ларингіт, трахеобронхіт і бронхіт. Небактерійний агенти відповідальні більш ніж за 90 % інфекційних респіраторних розладів. Найбільш часто зустрічаються ускладнення цих інфекцій перераховані в табл.1.
Таблиця 1. Ускладнення вірусної пневмонії
1. Вторинна бактеріальна інфекція
2. Повторна пневмонія
3. Порушення легеневої функції
4. Дихальна недостатність внаслідок генералізації інфекції та виникнення капілярного феномена витоку
5. Бронхіальна гіперреактивність
6. Хронічний бронхіт
7. Облітеріруюшій бронхіоліт
В даний час добре відомо, що вірусна інфекція підвищує реактивність дихальних шляхів. Запальна реакція і підвищена чутливість до холінергічної стимуляції виникають як під час інфікування, так і в Постінфекційна фазу. Механізм гіперреактивності дихальних шляхів залишається неясним, однак хворі з попередніми легеневими захворюваннями (бронхоектази, хронічне обструктивне захворювання легенів) схильні до погіршення показників легеневої функції під час інфікування і після нього. Все це зайвий раз підкреслює важливість профілактичних заходів і раннього лікування під час кожного епізоду респіраторної інфекції.
2. ОСНОВНИЙ КОНТИНГЕНТ
Вірусна інфекція дихальних шляхів виникає зазвичай як епідемія в загальній популяції або в невеликих колективах (Школярі, призовники в армію). Однак спостерігаються і спорадичні випадки захворювання, як серед здорових, так і серед імунодефіцитних осіб. Діти і ослаблені літні люди, особливо хворі з серцево-легеневі розлади, можуть стати жертвою вірусної пневмонії або наступної за нею асоційованої вторинної бактеріальної інфекції.
Віруси грипу та парагрипу
З усіх вірусів віруси грипу і парагрипу викликають найбільш серйозні респіраторні інфекції. Грип асоціюється з високою захворюваністю і смертністю (або безпосередньо, або через вторинну бактеріальну інфекцію). Основний ефект вірусу парагрипу полягає в викликанні важкого ураження верхніх дихальних шляхів у дітей. Віруси грипу ідентифікуються за їх антигенів і позначаються за місцем їх первинної ізоляції. Вони належать до групи ортоміксовірусів. Їх поверхні володіють гемаглютиніном і нейрамінідазной активністю, що і є їх антигенною детермінантою. Антигенна варіабельність вірусів обумовлює затяжний перебіг інфекції. Резервуаром вірусів служать коні, свині і птиці.
Інші вірусні інфекції
Респіраторні синцитіальні віруси, як правило, викликають інфекційне ураження нижніх дихальних шляхів, в основному у дітей. Риновірус (вірус звичайної простуди), аденовірус, вірус Коксакі А і В та еховірус інфікують переважно верхні дихальні шляхи. Важливо вміти диференціювати ці інфекції і пневмонію, а також враховувати їх потенціал для вторинної бактеріальної інфекції. Як у здорових, так і в ослаблених людей вірус простого герпесу та вірус лімфоцитарного хоріоменінгіту також можуть викликати пневмонію. Вірус кору викликає переважно запальні зміни слизової оболонки бронхів і бронхіол, що призводить до бронхіту і бронхіоліту. Добре відомо, що внаслідок цієї інфекції можливе виникнення важкої інтерстиціальної пневмонії. Після епідемій кору часто спостерігаються вторинні бактеріальні інфекції, особливо в ослаблених немовлят і дітей.
Інфікування вірусом варіцелла-зостер (Вітрянка) обумовлює виникнення пневмонії. У дорослих в якості ускладнення вітрянки може розвинутися інтерстиціальна пневмонія. Хоча ветряночного пневмонія часто проходить сама по собі, вона деколи супроводжується важкими системними симптомами (зокрема, симптомами енцефаліту і міеліта); можливий також розвиток респіраторного дистрес-синдрому дорослих, що вимагає застосування штучної вентиляції.
3. ПАТОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ
Відомо, що грип та інші респіраторні вірусні інфекції мають дуже невеликий інкубаційний період і здатні поширюватися з швидкістю чагарникового пожежі серед ослаблених груп населення. Краплинні частинки, що містять вірус, поширюються на зразок аерозолю і осідають на слизовій оболонці дихальних шляхів. Симптоматичне захворювання розвивається в межах 24-48 годин. Запальні зміни в слизовій оболонці і в інтерстиції легень, а також погіршення мукоциліарного кліренсу привертають до виникнення вторинної бактеріальної інфекції. У невеликої частини хворих розвивається інтерстиціальна пневмонія, зумовлена інфікуванням як таким, або реакцією антиген - антитіло. Якщо пневмонія носить дифузний характер і прогресує, то виникає гостра гипоксемической дихальна недостатність.
4. ДІАГНОСТИКА
Вірусна пневмонія діагностується у хворого, який в період епідемічного спалаху простудних захворювань пред'являє скарги на болі в грудях, кашель, лихоманку і задишку. Хворі зазвичай скаржаться на загальне нездужання у продромальний період, катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів і (часто) на шлунково-кишкові розлади. Клінічні дані мінімальні і дуже варіабельні. При аускультації може визначатися дихання зі стридорозне відтінком. Наявність слабких хрипів вказує на залучення в патологічний процес легеневого інтерстицію. При рентгенографії грудної клітки мо...
