Міністерство охорони здоров'я
Комсомольський філія
ГОУ В«Хабаровський державний медичний коледжВ»
КУРСОВА РОБОТА
по фармакології
В«Взаємодія і несумісність
лікарських засобів В».
2007р
План.
1 . Мотивація.
2 . Основна частина.
2.1. Введення.
2.2. Взаємодія лікарських засобів.
2.3. Фізична взаємодія ліків.
2.4. Хімічна взаємодія ліків.
2.5. Фармакокінетична взаємодія ліків.
2.6. Фармакодинамічна взаємодія ліків.
3 . Висновок.
I . Мотивація:
Медицина розпорядженні багатьма видами впливу на організм хворої людини. Однак найбільш значною і поширеною є фармакотерапія - вплив лікарськими речовинами.
У такому поширенні лікарських препаратів є як позитивні, так і негативні сторони.
У наш час у зв'язку з відкриттям безлічі приватних фармацевтичних заводів, підприємств, аптек необдумана покупка ліків, нераціональний їх прийом, самолікування стали дуже поширеним фактом.
Це тягне за собою вкрай негативні наслідки і навіть летальні результати.
Враховуючи все вище перераховане, я вибрала для своєї роботи таку тему, в якій я б змогла розкрити як позитивні сторони прийому і поєднання ліків, так і негативні, пов'язані, в першу чергу, з незнанням таких аспектів, як взаємодія і несумісність лікарських засобів.
2. Основна частина.
2 .1. Введення.
Фармакотерапія заснована на використанні поєднань ліків. Це диктується симптоматичним дією більшості відомих лікарських засобів. Уявлення про симптоматичному дію ліків настільки міцно увійшло в медичну практику, що навіть сучасна фармакологія цілі групи препаратів іменує по їх протівосімптомному ефекту: В«протикашльовіВ», В«анальгетическиеВ», В«ПротизапальніВ», В«гіпотензивніВ» і т.д. Між тим ні запалення, ні кашель, ні біль, ні підвищення артеріального тиску самі по собі не є хворобою; вони лише маніфестують її окремі прояви, симптоми. Оскільки ж кожна хвороба многосімптомна, а лікар не має коштів для етіотропної (причинного) фармакотерапії, він змушений створювати композицію з декількох ліків, щоб охопити максимальну кількість симптомів хвороби. Виняток у цьому відношенні, здавалося б, повинні були складати протимікробні препарати (сульфаніламідні, антибіотики), які є дійсно етіотропними засобами. Але так як чисті моноінфекціі зустрічаються все рідше, то і тут доводиться вдаватися до комбінації ліків. Так і ускладнюють явища (наприклад, з боку серця при пневмоніях) вимагають додаткового призначення ліків.
Таким чином, призначення лікарських комбінацій постає не як прояв волі того чи іншого лікаря, а як настійна веління сучасної лікувальної практики. Разом з тим встановлено, що входять в композицію лікарські речовини взаємодіють не тільки з організмом, але і між собою. Виявилося при цьому, що взаємодія ліків (drug interaction) може бути не тільки бажаним, використовуваним, але й небажаним, навіть шкідливим. За даними англійських авторів, більшість госпіталізованих хворих отримували в середньому по 6 ліків одночасно. Несподівані побічні явища у них зустрічалися в 7 разів частіше, ніж у тих хворих, які отримували по 4 і менше препаратів одночасно. Значну частину цих побічних реакцій автори відносять на рахунок взаємодії ліків.
Наведеними, практично часто зустрічаються комбінаціями, природно, не обмежуються можливості поєднань саліцилатів (зокрема, такого препарату, як ацетилсаліцилова кислота) з іншими засобами. Якщо ж, наприклад, взяти 2000 широко використовуваних препаратів, то можлива кількість їх комбінацій виражається числом, що виходить за межі звичайних сприймань: 64 х 10 (тобто 64 з 18 нулями). Звідси зрозуміло, що вивчення взаємодії лікарських засобів - це величезний і фактично непочатий край наукових досліджень.
2.2. Взаємодія лікарських засобів.
Взаємодія ліків може реалізуватися як інтракорпоральних, тобто у внутрішніх середовищах організму, так і екстракорпоральне - в лікарських формах. Крім того, за своїм характером взаємодія ліків може бути фізичним, хімічним, фармакокінетичних і фармакодинамічних.
Безпосереднє фізична і хімічна взаємодія ліків відбувається найчастіше екстракорпоральне - в лікарських формах, причому не в офіційних, фабрично виготовлених і багаторазово перевірених на сумісність інгредієнтів, а в магістральних, виготовлених в аптеці вручну, за лікарською прописи. Про це слід пам'ятати. Результат фізичної або хімічної взаємодії сполучуваних ліків може істотно спотворити очікуваний лікувальний ефект.
Фізичне та хімічне взаємодія ліків можливо і у внутрішніх середовищах організму. Однак для інтракорпоральних взаємодії набагато більш значущі фармакокінетичні та фармакодинамічні реакції.
Будь-який вид взаємодії ліків змінює кінцевий фармакологічний ефект їх комбінації. Як свідчать дані таблиці 1, в результаті взаємодії можливе посилення дії одного чи обох компонентів комбінації, аж до появи токсичного ефекту; можливе послаблення ефекту комбінації, аж до повного терапевтичного знецінення її, але також можливо і зростання лікувального ефекту. Цей останній варіант і є істинною метою комбінованого застосування ліків. Якщо терапевтична цінність комбінації сумнівна, її розцінюють як нераціональне поєднання. У тих же непоодинокі випадки, коли поєднання ліків приносить шкоду, говорять про несумісність лікарських речовин.
Ознайомлення з результатами взаємодії ліків має більше значення. З одного боку, воно дозволяє уникнути негативних наслідків комбінованої фармакотерапії. З іншого боку, безліч лікарських комбінацій дає можливість істотно поліпшити результативність фармакотерапії.
2.3. Фізичне взаємодія ліків.
При виготовленні лікарської композиції у вигляді однієї з лікарських форм (складного порошку, розчину, мікстури, мазі) можлива взаємодія інгредієнтів між собою ще до введення в організм. Це внеорганізменное (екстракорпоральне) взаємодія ліків може носити характер взаємодії фізичного.
Класичним прикладом фізичної взаємодії інгредієнтів лікарської композиції служить взаємодія так званих евтектичних сумішей. Умовою їх утворення є поєднання речовин, що володіють високими кріоскопічна константами, з речовинами, що мають низькі температури плавлення. В результаті цього відбувається взаіморасплавленіе - суміш порошків, твердих речовин перетворюється в непридатну для вживання мокру масу. Про це потрібно пам'ятати при виписуванні в порошках ряду часто призначуваних ліків - аскорбінової кислоти, ментолу, бромкамфора, антипірину. Евтектичним є поєднання амідопірину з ацетилсаліциловою кислотою і кофеїн-бензоат натрію. Ось чому в таблетках Аскофену амідопірин замінений фенацетином, аналгетичний ефект якого менш виражений.
Зниження терапевтичної активності комбінації ліків може бути обумовлено і феноменом адсорбції, в результаті якого утворюються стійкі фізико-хімічні комплекси, позбавлені фармакологічної активності. Цей феномен особливо помітний в комбінаціях, включають грубі частини рослин (листя, коріння, кореневища), або в виготовлених з них порошках, що мають високий сорбційним потенціалом. Особливо добре сорбуються алкалоїди. Звідси зрозуміла мала ефективність улюблених лікарями різних заспокійливих мікстур на основі настою з кореня валеріани, створюють мо...