РЕФЕРАТ
з дисципліни: Фізична реабілітація в травматології та ортопедії
ТЕМА:
В«Фізична реабілітація при пошкодженнях стопи В»
Донецьк 2009
План
1. Фізична реабілітація при пошкодженнях зв'язок гомілковостопного суглоба.
2. Фізична реабілітація при пошкодженнях гомілковостопного суглоба.
3. Фізична реабілітація при переломах таранної, п'яткової і плеснових кісток.
4. Фізична реабілітація при переломах кісток флангів пальців.
5. Фізична реабілітація при ушкодженнях ахіллового сухожилля.
6. Реабілітація хворих плоскостопістю.
1. Фізична реабілітація при пошкодженнях зв'язок гомілковостопного суглоба
Пошкодження сухожильно-зв'язкового апарату гомілковостопного суглоба найчастіше буває у вигляді розтягування або розриву зовнішньої (таранно-малогомілкової) зв'язки і травми ахіллового сухожилля. Причиною розтягнення і розриву зовнішньої зв'язки зазвичай є підгортання стопи, особливо при виконанні опорного стрибка. Розтягнення і розрив зовнішньої зв'язки проявляється припухлістю, навколосуглобових крововиливом, а при розриві зовнішньої зв'язки ще й порушенням стійкості стопи. При розтягуванні і розриві зовнішньої зв'язки накладають гіпсову пов'язку В«чобітокВ» від пальців до верхньої третини гомілки з металевим стременем. ЛФК проводиться за тією ж схемою, що і при переломі щиколотки, починаючи заняття через 2-3 дні, коли висохне В«чобітокВ».
2. Фізична реабілітація при пошкодженнях гомілковостопного суглоба
Найбільш найчастішою травмою в області гомілковостопного суглоба є перелом щиколотки і пошкодження сухожильно-зв'язкового апарату. Розрізняють супінаціонние переломи однієї або обох щиколоток і пронаціонние переломи, що нерідко поєднуються з переломом переднього або заднього краю великогомілкової кістки. Ізольовані переломи внутрішньої чи зовнішньої щиколотки без зміщення. Лікують гіпсовою пов'язкою, накладеної до КС на 3-4 тижні, при переломах зі зміщенням та вивихом стопи іммобілізація здійснюється 6-8 тижнів. Більш складні переломи кісточок, поєднуються з відривом заднього краю великогомілкової кістки, иммобилизуют 10-12 тижнів. Якщо не вдається зіставити відламки ручним способом, виробляють остеосинтез спицями, а розрив дистального зчленування кісток гомілки усувається за допомогою В«болта-стяжкиВ».
Реабілітація здійснюється в 3 періоди. Особливості її наступні. У перший період дозоване навантаження на пошкоджену кінцівку при ізольованих переломах щиколоток без зміщення дозволяють через тиждень, а при переломах зі зміщенням - через 2. У разі оперативного зіставлення уламків з фіксацією металевими конструкціями не раніше ніж через 3 тижні, а при відриві заднього краю великогомілкової кістки - через 6-8 тижнів. З метою щадіння пошкодженої кінцівки і разом з тим для забезпечення навантаження на хвору ногу в гіпсову пов'язку вмонтують металеве стремено.
У другій період для підвищення ефективності відновлення функції гомілковостопного суглоба застосовують вправи з опорою стопи на гойдалку, перекочування циліндра або гімнастичній палиці, тренування на велотренажері, роботу на ножний швейній машині і ін Доцільно проводити тренування в басейні. У цей час хворий спочатку пересувається за допомогою милиць, а потім з палицею, важливо стежити за правильним виконанням всіх елементів ходьби.
У третій період, коли амплітуда рухів і стану нервово-м'язового апарату в області гомілковостопного суглоба відновлені, в тренування включається ходьба, а потім підскоки, стрибки і біг. Необхідно фіксувати суглоб еластичним бинтом, носити взуття з устілкою-супінатором для профілактики плоскостопості.
3. Фізична реабілітація при переломах таранної, п'яткової і плеснових кісток
Стопа, виконуючи функцію опори і руху, відіграє дуже важливу роль в статико-динамічній рівновазі тіла людини. Крім того, вона виконує ресорну функцію, яка забезпечує пом'якшення відштовхування під час ходьби, бігу, стрибків, оберігає внутрішні органи від струсів і різких поштовхів. Стопа являє собою досить складний орган, утворений великим кількістю кісток і суглобів, з'єднаних великим числом зв'язок і м'язів.
При фізичної реабілітації стопи після пошкодження важливе значення має не тільки відновлення анатомічної цілісності, але й відновлення ресорної функції стопи.
Переломи таранної кістки плесна. Лікування переломів таранної кістки без зміщення відламків починається з накладення гіпсової пов'язки на 5-7 тижнів. При компресійному переломі таранної кістки без зміщення уламків гіпсову пов'язку накладають на 2-4 місяця. У першому випадку ходити на милицях дозволяється з 7-го дня, у другому - довгостроково обмежують навантаження на пошкоджену кінцівку. Методика лікувальної фізкультури аналогічна описаній при переломі щиколоток.
При переломах п'яткової кістки без зміщення уламків на 6-8 тижнів накладається гіпсова пов'язка до колінного суглоба. Ходьба дозволяється через 1-2 тижні з прігіпсованним стременем. При переломах зі зміщенням уламків після репозиції накладають гіпсову пов'язку з захопленням колінного суглоба в напівзігнутому положенні при згинанні стопи строком на 7-8 тижнів. Ходьба на милицях дозволяється також через 1-2 тижні.
Переломи плеснових кісток. При переломах плеснових кісток без зміщення гіпс накладається до колінного суглоба. Термін іммобілізації при переломі однієї плеснової кістки - 3-4 тижні, при множинних переломах і переломах зі зміщенням уламків - 8 тижнів.
Ходьба дозволяється при переломі однієї плеснової кістки з 3-7-го дня після накладення гіпсу зі стременем. При множинних переломах плеснових кісток дозована навантаження дозволяється через 6-7 тижнів після травми.
4. Фізична реабілітація при переломах кісток флангів пальців
При закритих переломах фаланг пальців без зміщення на пошкоджений палець циркулярно накладають липкий пластир в декілька шарів на 2-3 тижні. Переломи основної фаланги пальців, особливо першого, зі зміщенням уламків лікують одномоментним вправлением їх з наступною іммобілізацією гіпсовою пов'язкою на 3 тижні.
Методика лікувальної фізкультури при травмах в області стопи. Пошкодження кістково-суглобового, сухожильно-зв'язкового і м'язового апарату стопи може привести до стійкого порушення її опорної і ресорної функцій, тому при лікуванні та реабілітації постраждалих повинні враховуватися наступні положення:
В· точне репонірованіе відламків і найкраще відновлення конгруентності суглобових поверхонь,
В· ретельне моделювання склепінь стопи при накладенні гіпсу,
В· своєчасне призначення ходьби з дозованим навантаженням,
В· зняття гіпсової пов'язки в оптимальні для кожного пошкодження строки,
В· максимальне використання засобів фізичної реабілітації, починаючи з іммобілізаційного періоду,
В· носіння устілки-супінатора після припинення іммобілізації і завершення фізичної реабілітації.
У першому періоді (іммобілізаційному) завданнями ЛФК є поліпшення кровообігу і регенеративних процесів в області стопи і підвищення загального тонусу організму. До спеціальним вправам в цей період відносяться: рухи пальцями, тиск на підошовну поверхню, скорочення коротких підошовних м'язів під гіпсом, руху в колінному і тазостегновому суглобах. Під час ходьби на милицях велике значення має дозоване навантаження на пошкоджену ногу і правильна постановка стопи. Основним завданням другого періоду реабілітації є відновлення опорно-ресорної функції стопи, відновлення нормальної рухливості в усіх суглобах стопи, зміцнення м'язів, що підтримують її склепіння. При наявності басейну зміцнення стопи переважніше починати в ньому, застосовуючи рі...