Російський державний університет фізичної культури, спорту і туризму
Реферат на тему:
В«Фізична реабілітація в ортопедії. Сколіоз III і IV ступеня В»
Виконавець :
ст. 2к., Гум.інст., ФОД, 1гр.
Богданова Аксінья
Москва 2009р.
Зміст
Введення
1. Поняття сколіозу, теоретичне обгрунтування, анатомічна характеристика.
2. Досвід застосування у фізичної реабілітації
3. Програма фізичної реабілітації
4. Приблизний комплекс фізичних вправ при сколіозі III ступеня
5. Приблизний комплекс фізичних вправ при сколіозі IV ступеня
Використана література
Введення
Ортопедія - область клінічної медицини, що вивчає хвороби та деформації опорно-рухового апарату (ОРА) і розробляє методи їх діагностики, лікування та профілактики. Якщо раніше ортопедія займалася переважно усуненням патологічних станів органів руху, що розвилися в результаті перенесених захворювань або травм, а лікування самих хворобливих процесів знаходилося поза сферою ортопедії, то з плином часу ортопеди почали приділяти все більше уваги лікуванню захворювань і травм з моменту їх виникнення, вживаючи заходів до попередження можливих ускладнень - заходи ортопедичної профілактики. Кінцевою метою лікувально-профілактичних заходів в ортопедії є збереження функції або відновлення її у випадку її порушення. Для досягнення цієї мети ортопедія користується всілякими методами: лікарськими засобами, механічними впливами у формі ручного допомоги, апаратів, ортопедичними апаратами і взуттям, хірургічними методами у вигляді різних оперативних втручань. Особливе місце серед засобів профілактики і лікування захворювань ОДА займає фізична реабілітація.
Основним засобом фізичної реабілітації є фізичні вправи і елементи спорту. Фізичні вправи дають позитивний ефект в реабілітації, коли вони по-перше, адекватні можливостям хворого або інваліда, а по-друге, надають тренуючу дію і підвищують адаптаційні можливості. Ніякі інші засоби реабілітації не в змозі відновити й удосконалювати фізичну працездатність хворого, яка помітно знижується при патологічних процесах. У цій роботі я розповім про застосування засобів фізичної реабілітації в лікуванні сколіозів III і IV ступенів.
1. Поняття сколіозу, теоретичне обгрунтування, анатомічна характеристика
Сколіоз являє собою прогресуюче захворювання, що характеризується дугоподібним викривленням хребта у фронтальній площині і торсією, тобто скручуванням хребців навколо вертикальної осі. Крім деформації хребта при сколіозі спостерігається деформація таза й грудної клітки. Ці негативні зміни призводять до порушення діяльності серцево-судинної (ССС), дихальної (ДС), сечостатевої, нервової, ендокринної систем, шлунково-кишкового тракту та інших систем організму. Тому обгрунтовано говорити не просто про сколіоз, а про сколіотичної хвороби.
За ступенем тяжкості найбільш визнана класифікація сколіозу В.Д. Чаклина. В основі її лежать різні за формою дуги сколіозу, за ступенем вираженості торсіонних змін і по стійкості наявних деформацій. Виділяють I, II, III і IV ступеня сколіозу.
III ступінь сколіозу. Хребетний стовп має не менш двох дуг. Є виражена Асиметрія частин тулуба, грудна клітка різко деформована; кзади на опуклій стороні дуги викривлення хребта утворюється задній реберно-хребетний горб. Як правило, на увігнутій стороні викривлення різко западають м'язи і Реброва дуга часто зближується з гребенем клубової кістки. Послаблюються м'язи живота. Збільшується кіфоз грудного відділу хребта. Рентгенографічно відзначається виражена торсія і клиноподібна деформація хребців і дисків. Кут Кобба - від 25 до 40. При фізичному навантаженні спостерігається дихальна та серцево-судинна недостатність.
IV ступінь сколіозу. Деформація хребта і грудної клітки стає грубою і фіксованою. У хворих яскраво виражені передній і задній реберні горби, деформація тазу, грудної клітки, нервової системи і всього організму в цілому. Кут Кобба на рентгенограмі - більш 40 і не змінюється в положенні лежачи. Спостерігаються виражені прояви дихальної і серцево-судинної недостатності.
Розвиток сколіотичної деформації супроводжується міоадаптівнимі постуральна реакціями, що приводять до підвищенню тонусу і укороченню м'язів одного боку і гіпотонії і розтягуванню симетричних м'язів іншого боку. Відхилення таза від серединної вертикалі в процесі статичної компенсації викривлення призводить до перебудови співвідношень тонусу м'язів нижніх кінцівок. З часом ці реакції закріплюються у вигляді стійкого динамічного стереотипу, а постійна функціональне перевантаження м'язів, пов'язана з міоадаптівнимі реакціями, призводить до появи в них дистрофічних змін, як то - м'язи на увігнутій стороні коротшають, а з опуклою слабшають, стоншуються. При застосуванні фізичних вправ необхідно з особливою увагою враховувати ці особливості. (Шорін Г.А. - В«Консервативне лікування сколіозуВ»: навчальний посібник; ЮУрГУ. - Челябінськ, 2001. стор.30)
2. Досвід застосування у фізичної реабілітації
У статті Губіна Г.І. говориться, що для комплексного лікування сколіозів рекомендується: раціональний режим дня, лікувальна гімнастика в залі і басейні, мануальна терапія, міофасциальний реліз, постізометрічская релаксація, масаж, психотерапія, аутогенне тренування, фізіотерапія, вітамінотерапія, ортопедичний режим - розвантаження хребта з використанням спеціальної клиноподібної підставки на ортопедичних кушетках, сон на напівжорстких ліжку, коригуючі пози. Широко використовується оздоровчі закаливающие кошти: контрастний душ і загартовування стоп водою, плавання. Як пише І.Г. Губін, при виконанні такого комплексного лікування стійка корекція сколіотичної хвороби спостерігалася в 88% випадків. Ефективність лікування оцінювалася за функціональним тестам на силову витривалість м'язів спини, черевного преса і на рухливість хребта. (Губін Г.І. Сивун Н.Ф. - Система реабілітації сколіотичної хвороби у дітей.// Сучасні проблеми розвитку системи фізкультурної освіти. - Іркутськ: изд-во ІТФК, 1998. - Стор.129)
До теперішнього часу питання про використання мануальної терапії в цьому виді патології залишається відкритим, незважаючи на численні рекомендації по її застосуванню. (С.Н. Попов, В«Фізична реабілітаціяВ». - Фенікс, 2004. стр. 211-212)
У деяких джерелах часто зустрічаються вказівки, що при диспластичних сколіозах лікувальна гімнастика протипоказана. Однак Рейзман А.М. пише, що діти, які мають цей вид сколіозу, не повинні бути повністю усунені від такого ефективного засобу, як лікувальна гімнастика. Строго дозоване і обережне її застосування при диспластичних сколіозах у залежності від стану V поперекового хребця, клиновидних хребців, від розташування вершин в цій області і т.д. може дати додаткові результати. Згладжується асиметрія трикутників талії, менше стає виражене западіння м'язів в поперековому відділі хребта, покращується постава, зміцнюється мускулатура спини і кінцівок, збільшуються показники станової і ручної динамометрії. Діти освоюють правильне дихання, у них збільшується екскурсія грудної клітки т.д. (А.М. Рейзман. Ф.І. Багров. - В«Лікувальна фізична культура і масаж при сколіозахВ». - Медгиз. -М., 1963, стор.32)
Л.А. Дрожжина радить поряд з апробованою комплексною програмою фізичної реабілітації (лікувальна гімнастика, лікувальне плавання, масаж, коригуюча аеробіка, тренажерна гімнастика) використовувати фітбол-гімнастику при важких ступенях сколіозу. Нове засіб в силу яскравості м'яча, незвичайності вихідного положення досить привабливо і викликає позитивний психо-емоційний настрій у займаються. Одночасно вібрація при виконанні вправ і амортизаційна функція м'яча, покращуючи обмінні процеси, кровообігу та мікроциркуляцію в міжхребцевих дисках і внутрішніх органів сприяє розванта...
