МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА Фармакоекономіка
ДИПЛОМНА РОБОТА
В«ФАРМАКОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ МЕДИКАМЕНТОЗНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З АЛЕРГІЙНИМ РИНІТОМ І ХРОНІЧНОЇ Кропив'янка В»
Виконавець: студентка 5 курсу 3 групи
Спеціальності В«Клінічна фармаціяВ»
Токарева Світлана Юріївна
Керівник: канд. фарм. наук, доцент
Кухляренко Тетяна Петрівна
Харків-2008
ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Алергічний риніт та хронічна кропив'янка - етіопатогенез, клініка, класифікація та характеристика ефективності антигістамінних препаратів для їх лікування.
1.1 Алергічний риніт, класифікація
1.2 Сезонний алергічний риніт - поліноз
1.2.1 Етіологія САР
1.2.2 Профілактика САР
1.3 Кропивниця
1.3.1 Класифікація, етіологія кропив'янки
1.3.2 Клінічна картина ХІК
1.4 Патогенез АР і ХК
1.5 Лікування АР і ХК
1.5.1 Антигістамінні препарати
1.6 Об'єкти дослідження, взяті для проведення фармакоекономічного аналізу
Глава 2. Експериментальна частина
фармакоекономічного аналізу лікування хворих сезонним алергічний риніт і хронічної кропив'янки
2.1 Огляд українського фармацевтичного ринку антигістамінних препаратів для лікування сезонного алергічного риніту і хронічної кропив'янки
2.2 фармакоекономічного аналізу лікування хворих сезонним алергічний риніт і хронічної кропив'янки
2.2.1 Розрахунок вартості лікування хворих сезонним алергічним ринітом та хронічної кропив'янки за допомогою фармакоекономічного аналізу В«загальна вартість захворювання В»
2.2.2 фармакоекономічного аналізу В«Мінімізація витратВ»
2.3 фармакоекономічного аналізу В«Витрати - ефективністьВ» при лікуванні АР і ХК
Висновки
Список використаної літератури
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВООЗ - Всесвітня Організація Охорони здоров'я
АЗ - алергічні захворювання
АР - алергічний риніт
ХК - хронічна кропив'янка
САР - сезонний алергічний риніт
КАР - цілорічний алергічний риніт
ХІК - хронічна ідіопатична кропив'янка
ЛТ - лейкотрієни
ПГ - простагландини
цГМФ -
АГП - антигістамінні препарати
ВСТУП
Фармакоекономіка (Pharmacoeconomics) - це сучасна прикладна наука, яка припускає методологію порівняння оцінки якості двох і більше методів профілактики, діагностики, лікарського і нелекарственного лікування на основі одночасного взаємопов'язаного аналізу клінічних результатів застосування медичного втручання і витрат на його виконання [1].
Постійно зростаючі витрати охорони здоров'я на забезпечення потреб медичного обслуговування населення та ефективне використання коштів - це глобальна міжнародна проблема охорони здоров'я, незалежно від політичного й економічного шляху розвитку держави. Це обумовлено браком фінансових ресурсів для здійснення терапевтичних і профілактичних програм охорони здоров'я, пов'язаних з розробкою і впровадженням нових медичних і фармацевтичних технологій, лікувально-діагностичного обладнання, старінням населення, збільшенням трудових витрат медичних і фармацевтичних працівників і т.д.
У зв'язку з цим, в останні десятиліття у всьому світі спостерігається бурхливий розвиток фармакоекономіки, так як існує необхідність посилення державного регулювання систем охорони здоров'я, спрямованих на раціональне застосування лікарських засобів і зменшення витрат.
Результати фармакоекономічних досліджень дозволяють планувати бюджетні кошти, виділяються на потреби охорони здоров'я. Для проведення цих досліджень в Україні відсутня в повній мірі відповідає міжнародним стандартам нормативно-правова база: державний реєстр цін на медичні послуги, державні стандарти лікування багатьох захворювань, вітчизняні бази даних доказової медицини підтверджуюча терапевтичну ефективність. Але в Останнім часом, вже створюється правова основа для розробки Державних стандартів лікування захворювань.
Актуальність фармакоекономічних досліджень підтверджується можливістю їх використання різними учасниками фармацевтичного ринку. Для виробників - це обгрунтування цінової політики, включення препаратів до переліків ліків, що відпускаються за рахунок соціальних фінансових коштів. Для керівників оптових структур - це формування оптимального асортименту і просування лікарських препаратів на ринок. Для формулярного комітету - зниження витрат на лікування за рахунок використання більш ефективних і безпечних препаратів. Для провізорів та лікарів - більш повне використання асортименту зареєстрованих ліків і призначення курсового лікування з урахуванням прогнозованого результату і економічного статусу хворого.
Підвищення якості лікування та поліпшення тривалості та якості життя пацієнта залежать від раціонального підходу до лікарської терапії, заснованої на сучасних принципах доказової медицини і фармакоекономіки. Загальна економічна мета фармакоекономіки - виявлення саме тих способів лікування і лікарських засобів, які заслуговують фінансової підтримки, з тим, щоб сукупна користь, яка при цьому виходить, була б максимальної [2].
Головне завдання фармакоекономіки - це економічна оцінка різних медичних програм, схем лікування та окремих фармакологічних препаратів, а також вироблення рекомендацій по найбільш оптимальному використанню ресурсів охорони здоров'я [3].
Алергічні захворювання входять до шести найбільш поширених захворювань людини [4]. Поширеність алергічних захворювань (АЗ) перетворила їх у глобальну медико-соціальну проблему. Алергія переслідує людину ще з давніх часів. Ще Гіппократ описував випадки непереносимості деяких продуктів, що призводить до шлунково-кишкових розладів і кропив'янці. Вперше термін В«алергіяВ» був введений австрійським педіатром Клемансо фон Пірке (Clemens von Pirquet) в 1906р. Походить це слово від двох грецьких слів: В«allosВ» - інше і В«ergonВ» - дія. Дане словосполучення означає змінений відповідь організму людини, а саме - імунна відповідь, на вплив різних речовин антигенної природи. Іншими словами, алергія - це підвищена чутливість, змінений відповідь організму людини на вплив певних речовин-алергенів [5].
Останні десятиліття XX століття і перші роки XXI характеризуються значним зростанням частоти алергічних захворювань. Поширеність алергії нагадує епідемію, за останні 25 років кількість цих захворювань збільшилася в 3-4 рази, в різних країнах світу страждають від 10-30% дорослого і до 12% дитячого населення. Провідне місце в структурі алергічних захворювань займає алергічний риніт (АР) та кропив'янка [6,7].
Згідно зі статистичними даними у 15-20% населення земної кулі протягом життя спостерігається, по крайней мере, один епізод кропив'янки. Поширеність хронічної кропив'янки (ХК) становить 0,1% в популяції. Поширеність, в Україні, алергічного риніту (АР) серед населення коливається між 7 - 22%. Серед міського населення цей показник коливається в межах 13,9-19,8%, а серед сільського - 7,3-13,8% [8].
У даній роботі розглянуті етіопатогенез та клінічні прояви алергічного риніту (АР) та хронічної кропив'янки (ХК), класифікація і характеристика антигістамінних препаратів для їх лікування. За допомогою методів В«Загальна вартість захворюваньВ», В«Мінімізація витратВ» і В«Витрати-ефективністьВ» провели фрмакоекономіческій аналіз лікування АР і ХК сучасними антигістамінними препаратами: кларитин і Алерон.
Метою даної роботи є:
Проведення фармакоекономічного ан...
