Міністерство охорони здоров'я України
Луганський Державний медичний університет
Кафедра технології та організації економіки фармації.
Зав.каф. Гудзенко А.П .
Курсова робота
з аптечної технології ліків
на тему: В«Вдосконалення ліків і нові фармацевтичні технології В»
Виконав студент : 3 курсу, 58 гр., фарм.факультета, Юрчило В.А
Науковий керівник: Кучеренко Н.В.
Луганськ
2007
ПЛАН
Введення
1.Созданіе, доклінічне вивчення та доклінічні випробування ліків.
1.1.Путі пошуку і розробки нових засобів.
1.2.Експеріментальное вивчення та клінічні випробування ліків.
2.Путі вдосконалення традиційних ліків.
2.1.Біотехнологія традиційних ліків і ліків майбутнього.
2.2.Состояніе і перспективи розвитку виробництва терапевтичних систем.
3.Фітотерапія і шляхи вдосконалення виробництва екстракційних ліків.
4.Основние напрямки удосконалення технології та якості мазей.
<b> 5.Основние напрямки удосконалення супозиторних ліків.
6.Новие тверді лікарські форми пролонгованої дії.
Висновок
Список літератури
Введення
Перспективи розвитку фармацевтичної технології тісно пов'язані з впливом науково-технічного прогресу. На базі новітніх наукових відкриттів створюються принципово нові, більш досконалі і продуктивні технологічні процеси, різко збільшують продуктивність праці і підвищують якість готової продукції.
Технологія робить значний вплив на майбутні економічні показники виробництва, вимагає розробки малоопераціонних, ресурсозберігаючих та безвідходних процесів, їх максимальної механізації, автоматизації та комп'ютеризації.
Для прогнозування і оптимізації технологічних процесів успішно застосовується математичне планування експерименту, міцно увійшло в технологічну науку і практику. Цей метод дозволяє отримувати математичні моделі, що зв'язують параметр оптимізації з впливають на нього факторами, і дає можливість без тривалого процесу виявляти їх оптимальні технологічні режими.
Таким чином, технології отримали нові сучасні методи визначення оптимальних кінцевих результатів з найменшими витратами, що є наочним прикладом того, як наука перетворюється в безпосередню продуктивну силу.
В результаті зрослої ролі та можливостей технології незвично скорочуються терміни від виникнення ідеї, перших результатів наукових досліджень до їх реалізації в промисловому виробництві.
Перспективи розвитку фармацевтичної технології визначаються вимогами сучасної фармакотерапії, які передбачають створення максимально ефективних з лікувальної точки зору лікарських препаратів при вмісті в них мінімуму лікарських субстанцій, що не володіють побічними діями. В основі рішення цього завдання лежать положення і принципи біофармації, що базуються на оптимальному підборі складу і виду лікарської форми і використанні оптимальних технологічних процесів. Цим пояснюється широке поширення і поглиблення біофармацевтичних досліджень у багатьох країнах.
Проте вивчення біофармацевтичних аспектів одержання і призначення лікарських препаратів, вивчення "долі" лікарських засобів в організмі - це лише перший етап вирішення сформульованої вище задачі. Подальші зусилля повинні бути спрямовані на реалізацію отриманих відомостей в процесі виробництва і застосування лікарських препаратів з метою ліквідації таких їхніх недоліків, як короткий термін дії; нерівномірне надходження лікарських речовин в патологічний осередок; відсутність вибіркової дії; недостатня стабільність і ін
Лише ті ліки можуть вважатися раціональними, які забезпечують оптимальну біологічну доступність діючих речовин. Отже, до сучасних лікам можуть ставитися і традиційні, наприклад, таблетки, мазі, супозиторії та ін, якщо вони забезпечують раціональну фармакотерапію.
До першочергових завданням фармацевтичної технології слід віднести підвищення розчинності важкорозчинних лікарських речовин у воді і ліпідах; збільшення стабільності гомогенних і гетерогенних лікарських систем; продовження часу дії лікарських препаратів; створення ліків спрямованої дії з заданими фармакологічними властивостями.
Удосконалення регульованості і спрямованості дії біологічно активних речовин є основним напрямком у розвитку фармацевтичної технології. Розроблені лікарські системи з регульованим вивільненням діючих речовин дозволяють швидко досягти лікувального ефекту, довгостроково утримувати постійний рівень їх терапевтичної концентрації в плазмі крові. Як показала практика, використання таких лікарських систем дає можливість зменшити курсову дозу, усунути подразнювальну дію і передозування лікарських речовин, зменшити частоту проявів побічних ефектів.
Особливої вЂ‹вЂ‹уваги заслуговують так звані терапевтичні системи для перорального і трансдермального застосування (див. гл. 9), номенклатура яких у багатьох країнах з кожним роком розширюється.
Найбільш перспективні в області сучасної фармакотерапії терапевтичні системи з спрямованої доставкою лікарських речовин до органів, тканинах або клітинам. Спрямована доставка дозволяє значно знизити токсичність лікарських речовин і економно їх витрачати. Близько 90% лікарських речовин, що застосовуються в даний час, не досягає мети, що свідчить про актуальність даного напрямку у фармацевтичній технології.
Терапевтичні системи з направленою доставкою лікарських речовин прийнято поділяти на три групи:
В· носії лікарських речовин першого покоління (мікрокапсули, мікросфери) призначені для внутрішньосудинного введення поблизу певного органу або тканини;
В· носії лікарських речовин другого покоління (нанокап-Сули, ліпосоми) розміром менше 1 мкм об'єднуються в одну групу під назвою колоїдних носіїв. Вони розподіляються переважно в селезінці і печінці - тканинах, багатих кліть-
В· комі ретикуло-ендотеліальної системи. Розроблено методи одержання нанокапсул з фенобарбіталом, диазепамом, преднізо-лоном, інсуліном, простагландинами; наносфери з цитостатика-ми, кортикостероїдами; вивчаються ліпосоми для доставки ферментів, хелатирующих і хіміотерапевтичних, протизапальних, противірусних та білкової природи (інсуліну) речовин;
В· носії лікарських речовин третього покоління (антитіла, глікопротеїди) відкривають нові можливості забезпечення високого рівня виборчої дії і спрямованої їх доставки.
Для транспорту та локальної доставки лікарських речовин до органу-мішені можуть бути використані магнітокерованих системи. Створюючи в органі депо лікарського речовини, вони можуть пролонгувати його дію.
1.Созданіе, доклінічне вивчення та доклінічні випробування ліків.
Основний джерело отримання ліків з рослинної, тваринної і мінеральної сировини, існував з давніх часів, в середині XIX століття витісняється лікарськими субстанціями, отриманими за допомогою хімічного синтезу, існуючого по сьогоднішній день. На початку XX століття набув поширення спосіб отримання субстанцій у вигляді антитоксичних, антимікробних сироваток та профілактичних вакцин. У 40-х роках була розроблена технологія антибіотиків і сульфаніламідів. 70-ті роки ознаменувалися розвитком біотехнології, яка, стрімко розвиваючись, в даний час висунулася на передній край науково-технічного прогресу.
За останні 20 років значно розширилися можливості та ефективн...
