СУЧАСНІ МЕТОДИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО АНАЛІЗУ
1 Специфічні особливості фармацевтичного аналізу
Фармацевтичний аналіз - це наука про хімічну характеристиці та вимірюванні біологічно активних речовин на всіх етапах виробництва: від контролю сировини до оцінки якості отриманого ЛВ, вивчення його стабільності, встановлення термінів придатності та стандартизації ЛФ. Фармацевтичний аналіз має свої специфічні особливості, що відрізняють його від інших видів аналізу. Ці особливості полягають у тому, що аналізу піддають речовини різної хімічної природи: неорганічні, елементорганіческіе, радіоактивні, органічні сполуки від простих аліфатичних до складних природних біологічно активних речовин. Надзвичайно широкий діапазон концентрацій аналізованих речовин. Об'єктами фармацевтичного аналізу є не тільки індивідуальні ЛВ (субстанції), але і суміші, що містять різне число компонентів.
Способи фармацевтичного аналізу потребу в систематичному вдосконаленні у зв'язку зі створенням нових Л С і безперервним підвищенням вимог до їх якості. Причому зростають вимоги як до ступеня чистоти ЛВ, так і до кількісним вмістом. Тому необхідно широке використання для оцінки якості ЛЗ не тільки хімічних, але і більш чутливих фізико-хімічних методів.
До фармацевтичному аналізу висувають високі вимоги. Він повинен бути досить специфічний і чутливий, точний по відношенню до нормативів, обумовленим ГФ, ФС і інший НД, виконуватися в короткі проміжки часу з використанням мінімальних кількостей випробовуваних Л С і реактивів.
Фармацевтичний аналіз в залежності від поставлених завдань включає різні форми контролю якості ЛЗ: фармакопейний аналіз, постадійний контроль виробництва ЛВ, аналіз ЛФ індивідуального виготовлення, експрес-аналіз в умовах аптеки та біофармацевтичний аналіз.
Складовою частиною фармацевтичного аналізу є фармакопейний аналіз. Він являє собою сукупність способів дослідження ЛВ і ЛФ, викладених у Державній фармакопеї або іншої нормативної документації. На підставі результатів, отриманих при виконанні фармакопейного аналізу, робиться висновок про Відповідно Л С вимогам ГФ (ФС, ФСП). При відхиленні від цих вимог ЛЗ до застосування не допускають.
Висновок про якість ЛЗ можна зробити тільки на підставі аналізу проби (вибірки). Порядок її відбору зазначений або в приватній ФС, або в загальній статті ГФ XI (вип. 2).
Виконання фармакопейного аналізу дозволяє встановити достовірність Л В, його чистоту, визначити кількісний вміст фармакологічно активної речовини або інгредієнтів, що входять до складу Л Ф. Незважаючи на те що кожен з цих етапів має свою конкретну мету, їх не можна розглядати ізольовано. Вони взаємопов'язані, взаємно доповнюють один одного і відображають комплексний характер оцінки якості ЛЗ. Так, наприклад, температура плавлення, розчинність, рН середовища водного розчину і т.д. є критеріями як справжності, так і чистоти ЛВ. Зазначені особливості фармакопейного аналізу істотно відрізняють його від норм і вимог до методів аналізу, що використовуються в Державних стандартах (ГОСТ) та технічних умовах (ТУ).
В ФС описані методики відповідних випробувань стосовно до того чи іншого фармакопейні ЛЗ. Багато з цих методик ідентичні. З метою уніфікації способів аналізу в ГФ включені загальні фармакопейні статті (ОФС), в яких систематизовані відомості про виконання випробувань на ряд іонів і функціональних груп, а також єдиних методів кількісного визначення. Для узагальнення великого обсягу приватних відомостей по фармакопейного аналізу будуть розглянуті основні критерії фармацевтичного аналізу і загальні принципи випробувань на справжність, чистоту і кількісного визначення ЛВ.
2 Критерії фармацевтичного аналізу
На різних етапах фармацевтичного аналізу в залежності від поставлених завдань мають значення такі критерії, як вибірковість, чутливість, точність, час, витрачений на виконання аналізу, витрачений кількість аналізованого ЛВ або ЛФ.
Вибірковість методу дуже важлива при проведенні аналізу сумішей речовин, оскільки дає можливість отримувати істинні значення кожного з компонентів. Тільки виборчі методики аналізу дозволяють визначати зміст основного компонента в присутності продуктів розкладання та інших домішок.
Вимоги до точності і чутливості фармацевтичного аналізу залежать від об'єкта і мети дослідження. При випробуванні ступеня чистоти ЛВ використовують методики, що відрізняються високою чутливістю, дозволяють встановлювати мінімальний вміст домішок.
При виконанні постадійного контролю виробництва, а також при проведенні експрес-аналізу в умовах аптеки важливу роль має фактор часу, який витрачається на виконання аналізу. Для цього вибирають методи, що дозволяють провести аналіз в найбільш короткі проміжки часу і разом з тим з достатньою точністю.
При кількісному визначенні ЛВ використовують метод, що відрізняється вибірковістю і високою точністю. Чутливістю методу нехтують, враховуючи можливість виконання аналізу з великою навішуванням ЛВ.
Мірою чутливості реакції є межа виявлення. Він означає найменшу зміст, при якому поданої методикою можна виявити присутність визначається компонента з заданою довірчою ймовірністю. Термін В«межа виявлення В»введено замість такого поняття, якВ« відкривається мінімум В», їм користуються також замість терміна В«чутливістьВ». На чутливість якісних реакцій впливають такі фактори, як обсяги розчинів реагуючих компонентів, концентрації реактивів, рН середовища, температура, тривалість досвіду. Для встановлення чутливості реакцій все ширше використовують показник поглинання (питома або молярний), встановлюваний спектрофотометричним методом. Високою чутливістю відрізняються фізико-хімічні методи аналізу. Найбільш високочутливі радіохімічні і мас-спектральний методи, що дозволяють визначати 10 ~ 8 -10 ~ 9 г аналізованого речовини, Полярографические і флуоріметріческой (10 ~ 6 -10 " 9 г); чутливість спек-трофотомстріческіх методів Ю -3 -10 6 , потенціометричних - Ю " 2 м.
Термін В«Точність аналізуВ» включає одночасно два поняття: відтворюваність і правильність отриманих результатів. Відтворюваність характеризує розсіювання результатів аналізу в порівнянні із середнім значенням. Правильність відображає різницю між дійсним і знайденим вмістом речовини. Точність аналізу у кожного методу різна і залежить від багатьох факторів: калібрування вимірювальних приладів, точності відважування або відмірювання, досвідченості аналітика і т.д. Точність результату аналізу не може бути вище, ніж точність найменш точного вимірювання.
Так, при обчисленні результатів тітріметріческіе визначень найменш точна цифра - кількість мілілітрів ти-транта, витраченого на титрування. В сучасних бюретки в залежності від класу їх точності максимальна помилка відмірювання близько В± 0,02 мл. Помилка від натікання теж дорівнює В± 0,02 мл. Якщо при вказаної загальної помилку відмірювання та натікання В± 0,04 мл на титрування витрачається 20 мл тшпранта, то відносна похибка становитиме 0,2%. Применшення навішування і кількості мілілітрів титранту точність відповідно зменшується. Таким чином, ти-тріметріческое визначення можна виконувати з відносною похибкою + (0,2-0,3)%.
Точність тітріметріческіе визначень можна підвищити, якщо користуватися микробюретки, застосування яких значно зменшує помилки від неточного відмірювання, натікання і впливу температури. Похибка допускається також при взятті навішування.
Відважування навішування при виконанні аналізу ЛВ здійснюють з точністю до +0,2 мг. При взяття звичайної для фармакопейного аналізу наважки 0,5 г ЛВ і точності зважування В± 0,2 мг відносна похибка буде дорівнювати 0,4%. При аналізі ЛФ і виконанні експрес-аналізу т...
