Реферат з біології
Тема:
"Вплив міського середовища проживання на здоров'я жителів"
Калуга
Зміст
1. Введення
2. Основна частина
2.1 Фізичні фактори
2.1.1 Сонячна радіація
2.1.2 Електромагнітні випромінювання
2.1.3 Вплив шуму на здоров'я городян
2.1.4 Вплив вібрацій на здоров'я
2.2 Хімічні фактори
2.2.1 Забруднення атмосферного повітря
2.2.2 Забруднення грунту
2.2.3 Забруднення води
2.3 Мікробіологічне забруднення повітря
2.4 Вплив мікроклімату міста на здоров'я городян
2.5 Озеленення міста
3. Дослідницька частина
4. Висновок
5. Список літератури
1. Введення
Численні спостереження свідчать про те, що вмістах склалися незрівнянно більш гірші умови проживання для людини, ніжв сільській місцевості. Це пов'язано з відносно несприятливимисанітарно-гігієнічними умовами, викликаними скупченістю населення, наявністючисленних джерел шуму та забруднень, відірваністю від природнихприродних умов. Урбанізація населення та низькі темпи відтвореннясформували несприятливу демографічну ситуацію.
Міська середа є логічним наслідком появи наЗемлі мислячих істот, наймолодших членів екосистеми. Прагнення людини допанування над природою, до її пізнання і використання цього панування ізнань для освоєння життєвого простору Землі, впровадження соціальногофактора в біологічні процеси існування людської популяції призвело достворення абсолютно нових, потужних по впливу на навколишній і внутрішній світекосистем, під назвою "міська середу".
Міська середу згладила процеси природного відбору,пом'якшила вплив зовнішніх факторів, що визначають адаптацію людини, настройкуімунної системи. При розумному відношенні до формування міського середовищастворюються паритетні умови співіснування штучною і природноюприродного середовища. Найменше порушення цього паритету в результатісоціально-економічних, екологічних та інших перетворень незмінно викликає:зміна демографічних показників (народжуваності, смертності), зростанняінфекційних захворювань (чума, туберкульоз, венеричні захворювання і т.п.). Вісторії людства є численні трагічні свідоцтва вимираннянаселення міст в результаті епідемій. Наприклад, в XIVстолітті під час "чорної епідемії" чуми загинула четверта частинанаселення Європи.
Значна щільність населення створює умови, що підвищуютьпотенційний ризик впливу на здоров'я несприятливих факторів навколишньогосередовища, сприяє швидкому поширенню інфекцій, значного вуличномутравматизму.
Тема впливу міського середовища проживання на здоров'я городянпривернула мене, тому що в наш час основна частка населення живе в містах.Місто впливає не тільки на спосіб життя, роблячи його більш легким і зручним, але йна здоров'я людини. Не секрет, що в селах тривалість життя людейбільш висока, ніж у містах. Міська середовище проживання негативно позначається наздоров'я людини. У наш час ця тема дуже актуальна, т.к все частіше ми бачимонавколо себе людей, на життя і здоров'я яких місто вплинув негативно. Народженнядітей з астмою, автомобільні аварії, головні болі, підвищений артеріальнийтиск, поширення венеричних хвороб, отруєння чадними газами -лише ті деякі приклади негативного впливу міста на людину.
Урбанізація, що стала наслідком некерованих устремліньмаси людей з сільської місцевості в штучну міську екосистему,сприяла подальшому загостренню демографічних, соціально-економічнихі екологічних проблем. Це створило диспропорцію між виробництвом іспоживанням, чисельністю популяції і можливостями штучної екосистеми. Управлінняцими процесами командними методами призвело до кризи всієї політичноїсистеми і розпаду великої держави.
Переселення в місто маси сільських жителів, які булипоставлені в нові умови соціального, торговельного, комунального, транспортногота іншого характеру, відбилося на розвитку психіки та психічному здоров'ї міськогожителя, його сімейно-побутових взаєминах, на рівні дітонародження. Соціальніфактори набули пріоритетного значення у формуванні здоров'я популяції. Прикладомцьому служить тісний зв'язок між захворюваністю і матеріальною забезпеченістюсім'ї. Встановлені зворотні кореляції між станом здоров'я дітей тавеличиною житлової площі, рівнем освіченості батьків. У добрезабезпечених сім'ях більше 80% дітей мають нормальний фізичний розвиток ітільки 12% мають дефіцит маси тіла. У тих сім'ях, де дохід нижче прожитковогомінімуму, дефіцит маси тіла виявляється майже у 30% дітей. Внеблагополучних сім'ях нервово-психічні захворювання дітей спостерігаються в 3 - 4рази частіше. Сам характер укладу життя в міському середовищі сприяє порушеннюбіологічного ритму життєвих функцій.
Найрізноманітніші специфічні і неспецифічнівпливу на організм, включаючи соціальні, викликають мобілізацію клітинних ігуморальних факторів імунітету (Передерій В.Г. та ін, 1989). Підвищення імунітетупризводить до зростання стійкості до інфекцій і пухлин. Однак різкепідвищення імунітету веде до гіперчутливості та аутоімунних захворювань(Thomas Р.Т., 1990).
Таким чином, здоров'я слід розглядати якдинамічний процес в умовах постійного впливу на людський організмприродних і штучно створюваних факторів навколишнього середовища. Всі ці факторитісно взаємопов'язані між собою і в одних випадках сприяють зміцненнюздоров'я, а в інших - викликають хвороби.
З часів Гіппократа в епіцентрі медицини завжди був хворийчоловік. І досі про стан здоров'я суспільства судять за статистикоюзахворюваності. Тому і вітчизняна медицина зосередилася в основному напроблемах лікування хвороб, дослідженнях факторів ризику, а не чинників,визначають здоров'я, стійкість і життєздатність організму.
З 1640 року в Росії з'являються Укази про охорону міськийсередовища. У 1686 році вже існував Закон про створення і підтримки екологічночистих умов у міське середовище проживання (Булгаков, 1990). В подальшомунауково-технічний прогрес надав рішучий вплив на формування містяк штучної екосистеми, на здоров'я людини, що позначилося на середнійтривалості життя.
2. Основна частина
2.1 Фізичні фактори
2.1.1 Сонячна радіація
Сонячна радіація є істотним чинником, що впливаєна стан міського середовища, і визначає всю сукупність фотобіологічних (біохімічнихі фізіологічних) реакцій, що протікають в живому організмі. Сонце єджерелом корпускулярних (електрони, протони) і електромагнітних хвильовихвипромінювань. Сонячна радіація частково поглинається, компонентами атмосфери таземною поверхнею, а частково повертається в Космос.
Поблизу Землі значне поглинання радіації відбувається зарахунок забруднення атмосфери пилом, димом, туманами. Особливо поглинаєтьсяультрафіолетова частина спектра. У промислових містах з великою запиленістюі загазованістю загальна інтенсивність сонячної радіації знижена на 15 - 20% попорівнянні з сільською місцевістю, втрати ультрафіолетової радіації досягають 40%.Втрата біологічно активних ультрафіолетових променів може бути пов'язана також знераціональним плануванням кварталів, густотою забудови, неправильниморієнтуванням вулиць.
Найбільш біологічно активною частиною сонячного спектрує ультрафіолетове випромінювання. У природних умовах на інтенсивністьультрафіолетового випромінювання впливають географічна зона, висотастояння сонця і забрудненість атмосфери. Найважливішим біологічною дієюультрафіолетових променів є стимулювання багатьох фізіологічних процесівв організмі, що проявляється в загальнооздоровчий, тонізуючому іобщепрофілактіческом дії сонячної радіації на організм. Під дієюультрафіолетових променів в організмі утворюються біологічно активні речовини (гістамін,серотонін, вітамін D), мобілізується захисна функціяшкірних покривів, активується система крові. Малі дози ультрафіолетових променівпокращують також розумову здатність, фі...
