РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Прояви ендокринної патології в порожнини рота дітей. Особливості надання стоматологічної допомоги
Зміни функцій залоз внутрішньої секреції призводять до порушень метаболічних процесів в організмі, ряду трофічних порушень. Зміни в порожнині рота виявляються при цукровому діабеті, розладі функцій статевих, щитовидної і паращитовидної залоз, гіпоталамо-гіпофізарної системи.
ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ
Гіпотиреоз
Клінічний синдром, обумовлений тривалим стійким дефіцитом гормонів щитовидної залози (тироксину Т 4 і трийодтироніну Т 3 ) в організмі.
Причиною гіпотиреозу можуть бути порушення з боку гіпоталамуса і аденогіпофіза (недостатня продукція тиреоліберином і тиреотропіну - ТТГ), вроджена гіпо-і аплазія ЩЗ, пошкодження тканини залози патогенним фактором (іонізуюче випромінювання, радіонукліди, лікарські впливи) або її видалення, генетично детерміноване порушення біосинтезу тиреоїдних гормонів, нестача субстрату (йоду), аутоімунні, неопластичні процеси в ЩЗ.
Основні клінічні форми гіпотиреозу: вроджений гіпотиреоз, набутий гіпотиреоз (Ендемічний зоб, аутоімунний тиреоїдит та ін), резекція щитовидної залози.
Зниження функції ЩЗ призводить до виражених змін в метаболізмі білків, ліпідів, вуглеводів, зниження окислювальних і енергетичних клітинних реакцій, гальмування всіх видів обміну в організмі, розвитку дистрофічних порушень в органах і тканинах (в першу чергу страждає ЦНС).
Вроджений гіпотиреоз
Основна причина - порок розвитку ЩЗ - аплазія, гіпоплазія або дістопія залози в результаті впливу несприятливих факторів на організм матері під час вагітності або генетичних факторів. При відсутності лікування дитина сильно відстає у фізичному розвитку. Характерний низький зріст (карликовість), коротка шия, короткі руки, ноги, випнутий живіт. Відзначаються виражені розлади з боку психіки, аж до повної відсутності інтелектуальної діяльності (кретинізм), порушення розвитку мови, туговухість.
Голова відносно велика з квадратним черепом, широка запала перенісся. Обличчя дитини має своєрідний вид: одутле, губи і ніс потовщені, різко набряклі верхні повіки, вираз обличчя байдуже, мова сильно збільшений (макроглоссия), висовується з рота, складчастий, з відбитками зубів по краях. Набряк поєднується з сухістю шкіри і слизових.
Спостерігається затримка прорізування, а пізніше і зміни зубів, незарощення піднебінного шва, вади розвитку щелепно-лицьового скелета. Зуби вражені множинним карієсом з локалізацією в пришийковій області.
Придбаний гіпотиреоз
Ендемічний зоб. Розвивається у дітей, що проживають в районах, де недостатньо йоду у воді та грунті. Через дефіциту йоду в ЩЗ погіршується синтез гормонів, компенсаторно відбувається гіперплазія тканини ЩЗ (зоб). Функція ЩЗ або нормальна, або знижується. Крайнє прояв - ендемічний кретинізм.
Аутоімунний тиреоїдит (Зоб Хашимото ) - основна причина первинного гіпотиреозу. Виникає внаслідок аутоімунізації організму тиреоїдними аутоантигенами з наступною продукцією аутоантитіл і цитотоксичних лімфоцитів, які викликають деструктивні зміни в тиреоцитів. Наслідком цих процесів є зниження функції ЩЗ.
Стоматологічні аспекти придбаних гіпотиреозу. Поширеність некаріозних уражень зубів серед дітей 4-15 років з ендемічним зобом в 2 рази вище, ніж серед здорових (Е.Т. Супіева, 1996). Відзначається гіпоплазія емалі, зміна кольору зубів: жовто-сірий, зеленуватий, сірий. У дорослих з некаріозних уражень частіше зустрічаються патологічна стираемость зубів, ерозії твердих тканин, некроз, тріщини емалі. Прорізування зубів у дитячому віці уповільнено - молочні зуби прорізуються на 1-2 і навіть 3 роки пізніше. Зміна зубів запізнюється в основному на 3-4 роки. Спостерігається порушення послідовності прорізування зубів, запізнювання резорбції коренів молочних зубів. Характерне порушення форми коронок зубів: зуби дрібні, атипової форми, різці бувають із зубцями на ріжучому краї, ікла і моляри можуть мати форму різців, коронки зубів вкорочені, іноді зуби як би В«здвоєніВ» (зрощені зачатки). Гіпотиреоз майже завжди характеризується скупченістю зубів, положенням поза дуги, поворотом навколо осі. Внаслідок затримки розсмоктування коренів молочних зубів і ретенції постійних, часто описують В«подвійніВ» зубні ряди, діастеми, спостерігаються як надкомплектних, так і недостатня кількість зубів, хоча гіподонтія, аж до адентії, зустрічається частіше, і дуже рідко відзначається нормальне число зубів. Всі перераховане закономірно сприяє виникненню аномалій форми зубних рядів і прикусу, що знаходить відображення в порушенні конфігурації особи (Диспропорційне розвиток) і функцій щелепно-лицьової області. Частота зубощелепних аномалій у дітей віком від 4-15 років за даними Е.Т. Супіевой (1996) при гіпотиреозі становить 61,1% (без патології ЩЗ - 39,1%).
гіпотиреоз характеризуються більш високими значеннями поширеності та інтенсивності карієсу зубів, у порівнянні зі здоровими дітьми. Поширеність карієсу постійних зубів у дітей на фоні гіпотиреозу в 1,4 рази вище, ніж у здорових дітей; молочних зубів - у 1,6 рази; відповідно інтенсивність карієсу постійних зубів вище в 1,7, а молочних - в 2,3 рази (Ю.М. Максимовський, 1981). Протягом карієсу має характерні ознаки: В«множиннийВ» карієс, велика частота ускладненого карієсу, постійні зуби руйнуються дуже швидко, але довгостроково зберігаються у вигляді коренів; гострий перебіг процесу, особливо в гострій стадії основного захворювання; часте ураження пришийковій ділянці зубів з циркулярним розповсюдженням. На рентгенограмі: облітерація порожнини зуба, каналів, більше в області верхівки. При гіпотиреозі суб'єктивні відчуття пацієнтів слабо виражені, але якщо страждає і функція паращитовидних залоз (гіпопаратиреоз), розвиваються одонтолгіі, що пов'язують з характерними для дисфункції паращитовидних залоз гіпокальцемії і розвитком спастичного синдрому. Як наслідок - болі в зубах, зведення щелеп, оніміння язика.
З боку слизової оболонки порожнини рота при гіпотиреозі визначається анемічного, набряклість слизової оболонки, обкладений язик, порушення смаку. Слизова ясен часто бліда, блискуча, гіперплазована, але не запалена. У дітей з Гіпотиреоз реєструється більш висока частота захворювань періодонта (61,1 %), Ніж у здорових (18,7%) (Е.Т. Супіева, 1996). При цьому частіше зустрічається хронічний катаральний гінгівіт (у 43,6% дітей), дещо рідше - гіпертрофічний (в 12,4% випадків). У дорослих в періодонті частіше переважають дистрофічні процеси - атрофія міжзубних сосочків, зяяння шийок зубів, при цьому відсутня їх рухливість. Рідше розвиваються запально-дистрофічні зміни, які характеризуються наявністю зубоясенних кишень з серозним та геморагічним вмістом, запаленням сосочків, рухливістю зубів.
В умовах гіпофункції ЩЗ відзначено зниження карієсрезистентності зубної емалі (за даними СRT-тесту і ТЕР-тесту), мікротвердості емалі та дентину зубів. Характерна гіпосалівація, зниження рівня лізоциму змішаної слини. Мінералізуют функція слини, як правило, низька, що проявляється в зниженні мінералізуют потенціалу слини, концентрації мінеральних компонентів в слині, зубному камені і зубному нальоті.
Лікування. Загальне лікування проводить ендокринолог, воно визначається причинним фактором гіпотиреозу (вроджений, набутий) і включає: замісну терапію тиреоїдними гормонами (L-тироксин, при необхідності препарати йоду), полівітамінні комплекси, препарати, що покращують обмінні процеси в центральній нервовій системі (церебролізин, ноотропіл, аміналон).
Гіпертиреоз. Характеризується надлишкової продукцією тиреоїдних гормонів. Найбільш часто пов'язаний...
