Використання інфрачервоного випромінювання в медицині
Лікування бронхіальної астми узкоспектральним ик - випромінюванням (результати клінічних спостережень)
Бронхіальна астма відноситься до числа найбільш поширених захворювань. За даними ВООЗ цим захворюванням страждає від 4 до 8% населення. Враховуючи, що в останні роки відзначається зростання числа захворювань після прийому медикаментів, велика увага приділяється методам немедикаментозної терапії.
Одним з напрямків немедикаментозного протизапального лікування є застосування інфрачервоного випромінювання. Однак широкий спектр інфрачервоного випромінювання має у своєму складі спектр, який вище випромінювання здорового організму і це може чинити негативний вплив на здорові органи і тканини. У зв'язку з цим представляє великий інтерес застосування в терапії узкоспектрального інфрачервоного випромінювання, має довжину хвилі нижче випромінювання людського організму.
У відповідності з сучасними даними розвиток бронхіальної астми пов'язано з гіперреактивністю великих і дрібних дихальних шляхів і є проявом хронічного запалення, наявністю діссоціатівних порушень всередині нейро-імуно-ендокринного комплексу, тому ми вважали за доцільне застосувати узкоспектральние випромінювачі при лікуванні цього захворювання. Використовувані нами ІЧ-випромінювачі надають протизапальний і антимікробний ефект, нормалізують імунітет і мікроциркуляцію, активізують мікросомальні ферменти і знижують рівень вільних радикалів шляхом їх рекомбінації і впливом на процеси ПОЛ.
Лікування узкоспектральним інфрачервоним випромінюванням проводилося хворим у клініці госпіталю Penawar (Малазія), а також в НМЦ "Kamolot-Salomatlik" (Узбекистан).
Під наглядом перебувало 36 хворих на бронхіальну астму в віком від 5 до 76 років. За віком, хворі розподілилися наступним чином: до 14 років - 5 хворих; 15 - 30 років - 5 хворих, 31-50 років - 7, 51-60 років - 8, старше 61 року - 11.
Тривалість захворювання коливалася від 6 міс. до 30 років, розподіл був наступним: до 1 року - 5 хворих; 2 - 5 років - 11; 6 - 10 років - 8; 11 - 20 років - 7; більше 20 років - 5.
По тяжкості стану хворі поділялися на 4 групи, з урахуванням загального стану, частоти нападів і прийому препаратів, що знімають бронхоспазм. I група - 10 хворих у стані status fstmaticus і хворі, у яких напади задухи не знімаються прийомом інгаляторів; загальний стан цих хворих оцінювався як важкий, положення вимушене, в легенях вислуховуються множинні сухі, свистячі хрипи. II група - 9 хворих, які приймають інгалятори 3-4 рази на день; загальний стан відносно задовільний, положення активне, в легенях вислуховуються сухі хрипи. III група - 9 хворих, приймають інгалятори 1 раз на день; загальний стан задовільний в легких одиничні сухі хрипи. IV група - 8 хворих, що мають епізодичні напади астми, що приймають інгалятори 1 раз в 5-7 днів; в легенях хрипів немає, дихання жорстке.
До лікування всім хворим проводилася Акупунктурні діагностика за методом Фолля, що дозволяє визначити біоелектричний потенціал акупунктурних точок, що свідчить про функціональний стан органів (вимір проводиться в умовних одиницях; підвищення показників свідчить про збільшенні швидкостей хімічних реакцій, що має місце при запальних процесах; зниження показників нижче рівня норми свідчить про початок дегенеративних процесів в органі або його частини; чим нижче показник, тим більше виражені дегенеративні процеси).
За ЕАФ підвищення показників вище рівня норми (76,4 В± 2,1) на точках легенів і бронхів відзначалося у 70% хворих, у 30% на цих точках відзначалися показники нижче рівня норми (42,4 В± 3,2). Відхилення від рівня норми на точках товстого і тонкого кишечника відзначалося у 87% хворих (з них у 60 відзначалося збільшення показників (74,3 В± 1,2), і у 40 зменшення (32,4 В± 3,4)). У 28% хворих були відхилення від норми на точках меридіана сечового міхура.
У терапії використовувалися узкоспектральние ІЧ-випромінювачі, надають протизапальний ефект і нормалізують стан імунної системи. Лікувальні процедури проводилися 1-2 рази на день. Тривалість експозиції підбиралася індивідуально і визначалася по ЕАФ. Середній час впливу становило 10-20 хвилин. Загальний курс лікування був від 4 до 14 днів. В процесі терапії виявлялося вплив випромінюванням на всю поверхню тіла (використовувалися загальні випромінювачі) і на окремі органи (локальні випромінювачі). Застосування локальних випромінювачів включало вплив на область бронхів, кишечника, наднирників.
При оцінці результатів лікування враховувалися частота нападів бронхоспазма і частота прийому інгаляторів.
Після першого дня терапії в I групі у 2 хворих напади задухи скоротилися до 3 разів на день, значно зменшився кашель, покращився відділення мокротиння; у II групі у 2 хворих частота нападів і прийом інгаляторів знизилися до 1 разу на день. У решти хворих поліпшення стан зазначалося на 6-7 день лікування. У 80% хворих відзначалося припинення хрипів в легких в перші 5 днів терапії; до 10 дня - при аускультації хрипи не вислуховувалися ні в одного хворого.
До закінчення курсу лікування зменшення частоти нападів відзначали 26 хворих. Зменшення частоти прийому інхаллеров з 2-х до 1 разу на день відзначали 4 хворих; з 3-4 до 1 разу в день - 3 больних.6 хворих припинили регулярний прийом медикаментів (спостереження за хворими від 3 до 10 місяців).
12 хворих перебували під наглядом протягом 10 месяцев.2 з них (група I і III) не мали жодного загострення процесу; 2 (група II і III) мали одноразове погіршення стану, пов'язане з переохолодженням, у 5 (група I, II, III, IV) ремісія тривала протягом 6 місяців, після чого знову відзначали почастішання нападів (провокуючими факторами були простудні захворювання, робота на садово-городній ділянці); біля 3-х хворих (група I, II, III) ремісія тривала протягом 1 місяця (погіршення стану пов'язували з наявністю провокуючого фактора на роботі і переохолодженням).
Спостереження за виникаючими побічними ефектами показали, що в перші 3 дні лікування 3 хворих відзначали посилення кашлю, при більш легкому відділенні мокротиння; біля 3-х відзначалося посилення слабкості, нездужання і деякий утруднення дихання. Однак перераховані вище явища з подальшим поліпшенням стану пройшли до 6 дня терапії.
Таким чином, узкоспектральное ІЧ-випромінювання може бути використано для ефективного лікування хворих на бронхіальну астму.
Інфрачервоне випромінювання - м'який підхід до лікування хвороб
Ми умовно розділяємо науку на хімію, фізику, біологію, медицину з численними розгалуженнями їх на більш дрібні дисципліни. Однак природі байдуже, як ми називаємо її закони. Вона використовує їх завжди і все разом. Навіть в елементарній фізиці ми повинні робити ряд спрощень і допущень, створювати ідеальні моделі, щоб встановити ті чи інші загальні закономірності. Цей прийом дає можливість глибше зрозуміти процес, але в той же час настільки спрощує його розуміння, що реальні системи не вкладаються в наші розрахунки, і ми повинні їх коригувати за допомогою різноманітних коефіцієнтів і функцій.
Пошук в науці зазвичай йде кількома шляхами. У міру накопичення знань, дослідження в кожній з областей людського пізнання ставали все більш глибокими, а методи досліджень все більш ускладнювалися і спеціалізувалися. Кількість об'єктів досліджень також зростало в геометричній прогресії. Наука дробилася на все більш вузькі напрямки, поглиблення знань і відкриття нових закономірностей дозволили відкрити такі закони, які без цього неможливо було б побачити. Наприклад, застосування методу дослідження in vitro в імунології призвело до справді геніальним результатами, проте його використання має свої обмеження. Живий організм - не пробірка для клітинних культур, він може, як заповнювати відсутні речовини (за рахунок прискорення процесів обмі...
