Зміст
Введення. 2
1. Порошки, як лікарська форма. 4
1.1 Переваги та недоліки порошків. 4
1.2 Класифікація порошків і їх характеристика, вимоги до порошків 5
2. Технологія приготування порошків в аптеці. 7
3. Приватна технологія приготування порошків в умовах аптеки. 11
3.1 Приготування складних порошків з екстрактами. 12
3.2 Приготування складних порошків з отруйними і сильнодіючими речовинами. Тритурації. 15
3.3 Приготування порошків, лікарські речовини яких прописані в істотно розрізняються кількостях. 18
Висновок. 21
Список літератури .. 23
Введення
Основним постачальником лікарських препаратів населенню є аптечна мережа. Аптека - заклад охорони здоров'я, на яке покладаються такі основні завдання:
- надання населенню високоякісної і безвідмовної допомоги шляхом виготовлення та відпуску лікарських препаратів за рецептами;
- відпустка населенню лікарських засобів, дозволених до продажу без рецепту:
- заготовление лікарської рослинної сировини:
- надання у відповідних випадках невідкладної першої допомоги громадянам.
Існують аптеки 2-х типів:
- відритого типу, який обслуговує як окремих осіб, так і лікувальні установи;
- закритого типу - аптеки при лікувальних установах (В«ЛікарняніВ» аптеки). Вони здійснюють лише виробничі функції, займаючись виготовленням лікарських препаратів тільки для хворих, які перебувають на лікуванні в лікарнях.
Зазвичай в аптеках буває 3 відділення:
- рецептурно-виробниче;
<p> - ручний продаж;
- відділення запасів.
В обов'язки рецептурно-виробничого відділення входять прийом рецептів від населення і вимог від лікувально-профілактичних установ, виготовлення і відпуск по них лікарських препаратів. У відділенні ручний продажу проводиться відпуск готових лікарських препаратів, дозволених до продажу без рецептів.
Відділення запасів виробляє прийом і зберігання медикаментів та ін медичних виробів, відпускає їх окремі аптеки і забезпечені ними лікувально-профілактичні установи, аптечні пункти, лотки і кіоски.
Аптека повинна бути влаштована і обладнана так, щоб у ній гарантувалися: правильне виготовлення та відпуск лікарських препаратів, умова для високої продуктивності праці аптечних працівників, дотримання необхідних санітарно-гігієнічних норм в приміщенні, правильне зберігання лікарських засобів [2].
Особливості аптечного виготовлення лікарських препаратів:
- забезпечення індивідуального підходу при лікуванні хворого з урахуванням конкретних анатомо-фізіологічних та вікових особливостей;
- виготовлення препаратів, що мають обмежений термін придатності. Препарати з терміном придатності більше 15 днів можуть бути виготовлені в аптеці у вигляді внутрішньоаптечної заготівки з реалізацією у встановлений термін придатності;
- аптечне виготовлення доповнює промислове виробництво, так вітчизняна промисловість не може в даний час забезпечити попит на лікарські препарати для пацієнтів різних соціальних шарів, вікових груп (особливо для новонароджених, літніх); в ряді випадків - ін'єкційного введення, фітопрепаратів, лікувально-косметичних та ін;
- спеціалізація аптек (Фітоаптека, для геріатричних хворих, для дітей, ветеринарні, лікувально-косметичні);
- велике значення аптечного виготовлення для лікарняних і міжлікарняних аптек.
1. Порошки, як лікарська форма
Порошки (від лат. Pulvis) - це тверда лікарська форма для внутрішнього або зовнішнього застосування, що складається з одного або декількох подрібнених речовин і що володіє властивістю сипучості [1].
Порошки являють собою всебічно вільні дисперсні системи без дисперсійного середовища з дисперсійним фазою у вигляді дрібних твердих часток різної форми. Частка порошків в екстемпоральної рецептурі аптек становить від 20 до 40% залежно від географічної зони та пори року.
1.1 Переваги і недоліки порошків
Порошки, як лікарська форма поширені в медичній практиці, оскільки володіють рядом переваг в порівнянні з іншими лікарськими формами. До них відносяться:
- універсальність складу, так як вони можуть містити речовини органічної та неорганічної природи, тваринного і рослинного походження, невеликі кількості рідких та інших речовин;
- відносна простота технологічного процесу;
- досить висока фармакологічна активність завдяки високій дисперсності лікарських речовин;
- можливість забезпечення як місцевого, так і загального впливу на організм;
- точність дозування;
- портативність;
- велика стійкість при зберіганні, ніж у рідких лікарських форм;
- можливість внутрішньоаптечної заготівки і використання напівфабрикатів в технологічному процесі.
Але, разом з перевагами, порошки володіють і негативними властивостями:
- більш повільне в порівнянні з розчинами раступленіе фармакологічного ефекту;
- зміна властивостей деяких речовин під впливом навколишнього середовища (втрата кристалізаційної води, поглинання водяної пари, діоксиду вуглецю, окислення та інші хімічні процеси при зволоженні порошків);
- подразнюючу дію на слизові оболонки;
- незручність застосування порошків з речовинами гіркого смаку, пахучими і барвними інгредієнтами.
1.2 Класифікація порошків і їх характеристика, вимоги до порошків
Всі порошки класифікуються наступним чином.
По застосуванню:
1.Рulveres ad usum internum - порошки для внутрішнього застосування. До них відносять більшість порошків з дозуванням від 0,1 до 1,0 на прийом. Для цієї групи порошків важлива висока ступінь подрібнення, забезпечує швидке розчинення порошку в шлунково-кишковому тракті або тісний контакт зі слизовими оболонками і високу ступінь всмоктування.
2. Рulveres ad usum externum - порошки для зовнішнього застосування. До них відносять:
- присипки (пудри) - порошки тонкого подрібнення, так як їх застосовують для лікування ран, уражень шкіри і слизових оболонок (особливо у дітей). Присипки готують в асептичних умовах. Вони можуть володіти протизапальну, підсушують, протигрибковим, охолоджуючим дією;
- нюхальні порошки, частинки яких не повинні проникати в бронхи і альвеоли;
- порошки для вдування в порожнини тіла;
- зубні порошки, використовувані для чищення зубів, відбілювання, знеболювання і інших цілей;
- порошки для виготовлення розчинів в домашніх умовах або умовах стаціонару (полоскань, примочок та ін.)
За складом. Розрізняють порошки прості (однокомпонентні - Pulveres simplices), що складаються з однієї речовини, і складні (Pulveres compositus), що включають кілька інгредієнтів.
За характером дозування:
- розділені на окремі дози (Pulveres divisi), дозування проводиться в аптеці;
- нерозділені (Pulveres indivisi), відпускаються хворому в загальній масі, і він самостійно здійснює дозування.
Розділені порошки можуть бути виписані розподільним способом: лікарські речовини виписуються на 1 дозу, вказується кількість доз; при розрахунку загальної маси лікарських речовин кількість їх, виписане на дозу, множиться на число доз [1].
Дозовані порошки частіше призначені для внутрішнього застосування, недозірованние - в основному для зовнішнього використання.
За характером впливу на організм порошки діляться на порошки загального та місцевого дії.
Залежно від измельченности порошки можуть бути великі, середні, среднемелкіе, дрібні, дрібні, наімельчайшіе.
Вимоги до порошків
Порошки повинні бути однорідними при розгляді неозброєним оком. Розмір часток повинен бути не більше 0,160 мм. Порошки повинні добре дозироваться, бути сипучими, стійкими в...
