Міністерство освіти Російської Федерації
Пензенський Державний Університет
Медичний Інститут
Кафедра Травматології
Зав. кафедрою д.м.н., _________
Реферат
на тему:
В«Пошкодження зубівВ»
Виконала: студентка V курсу _________
Перевірив: к.м.н., доцент _________
Пенза - 2008
План
Введення
1. Перелом альвеолярного відростка нижньої щелепи
2. Перелом тіла нижньої щелепи
3. Перелом гілок нижньої щелепи
4. Вивихи нижньої щелепи
5. Перелом верхньої щелепи
6. Перелом виличної кістки і дуги
Література
ВСТУП
Травматичні пошкодження зубів зустрічаються у вигляді перелому коронки або вивиху зуба. Іноді буває перелом кореня зуба. Пошкоджуються найчастіше фронтальні зуби. Вивих або перелом зуба виникає під впливом удару спереду назад або знизу вгору, іноді під час видалення зуба.
Для перелому коронки характерні біль і наявність гострих країв залишилася частини зуба, зяяння пульповой камери або кореневого каналу. Нерідко буває кровотеча з ушкодженої ясна або пульпи. Вивих зуба діагностується на підставі значної рухливості і вистоянія зуба з лунки. Хворі іноді пред'являють скарги на неможливість щільно стулити щелепи. Для вколоченние вивиху характерно усунення коронки зуба всередину альвеолярного відростка щелепи і порушення оклюзії. Діагноз уточнюють оглядом кореневої частини вивихнутого або видаленого зуба, зондуванням і рентгенологічним дослідженням.
Невідкладна допомога. Знеболювання здійснюється шляхом інфільтраційної анестезії 2% розчином новокаїну, накладенням ватного кульки з камфорою-фенолом на вскрившіхся куксу пульпи (1 г карболової кислоти, 3 г камфори і 2 мл етилового спирту).
При неповному вивиху зуба хворого слід направити до стоматолога поліклініки, де будуть вироблені вправлення і фіксація зуба до сусідніх зубах за допомогою металевої лігатури, гладкою назубних шини або швидкотужавіюча пластмаси. Якщо дані електроодонтодіагностики свідчать про загибель пульпи, то через 20-25 днів після фіксації зуб слід трепаніровалі, видаливши омертвілу пульпу, а канал запломбувати, попередньо обробивши його антисептиками.
Повністю вивихнутий зуб слід промити розчином антибіотиків, запломбувати канал і помістити в лунку; фіксація зуба до сусідніх зубах здійснюється протягом 3-4 тижнів. Залишився після перелому коронки корінь з лунки слід видалити. У деяких випадках (Коріння фронтальних зубів) корінь може бути залишений для використання його під штифт для протезування.
1. ПЕРЕЛОМ Альвеолярного відростка нижньої щелепи
Переломи щелепи в області альвеолярного відростка можуть відбутися під дією механічної травми частіше всього у фронтальному відділі. Ця травма нерідко поєднується з переломами або вивихами стінки верхньощелепної пазухи.
Перелом альвеолярного відростка діагностують на підставі даних анамнезу, рухливості кісткового фрагмента разом з зубами, кровотечі з ясен, слизової оболонки щоки або губи. Зсув пошкодженого кісткового фрагмента відбувається переважно вкінці. При вбитих переломах альвеолярного відростка рухливість кістки незначна. При пошкодженні стінок верхньощелепної пазухи з рани виділяється піниста кров, може бути носова кровотеча.
Невідкладна допомога. Характер і обсяг допомоги залежить від рівня розташування щілини перелому. Проводять місцеве знеболювання зони ушкодження 2% або 1% розчином новокаїну. Якщо щілина перелому проходить на рівні коренів зубів та слизова оболонка значно пошкоджена, то кістковий фрагмент альвеолярного відростка слід видалити разом із пошкодженими зубами, гострі краї кістки згладити, витягувати залишки коренів зубів. На рану накладають шви кетгутом.
У разі розташування перелому поза зоною розміщення коренів зубів кістковий фрагмент репоніруют в правильне положення і фіксують за допомогою назубних шини або швидкотужавіюча пластмаси. На пошкоджену слизову оболонку накладають шви кетгутом. В Надалі в міру консолідації перелому в залежності від показників електроодонтодіагностики може бути проведено видалення пульпи мертвих зубів з подальшим пломбуванням кореневих каналів.
Госпіталізація. Хворих з переломами альвеолярих відростків направляють в стоматологічний стаціонар при значних за обсягом пошкодженнях, при поєднанні з пошкодженням верхньощелепної пазухи.
2. ПЕРЕЛОМ ТІЛА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
Під дією прямої механічної травми переломи в області тіла нижньої щелепи зустрічаються найбільш часто. Перелом відбувається, як правило, в так званих місцях слабкості; за середньою лінії, на рівні іклів або підборіддя отворів, в області нижнього восьмого зуба і кута нижньої щелепи. Переломи можуть бути одинарні, подвійні, потрійні, множинні. Зміщення кісткових відламків відбувається в залежності від напряму удару, тяги м'язів, що прикріплюються до щелепи, і розташування щілини перелому. У зв'язку з тим, що переломи нижньої щелепи в межах зубного ряду завжди супроводжуються ушкодженнями слизової оболонки, їх слід вважати відкритими, а отже, і первинно інфікованими.
Враховують дані анамнезу і зовнішній вигляд потерпілого (наявність крововиливів на шкірі обличчя і шиї, набряк тканин). Хворі скаржаться на біль у місці пошкодження щелепи, усиливающуюся при мові, відкриванні рота, прийомі їжі, неможливість щільно зімкнути зуби. При огляді порожнини рота відзначаються обмеження відкривання рота, кровотеча з ушкодженої слизової оболонки, рясне виділення слини, порушення прикусу. Пальпаторно визначається рухливість відламків щелепи, різка болючість, іноді крепітація. При множинних переломах нижньої щелепи можливо западіння мови, що загрожує загрозою дислокаційної асфіксії. Нерідко ушкодження нижньої щелепи супроводжується короткочасною лотерей свідомості, нудотою або блювотою, ретроградної амнезією, що свідчить про поєднання перелому з струсом головного мозку.
При пізньому зверненні хворого за допомогою (більше 2-3 днів після травми) з щілини перелому може виділятися гній. Для точного визначення локалізації перелому і ступеня зміщення відламків обов'язково рентгенологічне дослідження в переднезадней і бічних проекціях.
Невідкладна допомога. При переломах нижньої щелепи в області тіла допомога має передбачати боротьбу з болем, створення спокою ушкодженому органу і профілактику запальних ускладнень. Потерпілому проводять іммобілізацію уламків щелепи за допомогою подбородочной, пращевідной або стандартної транспортної пов'язки, пов'язки Помаранчевої - Урбанський або лігатурного зв'язування зубів бронзовоалюмініевой дротом перерізом 0,5 мм.
За наявності кваліфікованого фахівця (стоматолога або зубного лікаря), особливо якщо транспортування потерпілого чекає тривала і на більшу відстань, доцільно здійснити міжщелепного фіксації назубних дротяними або стрічковими шинами з гумовою тягою. Протипоказанням до такого виду іммобілізації є транспортування пораненого повітряним транспортом або водним шляхом, а також у випадку поєднання з закритою травмою головного мозку (Можлива блювота або асфіксія). При западінні мови його слід прошити лігатурою, змістивши його до торкання кінчиком передніх зубів нижньої щелепи, і фіксувати до шиї або одязі, пропустивши лігатуру між зубами. З метою знеболювання хворому підшкірно вводять 1 мл 2% розчину промедолу, внутрішньом'язово - 2 мл 50% розчину анальгіну всередину - сульфадимезин по 1 г 4 рази в день.
Госпіталізація. Всіх хворих з переломами тіла нижньої щелепи госпіталізують в стоматологічний стаціонар. Зуб, який розташований в щілині перелому і може перешкоджати срастанию кістки, видаляють, лунку в...
