Федеральне агентство з освіти
Державне освітня установа
вищого професійної освіти
Новгородський Державний Університет імені Ярослава Мудрого
Медичний інститут
Контрольна робота по педіатрії
на тему:
Пієлонефрит у дітей.
Виконала: студентка гр.6331 (з)
Кондратьєва Ольга
Перевірив: Ройтман Є. І
Студейнікова
В.Новгород
2010р
Зміст
Введення
1. Класифікація
2. Етіологія і патогенез
3. Патологічна анатомія
4. Гострий пієлонефрит
5. Хронічний пієлонефрит
6. Сучасні підходи до лікування пієлонефриту у дітей
7. Вакцинація дітей з пієлонефритом
8. Диспансерне спостереження дітей з пієлонефритом
Додаток
Література
Введення
Пієлонефрит є найпоширенішим захворюванням нирок і займає друге місце серед всіх хвороб, поступаючись лише ГРЗ. Захворювання широко поширене серед дорослого населення і дітей, протікає тривало, в ряді випадків призводить до втрати працездатності. Дуже важливо знати, що пієлонефрит і гломерулонефрит є найбільш частими причинами розвитку хронічної ниркової недостатності.
В останні десятиліття все більше уваги звертається на захворювання органів сечової системи в дітей раннього віку. У 80-90-х роках все очевидніше ставало, що ряд захворювань нирок, яскраво проявляються в дошкільному або шкільному віці, має свої витоки в антенатальному та перинатальному періодах. До основних причин, які вже існують до моменту народження дитини і визначають патологію органів сечової системи, відносяться спадкові та тератогенні фактори (Несприятливі фактори зовнішнього середовища, здатні викликати порушення розвитку плода на різних термінах вагітності), гіпоксично-ішемічні ушкодження ниркової тканини, внутрішньоутробні і інтранатального інфекції. Згідно епідеміологічними даними, вроджені вади розвитку органів сечової системи становлять 30% від усіх вроджених аномалій, які проявляються розвитком вторинного пієлонефриту.
Пієлонефрит - це запальний процес в нирці, в який втягуються всі її структури. Пієлонефрит займає 3-е місце серед причин, що ведуть до хронічної ниркової недостатності (стан, при якому нирка не здатна виконувати свої основні функції). Дівчатка захворюють пієлонефритом в 5 разів частіше хлопчиків, що пов'язано з особливостями анатомічної будови сечостатевої системи.
1. Класифікація
За кількістю уражених нирок
• Двосторонній
• Односторонній
За умовами виникнення
• Первинний
• Вторинний
За характером перебігу
• Гострий
• Хронічний
По дорозі проникнення інфекційного агента
• Гематогенний
• Висхідний
• Лімфогенний
Станом прохідності сечовивідних шляхів
• Необструктивний
• Обструктивний
2. Етіологія і патогенез
Пієлонефрит - неспецифічне мікробно-запальне захворювання однієї або обох нирок, характеризується переважним ураженням тубулоінтерстіціальний тканини нирок і чашково-мискової систем.
Для розвитку запалення в нирці необхідно кілька факторів:
• Мікробний компонент
• Зміна загального стану організму
• Порушення просування сечі по сечових шляхах (так званої уродинаміки)
• Переохолодження
Мікроби можуть потрапляти в нирку різними шляхами:
• По кровоносних судинам (гематогенним)
• З сечового міхура по просвіту сечоводу (міхурово-сечовідний рефлюкс)
• По стінці сечоводу
Станом прохідності сечовивідних шляхів виділяють:
• Необструктивний
• Обструктивний
Форми гострого пієлонефриту
• Серозний
• Деструктивний
o апостематозного пієлонефрит
o Карбункул нирки
o Абсцес нирки
Фази перебігу хронічного пієлонефриту
• латентна
• гіпертензивна
• ремісія
• анемічна
• азотемічная
• безсимптомна
Виходячи гострого пієлонефриту
• Одужання
• Хронизация процесу
Виходячи хронічного пієлонефриту
• Вторинне зморщування нирки
• Пионефроз
Ускладнення
• Гостра ниркова недостатність (ГНН)
• Хронічна ниркова недостатність (ХНН)
• Некротичний папіліт
• Паранефрит
• уросепсис
Зрідка зустрічаються такі грізні ускладнення:
• апостематозний нефрит
• абсцес
• карбункул нирки.
Рідкісні форми пієлонефриту
• Емфізематозний пієлонефрит
• Ксантогранулематозний пієлонефрит
Основною причиною захворювання є інфекційний агент: бактерії - кишкова паличка (найбільш часто), рідше - стафілокок, стрептокок, ентерокок, вульгарний протей та ін Захворювання викликається або змішаною флорою (наявність декількох збудників характерно для хронічного пієлонефриту), або одним збудником (характерно для гострого процесу).
Дослідження мікробного пейзажу сечі у дітей у віці від одного місяця до 14 років з гострим пієлонефритом показують, що Е.соli висівається у 86,6% хворих, Proteus spp. - у 8%, Klebsiella pneumomae - менш ніж у 2% пацієнтів. Грампозитивні коки виявляються тільки у 3,6% хворих гострим пієлонефритом. При хронічному обструктивному пієлонефриті значно частіше, ніж при гострому пієлонефриті зустрічаються Klebsiella pneumomae (у 18,7% хворих), Str.faecalis (у 12,5% пацієнтів), Pseudomonas aeruginosa (у 6,2%).
За матеріалами бактеріологічної лабораторії у хворих з інфекцією сечової системи в 88,4% випадків висівався грамнегативна флора, і лише в 11,4% випадків грампозитивні бактерії. Найбільш часто зустрічалася кишкова паличка (39,3%). Висока частота виділення з сечі клебсієли (21,9%) і синьогнійної палички (10,3%) у "госпітальних" хворих. Слід зазначити, що нерідко зустрічалися мікробні асоціації (E.coli + Str.faecalis; E.coli + Staph.saprophyticus; Str.faecalis + Ent.cloacae; Str.faecalis + Staph.epidermitidis) і тільки в 40,8% випадків визначалася монокультура. Позитивні результати бактеріологічного дослідження сечі при пієлонефриті вдається отримати не завжди. В останні роки намітилася тенденція до зниження відсотка "висеваемості" мікроорганізмів з сечі. Виявити "винний" мікроорганізм при посіві сечі вдається у 42,0-75,7% хворих пієлонефритом.
Запальний процес спочатку пошкоджує мозковий шар нирки, а потім переходить на кіркова речовина і вдруге пошкоджує клубочки нефронів, внаслідок чого може розвинутись ниркова недостатність.
В основному патологічний процес локалізується в інтерстиціальної тканини нирки. В залежності від поширення інфекційного процесу інтерстиціальна тканина уражається первинно (при гематогенному поширенні інфекції) і вдруге (при висхідному запальному процесі з чашково-мискової системи).
У ряді випадків можлива локалізація запального процесу тільки в інтерстиціальної тканини нирки, в цьому випадку запальний процес називається інтерстиціальним нефритом.
Велике значення в виникненні пієлонефриту відіграють сприятливі фактори, які призводять до порушення уродинаміки.
Глобальний предраспологающие фактори:
вроджені аномалії розвитку сечостатевих органів (стриктура сечоводу та ін),
сечокам'яна хвороба,
доброякісна гіперплазія передміхурової залози і ін
Крім цього, у дітей та літніх людей серйозна роль відводиться патологічному рефлюксі, особливо міхурово-сечоводо. Ці сприятливі фактори створюють сприятливі умови для застою сечі, розмноження в ній мікробів та поширення інфекційного агента.
Виникнення захворювання можливо при виконанні інвазивних методів обстеження ...
