Міністерство освіти і науки України
Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Горлівська філія
Кафедра фізичної реабілітації
Контрольна робота
з дисципліни: Нервові хвороби
ТЕМА: "ОСНОВНІ Захворювання периферичної нервової системи "
Виконав:
студент 3-го курсу групи ФР-04
денного відділення
факультету "Фізична реабілітація"
Голубєв Дмитро Олексійович
Керівник: Ликов А.В.
2009
План
1. Загальні відомості про захворювання периферичної нервової системи
2. Невралгії
3. Невропатії
4. Мононевропатіі
5. Поліневрит і поліневропатії
Список літератури
1 Загальні відомості про захворювання периферичної нервової системи
Захворювання периферичної нервової системи включають велику групу хвороб, для яких характерна певна локалізація. Причинами їх можуть бути інфекції, інтоксикації, авітамінози, порушення кровообігу, травми та інші фактори. Захворювання периферичної нервової системи надзвичайно поширені, вони займають одне з перших місць серед захворювань з тимчасовою втратою працездатності.
До захворювань периферичної нервової системи відносяться невралгії та неврити [7]. Невралгія - це захворювання, при якому функція пошкоджених відділів периферичної нервової системи збережена. Для нього характерна різко виражена біль без ознак порушення чутливості і обсягу рухів. На відміну від невралгій, неврит характеризується не тільки болем, але й функціональними порушеннями: зміною чутливості, обсягу рухів, рефлексів, вегетативної іннервації. Зазначені захворювання відрізняються і в морфологічному відношенні: при невритах виявляють зміни нервів запального або дегенеративного характеру, при невралгіях або ці зміни незначні, або виявити їх загальноприйнятими методами гістологічного дослідження не вдається.
В останні роки замість терміна В«невритВ» все частіше застосовують термін В«невропатіяВ», тому що далеко не завжди зміни нервів носять запальний характер. По-видимому, правомочні обидві назви, причому для запальних процесів доцільно застосовувати термін В«невритВ», а для дегенеративних - В«невропатіяВ».
В залежності від локалізації патологічного процесу в периферичній нервовій системі розрізняють радикуліт-ураження корінців спинномозкових нервів, гангліоніт - спинно-мозкового вузла або його аналога - чутливого вузла черепних нервів, плексит - нервового сплетення, утвореного передніми гілками спинно-мозкових нервів, і неврит (невропатія) - нерва. Поразка одного периферичного нерва називають мононевритов (Мононевропатій), безлічі нервів - поліневритом (поліневропатією).
2. Невралгії
Найбільш частою формою невралгії є невралгія трійчастого нерва. Причиною захворювання можуть бути патологічні процеси в навколоносових пазухах, очниці, порожнини рота, зокрема, каріозні зуби, захворювання кісток основи черепа та мозкових оболонок, інфекції (грип та ін), інтоксикації [8]. У ряді випадків причина невралгії залишається нез'ясованою.
Клінічно невралгія характеризується нападами болю в області іннервації однієї з гілок трійчастого нерва, тобто в очниці, очному яблуці або в верхньої або нижньої щелепи, підборідді. Виникаючи в зоні однієї гілки, біль може поширюватися, иррадиировать в область інервації інших гілок трійчастого нерва і за їх межі. Біль болісна, інтенсивна, нетривала (до 20-40 с). З'являється біль без видимих ​​причин, але провокувати її можуть самі різні чинники. Так, при невралгії верхньо-або нижньощелепного нерва напад може виникнути при розмові, жуванні, ковтанні, чищенні зубів. Провокуючим моментом може бути також дотик до певної ділянки шкіри в області іннервації ураженого нерва. Такі ділянки називають пусковими, або Куркова, зонами. Хворі про них зазвичай знають і вказують на їх розташування здалека, не торкаючись до шкіри в цій області. Порушень чутливості і рефлексів під час нападів болю, як правило, не спостерігається, однак нерідко у хворих виникають вегетативні розлади: порушення слино-і сльозовиділення, почервоніння кон'юнктиви очного яблука і шкіри обличчя, зміна температури шкіри і т. п.
Тривалість і частота нападів болю може бути різною. Невралгія, причина якої відома, виліковна. Есенціальна невралгія (з нез'ясованої причиною) може турбувати хворого протягом багатьох років.
У цих випадках відзначаються періодичні загострення (Рецидиви), що змінюються ремісіями.
Невралгія потиличного нерва. Причинами її можуть бути інфекції, переохолодження, дегенеративні зміни хребетного стовпа. Клінічно невралгія потиличного нерва характеризується нападами болю в потиличній області, розпросторюється на шию, надпліччя, лопатку. При огляді можна виявити вимушене положення голови, хворобливість в області між соскоподібного відростка і першим шийним хребцем.
Міжреберна невралгія може бути первинною і вторинною, тобто виникла на тлі захворювань легенів, плеври, печінки, жовчних шляхів і т. п. Характеризується оперізує болем стріляючого характеру, яка поширюється від хребетного стовпа в ту або іншу сторону.
Найбільш ефективним медикаментозним засобом лікування при невралгії є карбамазепін (тегретол, финлепсин). Призначають його в таблетках, спочатку по 0,2 г 1 - 2 рази на день, а потім по 0,4 г 3 рази на день.
При догляді за хворими з невралгією слід враховувати, що негативні емоції, незручне положення тіла, шум, яскраве освітлення підсилюють біль. Хворі з невралгією трійчастого нерва нерідко не можуть розмовляти і жувати, так як при цьому у них виникають напади болю. До таким хворим слід ставитися особливо дбайливо, допомагати їх спілкуванню з оточуючими за допомогою писемного мовлення, годувати рідкою їжею, не вимагає жувальних рухів.
3. Невропатії
Поразка периферичних нервів може бути первинно аксональное (дистальне порушення метаболічної функції нейрона) або демієлінізуючих (З втратою мієлінової оболонки). Ці поразки викликані цілим рядом патологічних процесів.
Симетрична дистальна сенсорно-моторна невропатія. Типові набуті токсичні або метаболічні невропатії. Спочатку розвиваються симптоми порушення чутливості: пощипування, поколювання, печіння або сегментарні розлади чутливості, такі як дизестезії в дистальних відділах кінцівок, спочатку стоп, потім кистей. На початку захворювання звичайні симетричні прояви. У легких випадках сенсорно-моторні ознаки можуть бути відсутніми. Погіршення розвивається аферентних і веде до атрофії м'язів, втрати всіх видів чутливості, арефлексія, рухової слабкості, більше дається взнаки в групах м'язів-розгиначів, ніж у відповідних їм м'язах-згиначів. У тяжких випадках розвиваються респіраторні ускладнення або дисфункція сфінктера. Протягом у часі, поширення і тяжкість захворювання варіабельні і залежать, в основному, від етіології.
Неврит - запалення нерва. Запальний процес в периферичних нервах може бути ускладненням інфекційних захворювань. Неврити спостерігаються після черевного та висипного тифів, а також після дифтерії, пневмонії, грипу, ревматизму та інших інфекцій, в тому числі і вірусних. Неврити виникають при хронічному зловживанні алкоголем. Крім інфекційних невритів, бувають неврити, пов'язані з отруєннями важкими металами: миш'як, свинець, ртуть і ін Травматичні ураження нервів, що виникають внаслідок вогнепального поранення, відкритого перелому кісток, поранення нерва також називають невритами.
Основними симптомами невриту є біль по ходу нерва- випадання рухових і чутливих функцій - периферичний парез (Неповний параліч) або параліч з атонією і атрофією м'язів, арефлексія, зниження або повна відсутність больової чутливості, трофічні зміни шкіри: її витончення, сухість, випадання волосся, зміна забарвлення шкіри, ламкість нігтів.
Розрізняють поразки одного нерва - м...
